Уже традиційний атрибут нашого півдня: поряд з торговцями пиріжками молодики, які нав’язливо пропонують фото на тлі моря з мавпочкою, крокодильчиком, змійкою тощо. Мало хто з представників фауни має шанс дожити до кінця пляжного сезону. Хоч боротьба з горе-фотографами триває вже не перший рік, щосезону вони преспокійно вигулькують знову, аби заробити гроші на замордованих тваринах.

ФАКТ

Врятувати тварин не допомагають ані рейди міліції, ані постанова ВР Криму

За два літніх місяці на півострові у фотографів вилучили понад півсотні екзотичних тварин та птахів, яких використовували в комерційних цілях, повідомив в. о. начальника Управління громадської безпеки ГУ МВС України в Криму Дмитро Коржов. Однак бажаючих заробити грошенят на замордованих тваринках не меншає. «УК» вже писав про те, що цього року в Алушті місцева влада ухвалила рішення про введення мораторію на надання послуг і проведення видовищних заходів з використанням тварин на території міста. Рішення прийняли для того, аби в місцевої міліції були підстави боротися з фотографами. На практиці виявилося, що ситуацію це аж ніяк не покращило. Попри заборону, тварин експлуатують і досі. Не ліпша ситуація і в інших курортних регіонах Криму.

Не допомагають у розв’язанні багаторічної проблеми ні рейди відповідних установ, ані чинна з 2008 року постанова Верховної Ради АР Крим. Законодавчий орган заборонив фотографам використовувати в своїй роботі диких та екзотичних тварин і птахів без дозволу Мінприроди України й управління ветеринарної медицини.

Поки з'ясовуватимемо, на чиєму боці закон, це соколятко може не дожити до кінця курортного сезону.
Фото з сайту МВС АР Крим

Порушників повинні позбавляти права підприємницької діяльності й притягувати до адміністративної і кримінальної відповідальності. Якщо ж фотограф заробляє не на диких та екзотичних тваринах, а на рідних для нас голубах, конях чи песиках, на нього чекає покарання, передбачене Законом «Про захист тварин від жорстокого поводження». Контролювати виконання постанови і притягувати порушників до відповідальності зобов’язані працівники міліції.

Через утому звірі стають агресивними та здатні напасти на людину. Фото з сайту prikol.i.ua

Утім, як пояснюють самі міліціонери, довести, що фотограф бере гроші за зйомку з твариною, а не просто гуляє з вихованцем на набережній, дуже складно. Як зауважив представник Управління громадської безпеки Дмитро Коржов, часто за рішенням суду після сплати штрафу фотографи забирають тварин і продовжують їх експлуатувати.

З цим категорично не погоджується голова Кримської асоціації захисників тварин Ольга Рожкова. «Зараз у Євпаторії триває судовий процес проти власників павичів, де суд як першої, так і другої інстанції виніс рішення не повертати тварин господарям», — повідомила захисниця. Проте суди тривають уже місяць, а місцева міліція навіть не вилучила птахів і вони протягом всього цього часу «працювали» на набережній.

Ольга Рожкова впевнена, що навіть після винесеного рішення ніхто не шукатиме й не конфісковуватиме павичів. «Складається враження, що правоохоронці та фотографи повністю пов’язані, — впевнена вона. — Крім нас, громадських активістів, їх більше ніхто не «ганяє», а дільничних вони навіть не бояться». За її словами, представники організації щодня вистежують фотографів і повідомляють про порушення до міліції, яка не квапиться їхати. «Інколи чекаємо їхнього приїзду кілька годин. За цей час горе-підприємці розчиняються в натовпі відпочивальників, а згодом знову з’являються на набережній і працюють без перешкод»,  — поділилася своїми спостереженнями Ольга Рожкова. І додала, що кожний свій рейд захисники супроводжують відеозйомкою, де зафіксовані незаконні факти використання тварин. «Ми вже відзняли два диски і направили їх до євпаторійської міліції. Нам не зрозуміло, чому вони, маючи такий матеріал, не можуть довести провину фотографів», — дивується вона.

Таких тварин тримають на дахах та в підвалах в умовах, не придатних для нормального інснувіння.
Фото Володимира ЗАЇКИ

Наприкінці нашої розмови Ольга Рожкова розповіла про випадок, який нещодавно стався в євпаторійському зоокутку. До установи зателефонували з міліції і повідомили, що привезуть конфіскованих у підприємців двох павичів та двох собак. Але зоокуток так і не дочекався поповнення. А все тому, що між підприємцем, прокуратурою та міліцією розпочалася сварка, й оскільки вони так і не змогли з’ясувати, на чиєму боці закон, вирішили повернути тварин їхнім власникам.

Як розповіла заступник начальника ГУ ветеринарної медицини в Криму Анастасія Лісовська-Чудінович, така ситуація виникла через законодавчі недопрацювання. Згідно із Законом «Про захист тварин від жорстокого поводження» дозвіл на надання послуг з використанням звірів для фото- та відеозйомки видає Державна ветеринарна служба.

Та Кабмін досі не розробив порядку його видачі. Згідно з цим законом повинен бути ще й дозвіл на утримання диких тварин у неволі. Цю довідку фотограф має отримати в Міністерстві екології та природних ресурсів. Проте порядок його видачі також не розроблено.

«У нас існує така практика: якщо немає схеми, то цей документ може і не видаватися», — пояснила заступниця голови ветеринарного відомства. Таким чином, за її словами, суди переважно ухвалюють рішення на користь господарів птахів, адже підстав для вилучення тварин немає.

«Разом з тим роботу щодо припинення такої комерційної діяльності міліція та ветеринарна служба проводять. Ми намагаємось вилучати тварин», — запевнила Анастасія Лісовська-Чудінович, наголосивши, що, на її  переконання, із Закону «Про захист тварин від жорстокого поводження» потрібно вилучити статтю щодо можливості використання тварин у комерційних цілях для фото- та відеозйомки.

Вона також повідомила, що Державна ветеринарна служба вже зверталася з такими пропозиціями до Мінприроди, та відповіді досі не отримала.

ГРОШІ — ПОНАД УСЕ

Фото ціною в життя

Ліна ПАРТОЛЕНКО
для «Урядового кур’єра»

Якщо ви хоч раз відпочивали в Криму чи на інших південних пляжах країни, напевно, помітили засмаглих ділків, котрі пропонують сфотографуватися з екзотичною тваринкою чи птахом. Фотографи дуже жорстокі до тварин: зокрема, за даними Київського еколого-культурного центру, зміям виривають зуби, білок тримають на прив’язі, крокодилам замотують пащу скотчем. Мавпи взимку помирають від пневмонії, а нічні сови влітку втрачають зір, перебуваючи весь день на сонці. Для покращення «товарного» вигляду птахам та тваринам уводять наркотичні речовини. Крім того, через відсутність необхідних щеплень звірі можуть бути носіями різноманітних захворювань, а через утому стають агресивними та здатні напасти на людину.

Як повідомив директор Київського еколого-культурного центру Володимир Борейко, Закон «Про захист тварин від жорстоко поводження» забороняє використовувати тварин у комерційній зйомці, якщо немає дозволу на утримання диких тварин від Міністерства екології та природних ресурсів України та дозволу від ветеринарної служби.

Жоден фотограф не має цих документів. По-перше, екзотичні тварини контрабандні, а хижі — браконьєрські. По-друге, утримують їх в умовах, не придатних до нормального існування

Такі звірі живуть, як правило, кілька місяців. Після чого фотографи без проблем купують собі нову жертву комерції. Штраф за незаконне утримання становить приблизно 200 грн.

Якщо суд ухвалить конфіскувати тварину, її доправлять до зоопарку. Але третя гілка влади м’яко ставиться до такого виду браконьєрів і повертає їм «вихованців». Деякі міліціонери досі не знають, які документи мають бути у таких фотографів. Вони перевіряють ветеринарний паспорт, який засвідчує тільки наявність щеплення», — повідомив він.

Якщо ви помітили людину з фотоапаратом, котра пропонує сфотографуватися з екзотичним птахом чи твариною, варто звернутися до міліції. Це має бути лист, а не телефонний дзвінок. Слід указати місце перебування фотографа і зазначити інформацію щодо можливої відсутності документів. Такі листи реєструють і розглядають в обов’язковому порядку.