Перед- та післяноворічні дні щонайкраще підходять для того, щоб позбутися всякого непотребу. Відомо, що в деяких країнах  на вулиці викидають стару або поламану побутову техніку, виносять чи віддають непотрібні речі, одне слово, очищають домівку, щоб придбати або підготуватися до придбання нового. Вирішила наслідувати європейський приклад, почала з шафи для одягу. Одразу згадала суто жіноче: дверцята шафи зачинити складно, а вдягти нічого. Зробила ревізію, але рука піднялася вилучити лише кілька речей. І справді, навіщо віддавати сестрі улюблену сукню, яку років п’ять не вдягала? Вона ж мене мотивує на схуднення.

Від шафи переходжу до комп’ютера. Він також потребує ретельної чистки. Позбулася програм, якими не користуюсь, завантажених фільмів, які передивилася вже по кілька разів, невдалих фотографій та непотрібних файлів, очистила корзину та заархівувала окремі папки.

Дійшла черга до смартфона. Пригадала кумедну історію, коли забула улюблений телефон у перукарні. Треба було терміново їхати, тож причепурилася, побігла, а телефон залишився на трюмо. Згадала про нього через годину, дивуючись, що ніхто не телефонує. А були ми вже за містом, повертатися планували наступного дня. Подумала: ось і добре, ніхто не потривожить, тим більше, з перукарні він нікуди не дінеться. Майстриню знаю кілька років. Коли ж повернулася за телефоном, застала її розгубленою. Каже, що намагалася в записнику знайти якісь номери, позначені «мама», «сестра», «коханий», щоб набрати їх та віддати телефон. Нічого подібного. Якісь «осік», «міслін», «масік». Як тут здогадаєшся?

Можливо, й не слід здогадуватися, адже телефон — річ фактично інтимна. Але і цей випадок, і намагання почистити адресну книжку наштовхнули на жартівливу ідею. 

Провела своєрідний флешмоб серед колег-журналістів. «Що означають помітки в твоїй телефонній книжці? Хто кого і як називає». Отже, ділюся результатами. Альона, яка в студентській групі була старостою, виклики з деканату охрестила «Ахтунг!» Також у неї є кілька номерів, підписаних «Не бери!» Що ж, прекрасна опція, мабуть, у кожного є такі небажані абоненти. Знайома дачниця — одинока жінка має в телефоні вичерпний чоловічий набір: «Рома ключі», «Андрій дач.транс», «Віталик двері», «Ігор плитка». Не менш прагматичні й чоловіки — в записнику у Руслана: «Саша м’ясо», «Коля котел», «Вітя стіралка». В одинака Олександра знайшлося місце для «Паша дах», «Сергій шпалери» та… «Лєна секс».

А ще потішили дівчата-журналістки творчим підходом до позначень. Так, в телефоні у Вікторії є «Віктор запор», бо Віктор — колега із Запоріжжя. Є «гроші в борг» та «штани» — дівчина, в якої придбала синові штанці. А в Лілі є «Саша стоматолог», не той, а справжній. І ще — «Льоха таблетка». Виявилося, що це боєць 53-ї бригади, водій військової швидкої, яку в народі називають «таблетка». В Анастасії в телефоні «Сергій треба подзвонити». Дівчина каже, що уявлення не має, хто це, мабуть, і дзвонити не треба.

Звеселила подруга Ірина, яка розповіла, що записувала номер телефону людини та її прізвище в машині, їдучи розбитими дорогами. Вийшло «Вдпжтито», але вона знає, хто це, і не хоче перейменовувати.

Таким передноворічним жартівливим флешмобом змусила багатьох колег переглянути та почистити адресні записники. Звісно, переглянула й свій. Незважаючи на жарти, довелося викреслити з телефону окремі номери. Був привід згадати про людей. На жаль, їм вже не зателефонуєш. Тож потрібно періодично проводити таку чистку. Позбуватися того, що обтяжує, того, що не повернути. Аби наповнювати своє життя новими радісними моментами та сподіваннями. З Новим роком! З новим кращим життям!