За останні 20 років середньорічна температура повітря зросла на 0,8°С, а кліматичні зони змістилися на 250 кілометрів з півдня на північ. У зв’язку з глобальним потеплінням змінюється і рослинний світ. Дрібні виробники активно шукають альтернативні культури. Нині на землях Одещини, Миколаївщини, Херсонщини за умови дотримання певних технологій можна вирощувати культури, традиційні для Грузії, Туреччини, Франції та Італії, країн Середньої Азії.

У Миколаєві ці та інші питання стали темами конференції «Малопоширені плодово-ягідні та горіхоплідні культури». На форумі,  який організували фонд «ЛАСКА» та Український проект бізнес-розвитку плодоовочівництва, представники науки зустрілися із сільгоспвиробниками й поділилися напрацюваннями з вирощування культур, традиційних для країн з теплішим, ніж в Україні, кліматом. 

Фото з сайту Femina.al

Клімат  вимагає змін

Картина садів і полів на півдні України в найближчі десять років істотно зміниться. До традиційних черешні, вишні, яблуні, суниці садової, малини додадуться хурма, зизифус, гранат, фізаліс, азиміна, пепіно та багато інших культур. Такий прогноз зробив доктор сільськогосподарських наук професор кафедри рослинництва і садово-паркового господарства Миколаївського національного аграрного університету Михайло Федорчук під час конференції.  Наприклад, в Одеській області культивують міні-ківі — актинідію, на Херсонщині висаджують оливкові плантації. В Україні  величезний потенціал горіхових культур, вітчизняні сільгоспвиробники вже експортують фісташки.

Про те, що в Україні фундуковий бум, розповів  завідувач відділу репродуктивної біології рослин та впровадження кандидат сільськогосподарських наук Національного дендрологічного парку «Софіївка»  НААН України Олександр Балабак. Фундуковими садами зайнято 5 тисяч гектарів. Бізнесмени-аграрії везуть саджанці з Італії, Грузії, часто не звертаючи уваги на характеристики сорту. Олександр Балабак радить на півдні України висаджувати фундук сортів черкеський-2, Трапезунд, дар Павленка. Каталонський і барселонський тут погано плодоносять. Важливо, що вирощувати фундуковий сад не можна без крапельного зрошення. 

— Якщо вирощуєте томати, вам буде неважко культивувати фізаліс, який належить до родини пасльонових, тому що агротехнологія для цих культур однакова, — зазначила на форумі кандидат біологічних наук доцент кафедри рослинництва та садово-паркового господарства Миколаївського національного аграрного університету Віра Миколайчук. — Фізаліс культура невибаглива й не потребує рясного поливу. Урожайність його — 13 тонн з гектара, що більше, ніж у томатів. Фізаліс придатний для виготовлення желеподібних кондитерських виробів. Плоди використовують для одержання лимонної кислоти. У сушеному вигляді фізаліс за смаком нагадує родзинки.

Південь України також підходить для вирощування зизифусу, або китайського фініка, унабі. Річ у тім, що зизифус цвіте пізно, і травневі заморозки йому не страшні. Для вирощування необхідно підбирати сорти з великими плодами, які вирізняються низьким вмістом танінів. Зизифус — знахідка для сердечників: у 100 грамах плодів 250 мг калію, він знижує тиск і рівень цукру в крові.

А вирощування пепіно, або динної груші, не відрізняється від технології обробітку однорічних культур родини пасльонових: помідорів, перцю, баклажанів. Про це розповіла Поліна Верещагіна, яка вирощує пепіно. Його можна культивувати в теплицях, де створюють необхідний мікроклімат, або в зимовий період у домашніх умовах зберігати вкорінені живці, в лютому-березні отримувати посадковий матеріал і пізніше переносити у відкритий ґрунт. Дозрілий пепіно має соковиту світло-жовту м’якоть із кисло-солодким смаком і екзотичним насиченим ароматом.

Висновок з доповідей фахівців-теоретиків та практиків однозначний: хочемо ми цього чи ні, однак сільському господарству необхідно пристосовуватися до мінливих кліматичних умов. Нові культури — це один із кроків для збереження життєздатності підприємств і забезпечення рентабельності виробництва плодоовочевих культур.

Зі зміною клімату за деякий час український південь тішитиме ось такими фісташковими краєвидами. Фото з сайту calstate.edu

Найкращий вибір — виноград

Дедалі  більше аграріїв, особливо серед господарів невеликих площ, шукають рентабельні культури й займаються їх інтенсивним вирощуванням, щоб урізноманітнити асортимент продукції, підвищити рентабельність ведення сільського господарства. Малопоширені плодово-ягідні й горіхоплідні культури знижують сільгоспризики, до яких особливо схильні саме невеликі господарства. Їм на 10—20 гектарах невигідно вирощувати зернові, складно конкурувати з агрохолдингами за обсягами.

«Малому та середньому бізнесу, щоб вижити, потрібно займатися більш рентабельними культурами, які, крім іншого, дають змогу оновлювати ґрунт, — каже Олег Коваленко, кандидат сільськогосподарських наук завідувач кафедри рослинництва і садово-паркового господарства Миколаївського національного аграрного університету. — Малопоширені культури дефіцитні й тому конкурентоспроможні не тільки в Україні, а й у країнах Євросоюзу».

Просто і рентабельно вирощувати на півдні України виноград. Колись у нашій країні збирали мільйон тонн винограду щорічно, нині площі скоротилися більш ніж увосьмеро. Але перспектива цієї культури на півдні надзвичайно висока: ґрунтово-кліматичні умови забезпечують високу рентабельність. Таку точку зору під час конференції висловив Іван Шевченко, доктор сільськогосподарських наук, український вчений в галузі виноградарства.

— За останні 30 років середньорічна температура піднялася на 1,5—1,7°С, в осінньо-зимовий період — на 2,3—2,5°С. Опадів також побільшало.  Якщо 1989 року випало 284 мм, то 2010го — 660 мм. Однак вологи не вистачає, тому що змінився розподіл опадів за порами року: найменше їх випадає у весняні та осінні періоди, — зазначає Іван Шевченко. — У цих умовах найбільшу перспективу мають багаторічні насадження, коренева система яких розташована у великому активному шарі ґрунту, де можна накопичити, зберігати й економно використовувати вологу. Така культура — виноград. Перспектива його надзвичайно велика з точки зору акумуляції опадів. Найбільша кількість опадів акумулюється в ґрунті після осінньо-зимового періоду, обсяг вологи — 3—3,5 тисячі кубічних метрів на кожному гектарі. Найбільша кількість опадів зосереджується нижче від рівня 50 см, звідки виноград черпає вологу. Іноді культурі й цієї вологи не вистачає, до початку фази зростання пагонів вона випаровується, тому потрібно вибудувати тактику зрошення, визначити терміни поливу.

Фахівці рекомендують зосередитися на вирощуванні винограду безнасінних кишмишних сортів, які мають попит у сучасного вибагливого споживача. Крім того, виноград кишмишних сортів можна вдало й вигідно переробляти. Виробництво родзинок — ще один перспективний напрям в агробізнесі.

Отже, знайти свою нішу, унікальність, перейти на вирощування екзотичних для України культур — саме ті перспективи, над якими вже має замислитися дбайливий господар. А вчені можуть надати наукову підтримку й поділитися власними розробками з аграріями, які готові ризикувати і заробляти. 

Ольга ПОНОМАРЬОВА
для «Урядового кур’єра»