ДОСВІД: ЦЕНТРАЛЬНИЙ РІВЕНЬ

Слова давньогрецького філософа Аристотеля «Держава — це єдність громадян», як і продовження його думки про те, що громадянин повинен володарювати над своєю державою, і нині звучать актуально. Без налагодження взаємин органів державного управління та широкого громадянського загалу не можливо формувати ефективну державну політику в нашій країні.

Реалізується це завдання через гарантування прийнятних політико-правових, адміністративно-організаційних, фінансово-матеріальних умов, які забезпечують функціонування інститутів громадянського суспільства. Затим важливо зорганізувати обидві сторони на конструктивну співпрацю в ім’я загального добробуту. І при цьому обов’язково врахувати права та запити різних соціальних груп. Ефективною у цій сфері буде політика, спрямована на досягнення балансу інтересів.

На розширення правового поля взаємин органів публічної влади та громадянського суспільства спрямовані кілька вкрай важливих законодавчих актів, які відкрили шлях до напрацювання інструментів та моделей взаємодії у цій царині, адаптація вітчизняного законодавства до стандартів ЄС, модернізація українського державного управління.

У практичну площину перейшли консультації з громадськістю, започаткування громадських рад при центральних та місцевих органах виконавчої влади, співпраця в спільних робочих групах за участю посадовців та представників громадських організацій.

Значно розширився після з’яви відповідного закону доступ до публічної інформації, нормою стають громадські слухання з актуальних тем, проведення громадських експертиз, безпосередня участь наших громадян у реалізації державної політики та місцевих ініціатив через різноманітні конкурси соціальних та соціально-економічних проектів.

Більшість центральних та місцевих органів виконавчої влади виконали вимогу урядової постанови №996 щодо формування громадських рад. Готуючи спеціальний випуск газети «Відкритий уряд: діалог влади та громади», «Урядовий кур’єр» звернувся до голів громадських рад при міністерствах, відомствах, обласних державних адміністраціях з проханням поділитися власним досвідом роботи. Водночас ми поцікавилися в міністерствах та відомствах, як вони налагоджують зв’язки з громадськістю.
 

Безпечну країну будуємо разом
 

Тарас КОЗУЛЬКО,
помічник голови Державної інспекції
ядерного регулювання:

— Діалог Державної інспекції ядерного регулювання з громадськістю та ЗМІ значно активізувався у березні–квітні 2011 року, коли після подій на АЕС «Фукусіма-Даічі» в Японії та у зв’язку з 25-ми роковинами Чорнобильської катастрофи зросла потреба в роз’ясненнях щодо безпечного використання ядерної енергії в нашій державі. Керівництво та провідні фахівці відомства надавали численні коментарі, роз’яснення та інтерв’ю. Про це йшлося і на засіданні Громадської ради.

Як відомо, «ядерними» країнами Європейського Союзу, що мають атомні електростанції, так само, як і українським урядом (рішення РНБО України «Про підвищення безпеки експлуатації атомних електростанцій України»), було прийнято рішення про проведення поглибленої позачергової оцінки стану безпеки енергоблоків атомних електростанцій — «стрес-тестів».

Остаточному звіту України з цієї переоцінки передувало публічне обговорення результатів «стрес-тестів» енергоблоків вітчизняних АЕС. Члени нашої ради взяли участь у відкритому засіданні колегії Державної інспекції «Про результати виконання цільової позачергової оцінки стану безпеки діючих енергоблоків АЕС та сухого сховища відпрацьованого ядерного палива (ССВЯП) Запорізької АЕС з урахуванням подій на АЕС «Фукусіма-Даічі» (стрес-тести)».

Інформацію ми отримали, як мовиться, з перших вуст: з доповідями тоді виступили директори діючих українських атомних станцій та представники експертних організацій. На найгостріші запитання громадськості відповідали керівники експлуатуючої організації (НАЕК «Енергоатом») та органу ядерного регулювання України. Різні аспекти окресленої проблеми висвітлювали представники Міністерства енергетики та вугільної промисловості, Міністерства надзвичайних ситуацій, профільних комітетів Верховної Ради, очільники місцевих структур виконавчої влади та органів місцевого самоврядування.

Цікаво було почути і наших зарубіжних гостей — фахівців з ядерного регулювання Російської Федерації, Словаччини, Німеччини та Болгарії. Наприкінці року Державна інспекція ядерного регулювання надіслала до Європейської Комісії Національний звіт щодо результатів проведення «стрес-тестів» для українських АЕС.

Члени нашої громадської ради також беруть безпосередню участь у щорічному Міжнародному науково-практичному семінарі з актуальних питань ядерної та радіаційної безпеки, який проходить у формі «круглого столу», — «Орхуська конвенція та ядерна енергетика». Тут ми активно співробітничаємо з Всеукраїнським екологічним громадським об’єднанням «МАМА-86» та Національною асоціацією місцевих комісій та комітетів (ANCLI) Франції за підтримки Посольства Франції в Україні.

Такі семінари зазвичай збирають широкий загал людей, зацікавлених у налагодженні конструктивного діалогу з питань ядерної та радіаційної безпеки: наші громадяни справедливо вимагають, щоби найважливіші рішення в цій галузі ухвалювалися з урахуванням їхньої думки.

Механізм такої співпраці складається з трьох компонентів. По-перше, це доступ до інформації в процесі прийняття рішень в ядерній галузі. По-друге, безпосередня участь громадськості в процесі прийняття управлінських рішень. І найголовніше — доступ до правосуддя в цій царині.

Ще один напрям відкритості, якому Держатомрегулювання приділяє особливу увагу, — регулярне (двічі на місяць) проведення «гарячих» прямих телефонних ліній керівників відомства. У звітах місій IRRS МАГАТЕ «Комплексний огляд регуляторної діяльності», що проходили в Україні у 2008 та 2010 роках, зазначено, що такий досвід Інспекції та створення Громадської ради при Держатомрегулювання для забезпечення прозорості прийняття рішень був визнаний як «хороша практика» України.
 

Без вказівки «обов’язково»
 

Ольга МАШТАКОВА,
помічник міністра регіонального розвитку,
будівництва та житлово-комунального господарства:

— Завдання, яке міністерство ставить перед собою, складається з кількох рівнів. Зосереджуємо увагу громадськості на одній з проблем, формуємо інтерес у громадян до тих чи тих проблем, щоб зацікавити їх у спільному розв’язанні. Затим демонструємо відкритість і правдивість, надаючи всю необхідну інформацію для можливого рішення. І зрештою, пропонуємо шлях розв’язання проблеми, не нав’язуючи можливий алгоритм спільних дій.

Взаємодію з громадськістю розглядаємо в розрізі двох позицій. По-перше, це відкритість і правдивість інформації та індивідуальний підхід до кожного користувача нашою інформацією. По-друге, сприяння громадським ініціативам. Підтримуємо цікаві пропозиції щодо співпраці, водночас уникаючи елементу «обов’язкової вказівки» з нашого боку.

Щоправда, Громадська рада при Мінрегіоні допоки ще не стала справді дієвим механізмом громадської експертизи наших рішень, та сподіваємось, що згодом вона таки буде ефективним консультативним органом.

Водночас не можна не поділитися успіхами Національної ради з питань функціонування об’єднань співвласників багатоквартирних будинків. ОСББ створили найактивніші власники житла. Тож коли їхні лідери об’єдналися в Національну раду, від цього дорадчого органу міністерство отримало зважені і грунтовні пропозиції.

За півроку роботи є певні перемоги. Спільно ми вирішили низку питань тарифної політики, регуляторних процедур та законодавчого врегулювання управління спільною власністю багатоквартирного будинку.

Зокрема нацрада підготувала нову редакцію змін до деяких законів щодо об’єднань співвласників багатоквартирного будинку. Та найголовніше, цей орган проводить фахову громадську експертизу нормотворчих ініціатив Мінрегіону практичного застосування цих змін.

Наше міністерство має певний досвід позиціонування в соціальних мережах. «Краще менше, та краще». Саме за таким принципом 80х20 ми прийняли рішення про створення сторінки у Facebook. Це 845 млн користувачів. Найбільший сегмент — громадяни віком 21-24 роки, краще місце для професійного спілкування на більш особистісному рівні; тільки сторінки Facebook містять всю інформацію про вашу структуру, крім офіційному сайту, в одному місці.

П’ять принципів нашої роботи: обопільна радість спілкування, повага, загальний досвід, взаємна корисність і довіра. Намагаємося дотримуватися цього щодо кожного відвідувача нашої сторінки у Facebook.

Людям подобається мати справу з тими, хто подобається їм. Для нас це спілкування, де ми даємо більше, ніж отримуємо. Але те, що ми отримуєте натомість, — тривала підтримка, яку важко купити, бо вона здобута.

У побудові своєї системи Мінрегіон використовує не класичне управління, а good governance, що включає кращі практики з реального сектору економіки для підвищення ефективності. Інформаційне суспільство прирекло лінійні системи. Застосовувати шаблони стало дедалі важче. Нарешті практики взаємодії зажадали вдосконалення. Наприклад, «Бесіди біля каміна» Рузвельта були адекватними та ефективними під час тодішньої Великої депресії.

Розвиток не стоїть на місці. Обсяг інформації, який людина отримувала протягом всього життя в ХVІІІ столітті, наші сучасники мають після прочитання щотижневих сайтів новин. Інтернет стер кордони держав, зрівняв бідних і багатих, знищив різницю між робочим і вихідним днями.

Зрештою, він дозволив спільноті використовувати її ж ресурси. Так, саме краудсорсінг у класичному вигляді і Вікіпедія як один з найуспішніших його проектів.

Ми — новачки в цьому методі, та дуже зацікавлені в його результатах. Сповідуючи ідеологію нашого міністра Анатолія Близнюка, що проекти законів повинні готуватися з регіонами і обговорюватися з експертним середовищем громадянського суспільства, міністерство стало активним учасником урядового порталу «Громадянське суспільство і влада».

Ця система спрямована на поступове формування віртуального експертного середовища з різних напрямків розвитку держави та перспективу залучення активних представників громадянського суспільства до більш тісної співпраці з владою.

Сьогодні Мінрегіон є розробником соціально значущих проектів нормативно-правових актів, зокрема, з питань реформування житлово-комунального господарства, передбачених Національним планом дій на 2012 рік щодо впровадження Програми економічних реформ на 2010-2014 роки. Ми потребуємо експертної точки зору громадянського суспільства з цих питань.

Упевнені, що використання сучасних технологій з одного боку та активна позиція громадян — з другого дозволять ефективно розв’язувати актуальні проблеми, що стоять на порядку денному розвитку країни.

Захисна парасолька для інвесторів

Ольга ЯКОВЛЄВА
для «Урядового кур’єра»

Експертиза. Зробити свою діяльність прозорішою і відкритішою обіцяє Державне агентство з інвестицій та управління національними проектами: нещодавно тут, за прикладом інших міністерств та відомств, також започаткували Громадську раду. Мета приваблива: зацікавлена громадськість буде захищати права інвесторів.

Для цього голова новоутворення Ігор Бураковський запропонував колегам зосередитися на чотирьох напрямках роботи. Визначальним він назвав взаємодію з бізнесовими колами, що має на меті відстоювання прав підприємців, які хочуть інвестувати в українську економіку. Активісти ради братимуть безпосередню участь у виробленні інвестиційної політики в країні та пропонуватимуть свої послуги в напрацюванні відповідної галузі законодавства. Вони бачать себе і експертами — можуть здійснювати професійний аналіз інвестиційного клімату. Ще одна сфера, де планує проявити себе Громадська рада, — регіональний розвиток.

Учасники першого зібрання висловилися за боротьбу з бюрократизмом, щоб найгостріші питання вітчизняної економіки та її інвестування обговорювалися не за зачиненими дверима. І до цього процесу долучалися громадськість та професійні об’єднання.

Члени Громадської ради обіцяють доносити свої рішення і пропозиції не лише до керівництва Держінвестпроекту, а й з його допомогою до інших центральних органів виконавчої влади. Мотивують це тим, що вони кваліфіковані фахівці різних секторів, а також представники чималих професійних організацій. Водночас важливо, щоб діяльність ради не перетворилася на неприховане лобіювання окремих бізнес-структур, чим іноді зловживають окремі вітчизняні професійні об’єднання, а зачіпала інтереси загалу українців. 

Однією з перших ініціатив інвестгромадівців стало внесення змін до чинного Закону «Про громадські об’єднання», окремі положення якого вочевидь гальмують розвиток громадянського суспільства. Чи вдасться їм реально вплинути на законодавців та урядовців, покаже час.

 Головне — чути одне одного

Леся БРАЦЮНЬ,
голова громадської ради при
Державній службі з контролю за наркотиками:

— Наша громадська інституція чи не найменша з-поміж центральних відомств держави: нараховує всього 23 особи. Та вона об’єднала однодумців, для яких найважливіше розуміння того, чиї інтереси і права відстоюємо. Ініціативна група запросила колег до співробітництва, тож усі бажаючі після проведення зборів стали членами громадської ради.

Є серед нас активісти громадських організацій, що опікуються питаннями охорони здоров’я, захисту прав людини, а також розвитку стратегічних галузей господарювання, фармації та діяльності правоохоронних органів. У раді представлені фахівці з наркології; активні громадяни, які репрезентують інтереси пацієнтів; журналісти спеціалізованих видань; жіночі та молодіжні організації, які опікуються питаннями виховання та пропаганди здорового способу життя. Тож, громадська рада при Державній службі з контролю за наркотиками (ДСКН) має можливість почути та врахувати в своїй роботі голос громадськості з різних сфер суспільного життя.

Збираємося ми один раз на квартал, тож цього року вже відбулося три засідання. На постійній основі працює робоча група з питань нормативно-правової діяльності. На мою думку, ефективною є практика проведення спільних засідань громадської та науково-експертної рад при ДСКН. Вважаємо цю форму співпраці дієвою, оскільки вона дозволяє врахувати громадську думки під час формування державної політики.

Важливою сферою нашої діяльності є робота над законодавчими документами, що регулюють сферу обігу наркотичних речовин. Готуємо пропозиції на стадії обговорення проектів, здійснюємо громадське адвокатування прийняття необхідних законів, урядових постанов, розпоряджень галузевого міністерства тощо. .

Приміром, члени громадської ради долучалися до роботи над проектом Національної стратегії боротьби з наркотиками на період до 2020 року, брали участь в обговоренні проекту постанови Кабінету Міністрів «Про затвердження Порядку обігу наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів у закладах охорони здоров’я України».

Наші активісти порушували проблемні питання, коли вносилися зміни до урядової постанови «Про затвердження переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів» щодо ввезення та використання таблетованих форм морфіну з метою поліпшення надання паліативної допомоги онкологічним хворим, розроблення критеріїв віднесення засобів та речовин, в т. ч. препаратів, до наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів тощо.

У своїй діяльності використовуємо різні форми громадського впливу на формування державної політики Так, під час обговорення вже згадуваного вище проекту Національної стратегії боротьби з наркотиками на період до 2020 року з ініціативи та за сприяння членів громадської ради у квітні 2012 року в Одесі, Львові та Харкові було організовано і проведено спеціальні громадські слухання.

Зібраний матеріал, найважливіші пропозиції, зауваження та експертні оцінки щодо зміни стратегічного курсу політики держави в цьому питанні, акцентування уваги на профілактичних заходах були враховані в проекті стратегії. Позитив зокрема полягає в тому, що досягнуто порозуміння в необхідності формування збалансованої політики передусім у практичних питаннях боротьби з наркобізнесом, контролю за обігом наркотиків та забезпечення в повному обсязі доступу пацієнтів до лікарських засобів, що містять наркотичні речовини.

Це серйозне досягнення, результатом якого поряд із протидією поширенню наркоманії — однієї з реальних загроз національній безпеці країни, повинно стати збалансоване гуманне ставлення як до тих, хто став жертвою наркотиків, так і тих, хто потребує їх в якості лікарського засобу.

Налагодження такого діалогу дало можливість реально оцінити та врахувати багатоаспектність питання щодо обігу наркотиків. Після експертних оцінок учасників Міжнародної конференції високого рівня в Києві, яка відбулася в травні 2012 р., стратегія подана на розгляд керівництву держави. Маємо надію, вона буде затверджена Президентом.

Ще одна істотна перемога громадськості зафіксована під час третього засідання громадської ради у березні 2012 р. Тоді, розглядаючи проект постанови Кабінету Міністрів «Про порядок обігу наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів у закладах охорони здоров’я», ми, дискутуючи з фахівцями, спеціалістами-практиками, дійшли згоди зняти необгрунтовані регламентні вимоги, що обмежують доступ хворих до лікарських засобів, які містять наркотичні речовини. 

На спільне засідання з науково-експертною радою в травні 2012 р. ми винесли тему щодо критичної ситуації, яка склалася в галузі технічного коноплярства. За результатами обговорення розробили пропозиції щодо внесення змін до чинних нормативно-правових актів, спрямовані на збереження цієї стратегічної галузі для економіки.

Зазначу, що широкий і об’єктивний розгляд цього питання є важливим і з точки зору антикорупційної експертизи та недопущення будь-яких спекуляцій на дану тему.

Офіційного статусу громадській раді надає постійна присутність на її засіданнях голови ДСКН Володимира Тимошенка, який інформує про поточну діяльність служби, ділиться планами, бере активну участь в обговоренні питань, що стоять у порядку денному.

Це дає можливість в режимі «запитання-відповідь» ретельно дослідити окремі проблемні питання і донести свою позицію. Як голова громадської ради я також є членом колегії Державної служби і беру участь у її засіданнях.

Як вже згадувалося вище, члени нашої ради репрезентують різні організації і галузі. У кожного з них своє бачення проблем і шляхів їх розв’язання. Трапляється, що окремі питання викликають гострі дискусії і тоді рішення ухвалюється шляхом відкритого голосування. Без проблем не обійтися, та це й не цікаво.

Переконана: лише через діалог двох сторін — громади та держави, що грунтується на взаємній повазі, в якому співрозмовники чують одне одного, можна досягати добрих результатів.


 

Засідання Громадської ради проходять у формі конструктивних дискусій.
Фото надане Громадською радою при Державній службі з контролю за наркотиками

                 Прогресивній моделі саморегулювання потрібен діалог

Інна СОШЕНКО
для «Урядового кур’єра»

Ще донедавна представники малого і середнього підприємництва постійно скаржилися, що центральна влада не дослухається до їхніх пропозицій. Через цю «глухоту», як відомо, свого часу виник «податковий майдан», коли бізнесмени мало не з усієї країни прийшли шукати правду під стіни урядових установ. Підприємці вимагали права впливати на рішення влади і вносити свої корективи до чинного законодавства.

Зв’язуючою ланкою між тими, хто пише закони, видає нормативні акти і будує відповідно до них свій бізнес, стало створення при Державній службі з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва Громадської ради. До її складу ввійшла група експертів з різних галузей економіки, які поставили собі за мету акумулювати думку підприємців країни та впровадити в державі ефективну систему саморегулювання.

Свою роботу нова інституція розпочала 7 серпня 2012 року, та за цей короткий проміжок часу вже провела низку заходів для налагодження діалогу між владою та бізнесом. Очолив її фахівець у галузі саморегулювання, президент Спілки кризових менеджерів Павло Міхайліді. Метою діяльності визначено курс на якісну дерегуляцію, розвиток саморегулювання бізнесу та підвищення інвестиційної привабливості держави.

Як зауважує пан Павло, сьогодні керівництво Держпідприємництва, зокрема його очільник Михайло Бродський налаштовані на політику прозорості та відкритості, тому громадські активісти сподіваються через Громадську раду залучити якомога ширші лави вітчизняного бізнесу до формування та реалізації державної політики. Голова служби каже, що, кому, як не самому бізнесу краще знати підводні течії і злободенну правду ведення в державі господарської діяльності.

Першою ластівкою діяльності Громадської ради, була ініціатива провести на центральному рівні нараду щодо спрощення ведення бізнесу у сфері фумігації (обеззараження) і торгівлі пестицидами та агрохімікатами.

Розглядалося це питання в контексті майбутніх змін до закону про ліцензування, як виконання програми економічних реформ Президента України. Бізнес висловив своє побоювання, що зміни у ліцензуванні ухвалять без урахування інтересів підприємців. Та Громадська рада, після проведення відповідних консультацій з чиновниками, запевнила колег: ліцензійні умови об’єднаних видів діяльності будуть прописуватися виключно за участю представників бізнесу та громадськості.

Проте для впровадження ефективного та дієвого законодавства дискусій на центральному рівні не достатньо. Члени Громадської ради при Держпідприємництві зустрілися з підприємцями безпосередньо в регіонах. Засідання вже відбулися у Севастополі, Херсоні, Миколаєві та Житомирі, за результатами яких у містах було сформовано регіональні експертні групи з еліти представників малого та середнього бізнесу. Найближчим часом плануються такі зустрічі й у інших областях країни.

За словами Павла Міхайліді, підприємці працюють не лише в столиці, а кожна область, місто, селище мають свої особливості ведення бізнесу, хоча законодавство в нас і єдине. Ефективність та результативність нашої роботи, продовжує він, багато в чому залежатиме від готовності лідерів громадських регіональних об’єднань активно брати участь у формуванні та реалізації державної політики щодо розвитку підприємництва, а також в розробці пропозицій щодо змін регуляторних документів.

Для налагодження комунікацій з підприємцями найближчим часом відкриється офіційний сайт Громадської ради з сучасною системою відеоконференцій та обміну інформацією. Дізнатися про чергові заплановані заходи можна буде на сторінці у соціальній мережі Facebook та у Twitter.

Розпочато формування комітетів Громадської ради при Держпідприємництвi і створення галузевих та тематичних експертних груп. Команди професіоналів працюватимуть у таких напрямках як удосконалення механізмів фінансового оздоровлення і банкрутства, розвиток підприємництва в сфері житлово-комунальних послуг, функціонування автотранспротного комплексу, розвиток ріелторської діяльності, економічна безпека бізнесу та організація реклами.

Павло Міхайліді каже, що вітчизняні підприємці можуть використовувати Громадську раду як інструмент для формування нормального регуляторного середовища у різних сферах. Тоді вона стане реальним механізмом, через який можна буде впливати на владу та її рішення.

Зараз, зазначає він, члени Громадської ради налагоджують комунікацію з бізнесом для спільної участі в реалізації державної політики та поступового впровадження системи саморегулювання в країні.