Завдяки реформі з децентралізації, що стартувала п’ять років тому, на місця пішли десятки мільярдів гривень. І значну частину цих коштів нині потрібно ефективно інвестувати у всебічний розвиток українців — зокрема в освіту, сферу культури, спортивну інфраструктуру. Це правильна стратегія. Будувати дороги також необхідно, але й на розвиток людини потрібно працювати, даючи їй змогу розкривати свої здібності та дбати про власне здоров’я. На цьому, відкриваючи вчорашнє засідання уряду, наголосив Прем’єр-міністр Володимир Гройсман.

У країні діє програма розбудови мережі спортивних об’єктів. З 2016 року 10% коштів Державного фонду регіонального розвитку спрямовують саме на будівництво та оновлення об’єктів спортивної інфраструктури. Торік обсяг асигнувань становив 600 мільйонів гривень. Додатковий ресурс надали громади. Наразі 2650 об’єктів відремонтовано або зведено з нуля. Глава уряду акцентував, що масовий спорт — це не лише нові стадіони, нові спортивні зали, об’єкти спортивного призначення. Це також імідж країни — як з огляду на участь українських спортсменів у змаганнях, так і з огляду на можливості проведення змагань в Україні.

«За останні роки зроблено чимало, але можемо зробити вдесятеро більше і робитимемо. Для цього потрібно дотримуватися чіткої пріоритезації», — додав він і доручив міністерствам освіти, молоді та спорту, а також регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства розробити програму відновлення шкільних стадіонів у країні терміном на три роки, аби кожна школа мала свій стадіон.  Вони повинні стати осередками здорового способу життя, передусім серед дітей та молоді. Стадіони мають бути виконані у багатофункціональному мінімалізмі: сам стадіон, покриття, огородження і кілька майданчиків для спортивних ігор.

Реалізовувати таку програму планують за рахунок співфінансування з місцевих бюджетів і Державного фонду регіонального розвитку.

За два кліки

У квітні в Україні стартує пілотний проект із впровадження інформаційної системи управління людськими ресурсами на державній службі, який реалізовуватимуть за рахунок Європейського Союзу та Світового банку. Як повідомив голова Національного агентства з питань державної служби Костянтин Ващенко, всю кадрову документацію планують перевести в електронний режим. «Ця система має враховувати і постійно оновлювати всю інформацію про державного службовця. Причому на публічному порталі будь-хто зможе побачити інформацію за підрозділами, відділами у різних міністерствах, дані про розмір штату, обсяги зарплати тощо. Це дасть змогу підвищити ефективність і керованість системи, спростить планування фінансування, допоможе краще оцінювати результати роботи держслужбовців. Проект дасть змогу закласти основи для нової культури держслужби і почати діалог із суспільством, щоб повернути довіру до державної служби.

Цього року систему планують запровадити у Секретаріаті уряду, кількох міністерствах і агентствах. Розпочне роботу публічний портал. У 2020 році проект буде реалізовано у всіх міністерствах і органах державної влади. Це безпрецедентна відкритість даних про 240 тисяч державних службовців», — підкреслив Костянтин Ващенко.

Коментуючи реформу державної служби, Володимир Гройсман зазначив, що це серйозний крок у бік прозорості та мобільності. А разом із розвитком онлайн-послуг та розбудовою мережі центрів адміністративних послуг це наближає час, коли пересічному громадянину не потрібно буде взагалі звертатися до чиновника, аби вирішити якесь питання. Прем’єр згадав, що перший прозорий офіс надання адміністративних послуг відкрився у Вінниці ще 2008 року. А нині по всій країні їх уже майже 800, наразі надається 118 онлайн-послуг.

На користь бізнесу

Кабінет Міністрів ухвалив ініційовану і розроблену Мінекономрозвитку комплексну постанову, мета якої — полегшення умов ведення бізнесу в Україні та підвищення позицій у міжнародному рейтингу легкості ведення бізнесу Doing Business. Коментуючи важливість постанови, перший заступник міністра економічного розвитку і торгівлі Максим Нефьодов зауважив, що бізнес-клімат складається з багатьох малих рішень, які в комплексі дають значний результат, повідомляє прес-служба Мінекономрозвитку. «Головне — максимально зменшити кількість безпосередніх контактів між бізнесом та чиновниками. Саме для цього розширюємо можливості електронного урядування у сфері реєстрації та отримання бізнесом дозволів та інших документів. В ухваленій постанові, зокрема, визначено норми, що дають змогу засновникам товариств з обмеженою відповідальністю в електронній формі обирати для себе варіанти статуту (сама процедура реєстрації ТОВ буде максимально прискорена), а замовникам будівництва швидше і з меншими витратами для себе реєструвати декларації про готовність будівництва за допомогою електронного кабінету», — уточнив Максим Нефьодов.

Крім того, уряд дозволив банківським установам отримувати інформацію з державних реєстрів щодо осіб, які звертаються по отримання кредитів. Досі такої можливості не було, що ускладнювало банкам завдання прогнозувати спроможність особи виконати зобов’язання щодо виплати за кредитом. Це підвищує ризиковість здійснення банківських операцій за кредитами, а також призводить до накопичення проблемних кредитів, що, у свою чергу, збільшує вартість грошей для клієнтів. Очікуваним результатом ухвалення постанови має стати зменшення вартості кредитування.

Ще одним рішенням, ухваленим на користь бізнесу, є спрощення імпорту автомобільних запчастин, що сприятиме зменшенню адміністративного тиску на підприємства-імпортери цієї продукції. Досі імпорт автомобільних запчастин ускладнювався необхідністю отримання сертифікатів типу і якості лише від уповноважених органів в Україні. Це суперечило умовам міжнародних договорів між Україною та ЄС, зокрема Угоди про асоціацію. Завдяки ухваленій постанові підприємства-імпортери зможуть імпортувати автозапчастини до України, маючи сертифікати типу і якості автозапчастин країн, видані в країнах ЄС.

Конфіскація зброї

Під час засідання уряду ухвалено рішення про передачу Збройним силам України 36 конфіскованих зенітних ракет виробництва Російської Федерації.

«У період з 2007 року по теперішній час службові особи Рособоронекспорту за попередньою змовою зі службовими особами підприємств оборонно-промислового комплексу України вчинили незаконне переміщення через кордон України з приховуванням від митного контролю зброї, боєприпасів, вибухових речовин. Зокрема 36  зенітних ракет «земля-повітря», які входять до складу зенітно-ракетного комплексу С125 «Печора» в повному бойовому оснащенні разом із супутнім обладнанням. У ході кримінального провадження зроблено все для того, щоб виявлену на одному зі складських приміщень у місті Миколаєві зброю було передано ЗСУ, аби захищати мирне небо над нашою країною», — констатував Генеральний прокурор Юрій Луценко.