Цьогоріч український смаколик не радує дешевизною. Навіть у південних областях, де вирощують ягоду, ціна не нижча ніж 5—7 гривень за кілограм. Ціна тішить виробників, які торік страждали від низької. Цього року виробник орієнтується на український та білоруський ринки. У сусідів перші кавуни погоріли, чи будуть ще, не відомо. Отже, українці куштуватимуть херсонські смачні ягоди.

Цього тижня кияни вже можуть придбати і скуштувати херсонські кавуни, які прибули баржами ТОВ СП «Нібулон». Четвертий рік поспіль це підприємство відправляє з Голої Пристані ягоди, зібрані на полях місцевих господарств. 300 тонн кавунів уже вивантажили на терміналі в Переяславі, звідти вони потраплять у торговельні мережі «Сільпо» та Fozzi Group.

Фото з сайту facebook.com/nibulonltd

Відправляти кавуни з Херсонщини у столицю баржею — давня традиція. Це і вигідніше, й ефективніше. Але якось про неї забули. Згадав «Нібулон». Переваги такої доставки очевидні. По-перше, ягоди доставляють майже неушкодженими. Адже на водних шляхах, на відміну від автомобільних, нема ям та вибоїн. Як повідомляють у компанії, що відповідально ставиться до місії перевезення, у Голій Пристані кавуни краном завантажуть на дно несамохідного судна. Так само розвантажуть відразу в рефрижератори. І вже за кілька годин кавуни — на полицях магазинів.

Ще одна перевага постачання баржами в тому, що вантажівки не руйнують і без того зруйновані автошляхи. Як мінімум, на 15 фур на трасі Херсон — Київ стає менше. Улітку, коли навантаження на цю трасу збільшується в рази, такий чинник має чимале значення. До того ж зберігаються стандарти пакування і транспортування, отже виробник зберігає до 10—13% продукції, яку можна пошкодити в разі вантаження насипом. Розширюється і ринок збуту кавунів завдяки зручному виду транспортування.

Завдяки зручному виду транспорту ринок збуту смугастих розширюється

Цього року херсонські кавуни мають ще одну цікавинку. На кожному з них відтепер є стікер з QR-кодом, який відправляє кожного покупця на туристичний сайт. Автор ідеї — херсонець, що пропагує Херсонщину як туристичний край, Павло Білецький. Він назвав кавуни «послами Херсона», замовив і виробив стікери завдяки фінансовій підтримці USAID UCBI. Тож відтепер, куштуючи кавун, можна відчути смак півдня Украї­ни.

Херсонщина виробляє майже 75% усіх баштанних культур в Україні. Кавуни й дині вирощують аграрії Голопристанського, Скадовського й Олешківського районів. Загальна площа під баштанними становить щороку 23 тисячі гектарів. Серед виробників переважають фермерські господарства і фізичні особи.

Вважають, що справжній херсон­ський кавун росте на півдні Херсонщини, на неполивних землях, його називають богарним. Така ягода має ліпший смак, тонку шкіру, менше товстих прожилок. Тому і цінують її вище.

Відповідальні виробники дбають і про вміст нітратів. У справжньому херсонському кавуні їх має бути не більш як 40 міліграмів на кілограм.

Цьогорічна ціна на кавуни для виробників більш-менш прийнятна. Витрати окуповуються, ще й прибуток є. Якщо торік гуртовики скуповували ягоду від 70 копійок до півтори гривні за кілограм, то нині на гуртовому ринку «Копані» пропонують по 2,50—3,50. Чому роздрібна ціна вдвічі вища — це справа продавців і постачальників. Так вважає голова сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу «Широке» у Скадовському районі Валерій Федоренко. Він зазначає, що ті виробники, які відмовилися вирощувати кавуни, обов’язково повернуться до виробництва наступного року. Адже кавунна справа із правильним підходом вигідна.

Валерій Миколайович прогнозує, що кавуновий рік триватиме до кінця вересня. Невдалий перший етап компенсувався пізніше гарною ціною. Плюс значно зріс продаж ягоди в Білорусь, попри певні перепони, які виставляють місцеві покупці із приводу пакування. Допоміг би у продажу системний логістичний центр, якого бракує.

«Гадаю, в цьому році Україна встановить рекорд з експорту кавунів, — каже Валерій Федоренко. — Якщо торік ми експортували 7—8 тонн баштанних, то нині буде майже 20. Усього в Україні вирощують майже 370 тисяч тонн баштанних культур. Але точної цифри ніхто не назве».

Сільгоспвиробник обурюється, що українські торговельні мережі не поважають херсонського кавуна. Виставляють його брудним, кривим, та ще й по 8 гривень за кілограм. «Хто його купить за таку ціну? Ціна з поля 2—2,50. Довезти його до Києва коштує гривню. Контейнер ще додає гривню на кілограмі, — рахує аграрій. — Плюс постачальник бере собі гроші, ще 4% маркетингових бере супермаркет, 8% — «логістичні втрати за замовчуванням». Постачальник мережі заробляє 50 копійок на кілограмі. Ще один плюс — за входження в мережу. Отже, можна забути про те, що фермер напряму торгуватиме на полицях супермаркету. Так влаштовано систему».

Баштанні культури вирощують переважно дрібні сільгоспвиробники. Ті, хто мають від 3 до 30 гектарів. Саме на цих виробників не поширюються пільги, що мають власники паїв до 2 гектарів землі. Валерій Федоренко вважає, що на рівні держави саме вони потребують підтримки. Зокрема, встановити ПДВ на плодоовочеву продукцію до 7—10%, зменшити навантаження на фермерів, які експортують власну продукцію, прискорити втілення в життя нового Закону «Про кооперацію».