Днями в Інтернеті з’явилася інформація про те, за якими цінами, за даними інтернет-бронювання, пропонують в Україні проживання в готелях для вболівальників Євро-2012. Так-от, ліжко у 7-місному номері одного з кемпінгів обійдеться у $237,56 на добу, у 16-місному — $184,91 на добу. І це без сніданку. Ще є номери від $231 до $1564 на добу. Щоправда, є й дешевші варіанти — за намет 140 см завширшки у кемпінгу — $64,51 за добу.

Звичайно, йдеться про період ажіотажного попиту, під час якого гріх не заробити. Ось тільки чи порівнювали власники готелів ширину своїх апетитів із глибиною кишень потенційних клієнтів? Адже ліжко-місця в кемпінгах, як правило, беруть люди з не надто високим достатком. Бо ж багатії навряд чи погодяться на місце в 7-місній кімнаті.

І ще одне. Ціна — один із показників рівня сервісу. Зрозуміло, що чим дорожче, тим краще обслуговування. Зазвичай одним із показників рівня «ціна—якість» за кордоном є так звані «зірочки», яких готель може мати від однієї до п’яти, і які, власне, і є орієнтиром для туристів. «Одиничка» — це щось схоже на гуртожиток зі «зручностями» на коридорі, «двієчка» — майже те саме, хіба що зі сніданком, і лише в тризіркових готелях можна розраховувати на комфортні умови проживання. У чотиризіркових уже може бути навіть басейн і тренажерний зал, а п’ять зірок — це вже суперсервіс.

Координатор Центру споживчих експертиз «ЧЕК» Ігор Каневський каже, що, за даними Держстату, в країні більш як 8 тисяч суб’єктів підприємництва, які надають послуги з розміщення гостей. Це готелі, бази відпочинку, кемпінги тощо. Але, зауважує Ігор Каневський, організатори Євро-2012 називають іншу цифру — 1731 об’єкт розміщення, у яких 80 тисяч місць. А оскільки, за прогнозами, під час чемпіонату Україна очікує від 600 тисяч до мільйона туристів, то й лунають висновки, що не вистачає готелів і треба виділяти кошти на приведення в порядок гуртожитків, пансіонатів у радіусі 30—70 кілометрів від міст, які прийматимуть Євро. Бо ж організатори чемпіонату враховують тільки сертифіковані готелі.

«Зіркових» же ще менше. У Європі «зірочки» мають майже 70% готелів. А в нас — усього 5%, тобто 393. Саме вони й можуть дати уявлення туристам про рівень сервісу. Та тут цікаво інше. Немало ж власників несертифікованих об’єктів розміщення, спілкуючись з експертами «ЧЕК», просили їх навіть готелями не називати. Краще назвати кемпінгами, мотелями, притулками. Навіщо ж так «шифруватися»? Ігор Каневський каже, що це через надто забюрократизовану процедуру отримання «зірочок». Тобто готель спочатку має пройти обов’язкову сертифікацію Держстандарту, а після цього ще одну процедуру — категоризації, або отримання «зірочок». А це забирає дуже багато часу і зусиль, і не всі готельєри хочуть морочитися.

До речі, в кожній країні — свої вимоги до «зірковості». Приміром, тризірковий готель у Кракові за рівнем сервісу, на мою думку, виявився на кілька порядків вищим від п’ятизіркового — гордості одного з курортних міст України, де в номері «люкс» навіть холодильника не було. Цікаво, який же сервіс буде в отих «золотих» 7-місних номерах, які пропонують гостям Євро-2012?

Що найсмішніше в цій ситуації? Це коли турист, знаючи, що в нас із «зірочками» проблема, орієнтуватиметься на рівень сервісу за ціною, заплатить шалені гроші, а тут йому — ліжко-місце в майже гуртожитку. Ото в нього щелепа відвисне!  Якщо, звичайно, ціна не відлякає з самого початку і він не відмовиться від поїздки взагалі….