Наявність двох чинних закордонних паспортів у громадян України викликає занепокоєння в Європейської комісії. Це стало одним з головних зауважень четвертого звіту ЄК, підготовленого у межах механізму призупинення безвізового режиму, в якому Брюссель оцінює виконання його вимог із третіми країнами. Крім вимог щодо візової лібералізації, звіт містить оцінку міграційних тенденцій з огляду на обмеження, спричинені пандемією, які призвели до істотного зменшення кількості перетинів кордонів ЄС.

«Візова лібералізація — ефективний інструмент для налагодження міжособистісних контактів і підтримки реформ у країнах Західних Балкан та «Східного партнерства» у сегментах правосуддя, безпеки та фундаментальних свобод», — ідеться у звіті.

Щоб відстежувати функціонування безвізового режиму, Єврокомісія має щороку доповідати Європарламенту та Європейській раді про стан виконання країнами вимог до нього, аби переконатися, що немає причин для запровадження механізму призупинення.

Щодо України у звіті вказано: влада Польщі повідомила, що деякі українські громадяни «мають більш ніж один законно виданий паспорт, інколи зі зміненими персональними даними». І це, вважають у Варшаві, може дати змогу власникам двох паспортів залишатися в ЄС довше дозволених 90 днів протягом 180-денного періоду. У цьому зв’язку в Єврокомісії виникають застереження через паралельний обіг біометричних і небіометричних українських паспортів.

Україна видає біометричні паспорти з 2015 року. Останній небіометричний паспорт було видано 2016-го. Повне виведення з обігу цього виду документів заплановано 2026 року, коли закінчиться їх термін чинності, констатовано у звіті. Тому Києву рекомендують скасувати можливість для громадян України мати одночасно більш ніж один чинний паспорт і скасувати чинність небіометричних.

Загалом Київ виконує всі необхідні вимоги до безвізового режиму, йдеться у звіті. У ньому відзначено співпрацю України з європейськими структурами у важливих транскордонних питаннях.

У документі зауважено, що 2020 року кількість українців, які просили притулку в ЄС, зменшилася на 37%. На 15% зменшилася кількість відмов громадянам України у в’їзді до країн-членів ЄС. Кількість громадян України, які незаконно перетнули кордон ЄС, незначна. Якщо 2019 року було виявлено 93 порушники кордону, то 2020-го — 87. 2020 року у країнах Шенгенської зони виявили понад 50 тисяч українців, які перебували там нелегально, що майже на 9 тисяч більше, ніж 2019-го.

Документ схвалює продуктивну співпрацю Києва та ЄС у галузі безпеки. Позитивно оцінено реформу правоохоронних органів — законопроєкти про створення Бюро економічної безпеки, про реформу СБУ, про боротьбу з організованою злочинністю. Проте в ЄС згадали про скандальне рішення Конституційного Суду, яке поставило під ризик функціонування антикорупційної інфраструктури.

Щоб дотримуватися критеріїв, необхідних для функціонування безвізового режиму з ЄС, Єврокомісія радить Києву й надалі докладати зусиль для зменшення кількості нелегалів з України в Єросоюз, підвищити ефективність антикорупційних установ та ухвалити законодавство для встановлення чіткого статусу НАБУ, проводити прозорий деполітизований конкурс на посади голів НАБУ, САП і АРМА, прокурорів.

В окремому пункті рекомендацій ідеться про підвищення ефективності боротьби з організованою злочинністю та відмиванням коштів. Для цього Єврокомісія радить залучити поліцію під керівництвом розвідки до національної стратегії боротьби з організованою злочинністю, уточнити й окреслити компетенції всіх правоохоронних органів та визначити повноваження НАБУ в розслідуванні, притягненні до кримінальної відповідальності у справах про корупцію на високому рівні. Київ повинен продовжити процес узгодження національного законодавства з нормами ЄС у частині боротьби з відмиванням грошей та фінансуванням тероризму.

«Загалом Україна виконує умови візової лібералізації. Проте необхідно докласти подальших зусиль для розв’язання проблем у боротьбі з корупцією, організованою злочинністю та відмиванням грошей», — ідеться у звіті.