Нині серед політиків триває жорстка, але пуста, заздалегідь безрезультатна дискусія щодо наведення ладу в Україні. Серед найважливіших і першочергових завдань такі: забезпечення миру в країні, організація на інноваційних засадах функціонування економіки (діє у спотвореній формі та не дає повномасштабних потенційних результатів), встановлення верховенства права (руйнування корупції й корупційних схем).

Нинішні політики й державні управлінці, заздалегідь знаючи безрезультатність намагань провести демократичні зміни з наявним нормативно-правовим забезпеченням, бачать вихід лише у черговому переформатуванні політичних сил, кадрових перестановках тощо.

Тим часом досягти зрушень можливо лише за умови рішучої ліквідації під∂рунтя, що живить ці негативні явища, і впровадження відмінних від нинішніх підходів до управління державою на всіх рівнях.

З огляду на українську ментальність — традиції, з одного боку, та засилля в українській владі ворожих елементів і національних перевертнів — з іншого — ключем для розв’язання цих  проблем, на мій погляд, можуть слугувати кілька чинників. Передусім ідеться про невідкладну зміну виборчого, господарського й кримінального законодавств з обранням жорсткого курсу на посилення кримінальної, фінансової, майнової та політичної відповідальності за результати управління національною економікою, зокрема конкретного господарювання в умовах галузей та регіонів. Невиконання обіцянок народних обранців треба розцінювати як ошуканство, загальнодержавний обман і злочин проти народу й не обмежуватися відкликанням з виборного органу, звільненням з посади. Має бути кримінальна відповідальність із конфіскацією майна. Такі умови зобов’яжуть претендентів виваженіше приймати рішення щодо висунення своїх кандидатур у Верховну Раду, на керівні державні посади й дадуть змогу насправді освіжити кадри.

Потрібно створити державну гарантовану опіку розвитку підприємництва на інноваційних засадах і сприятливого інвестиційного клімату. Оновлені так кадри відповідально, а не тенденційно забезпечать вироблення гнучкої податкової, монетарної та цінової політики у державі.

Варто втілити й ідею запровадження у країні власної ідеологічної доктрини, на регіональному рівні — повного господарського розрахунку, у загальнодержавному масштабі — економічної конституції України, що не дасть змоги маніпулювати бюджетом, економічним розвитком тощо. Слід організувати вибори у правоохоронні органи кришталево чистих людей на регіональному рівні з подальшим затвердженням їх у вищих органах. Призначення за певними правилами з використанням анонімного рейтингового опитування професіоналів — керівників судів, прокуратури, поліції, ліквідувавши структури «контролю над наглядом» чи навпаки.

Такі кардинальні зміни в управлінні підтвердять рішучість у реалізації європейського вектора розвитку держави, відіб’ють агресора й забезпечать мир в Україні.

У наших умовах такі дії можуть стати ключем до справедливості, миру й добробуту народу України. Вони дадуть змогу в загальнодержавному масштабі очистити управлінський апарат від прихованих ворожих елементів, повернути правду в систему відносин між народом і державними менеджерами, нададуть поштовх швидким змінам у суспільстві та подальшому гарантованому вступу України до європейської співдружності. Для оздоровлення державного організму потрібні, на мій погляд, такі оперативні втручання. Після них розпочнеться розвиток на справді демократичних засадах.

Богдан АНДРУШКІВ,
професор Тернопільського національного
технічного університету імені Івана Пулюя,
для «Урядового кур’єра»