Укотре перечитую конкурсні учнівські роботи. Цікаво, як мислять і формулюють думки нинішні старшокласники? А тема влучає в самісіньке серце: «Розкажу світові про незламність українців».

«24 лютого 2022-го. В одну мить усю країну накрило жалобною хустиною. І ось мій тато там, де точаться криваві бої, зруйновані міста, обшарпані снарядами віти дерев, мертва безодня. А на дзвінок із того пекла чекаємо всі, кожен по-своєму. Мама — щоб почути коханий голос, бабуся — дізнатися, чи живий, сестричка — заради усмішки на обличчі. А я — щоб відчути ґрунт під ногами, бо лише розмова з ним дає мені сили бути чоловіком у мої 15.

Зараз мій Герой на передовій. Знову важкі бої й нестерпні паузи у зв’язку. Але його віра, незламність, його сталь окрилюють мене. Відчуваю неймовірну силу від того, що я його син. Хочу кричати на весь світ про нього, бо він незламний: мій Герой, мій Тато, моя Сталь».

Начальник Рівненської ОВА Віталій Коваль вручив спеціальну відзнаку Галині Занозовській, яка написала про тата — захисника України, нашого небесного сокола. Фото з сайту rvnews.rv.ua

Це уривок із твору дубенчанина Івана Задубця. Він став срібним призером ХІІІ Всеукраїнського конкурсу. Гран-прі — в Олександра Кононенка з Миколаєва.

А це рядки з роботи Таїсії Шевченко з Харківщини: «Пів року мою Балаклію було окуповано. Тут коїлися жахливі речі: простих людей брали в полон, катували, били струмом, годували раз на два-три дні. Мої земляки не зламалися, вистояли, отримали жадану свободу. Коли ми повернулися додому, відчула, яке рідне все довкола. Лише поруйновані будинки ранять душу».

«Про незламність українців хочу говорити пошепки, як про найсокровенніше. Але так, щоб почув увесь світ. Про силу духу мого народу, яка відродилася у кривавій війні, ще сотні років ходитимуть легенди. Житиму в них і я, бо саме в цю страшну пору усвідомила себе українкою», — пише дев’ятикласниця Миротинської гімназії Здовбицької сільської ради на Рівненщині Уляна Васильєва.

Чи думав засновник конкурсу рівнянин Віталій Голубєв, нині секретар НСЖУ, що йому випаде нагода поставити на крило стільки юних талантів? 14 років тому, коли все починалося, мабуть, ні. Він започаткував і школу українського журналіста, де вчить охочих азів журналістики. Чимало її вихованців, здобувши спеціалізовану освіту, пішли в самостійне журналістське життя.

Урочисте нагородження переможців конкурсу творчих робіт відбулося у Національній спілці журналістів України, а учасників з області вирішили відзначити ще й в обл­адміністрації. Було невимушено, тепло й зворушливо. Спеціальну відзнаку від голови Віталія Коваля отримала учениця Тинненського ліцею Немовицької сільської ради Сарненського району Галина Занозовська, яка розповіла про подвиг свого тата, що загинув за Україну.

Серед спеціальних відзнак була Енциклопедія Острозької академії — освітнього бренда нашого краю й України, яка постійно підтримує конкурс.

Проникливі твори учасників заслуговують на видання окремою книжкою, яка, переконана, швидко стане раритетом.