Сучасний молодий композитор Анжела Ярмолюк стрімко і впевнено з’явилася в мистецькому середовищі. Її пісні, наповнені патріотизмом і любов’ю до України, відразу стали популярними. Їх замовляють у радіоефірах, вони звучать зі сцени Палацу культури «Україна» і на передовій для воїнів АТО. Торік Указом Президента України Анжелі Ярмолюк присвоєно звання «Заслужений діяч мистецтв України». 

Бійці на передовій добре знають творчість Анжели Ярмолюк. Фото з архіву Анжели Ярмолюк

— Анжело, яка земля подарувала такий талант — писати пісні?

— Я народилася в кримському Джанкої. Мої батьки — педагоги. Любов до української пісні подарувала мама, а тато — можливість навчатися гри на акордеоні. Неймовірне сонце, повітря степу, Чорне море — все це не може не впливати на людину творчого характеру. Вже давно проживаю в Києві, але душа моя там — серед степів, сонця і моря.

— Ви як композитор цікава багатьом відомим сучасним поетам.

— Так, для мене це велика честь і відповідальність співпрацювати з такими авторами. Наприклад, з Дмитром Павличком ми написали кілька пісень для наших воїнів АТО. Перша спільна композиція мала назву «Вставай, Україно!», яку виконав зі сцени Майдану народний артист України Фемій Мустафаєв. Він заспівав її в ті складні й важкі дні, коли ще були януковичі при владі. А потім з’явилися «Не плач, кохана», «Лист до матері».

З Павлом Мовчаном випустили спільний диск, який називається «Свічадо». Там записано пісні у виконанні народних і заслужених артистів України на його слова та мою музику.

Є в мене твори на слова молодих авторів, воїнів АТО. Пропозицій дуже багато. Але чимало пісень я пишу на власні тексти. Для мене так краще — знаю, що і як я хочу підсилити, виділити, на чому акцентувати.

— Добре відомо, що ви тісно співпрацюєте з народним артистом України Фемієм Мустафаєвим.

— Не просто співпрацюю — у нас міцний творчий тандем. Цей виконавець уперше заспівав мої пісні, потім їх почали виконувати інші. Але дорогу проклав саме Фемій Мансурович, за що я йому дуже вдячна. Адже цей митець має надзвичайно високу професійну планку — і вокальну, і музичну. Він дуже вимогливий. Деякі пісні я переробляла багато разів, і тільки тоді він їх брав до свого репертуару.

Фемію Мустафаєву найкраще серед усіх співаків-вокалістів вдаються патріотичні, героїчні пісні. А його «Солоспіви» на слова Тараса Шевченка — це просто неоціненний внесок у культурну спадщину України.

У березні цього року ми з ним зробили надзвичайно складний концертний тур «Тарас Шевченко. Солоспіви» на сході України для жителів Донецької та Луганської областей. Тур був виснажливий фізично, емоційно, психологічно. Проте стількох слів подяки після наших концертів я ще ніде не чула в Україні. А переповнені зали з людьми у вишиванках, з українською символікою і прапорами — це справді неймовірні емоції і відчуття!

— Ви провели багато концертів для наших воїнів на фронті. Що спонукає до цього?

— Ми маємо разом відстоювати нашу країну. Хлопці воюють за нас. Тиші там немає, особливо зараз. Мені дуже боляче знати, що ті з них, у кого були з концертами, потрапили під обстріли і серед них є тяжкопоранені. Дивлюсь на їхні світлини — а ми фотографувалися, ще й співали довгенько після концерту, жартували, домовлялися про подальші зустрічі — і хочеться просто плакати. Але потім береш себе в руки і кажеш: потрібно робити далі свою справу, бо хлопці чекають твоїх дій, а не сліз. Пісня — це теж зброя. Вона може за кілька хвилин надихнути воїнів так, як це не зробить жоден  командир.

Я на все життя запам’ятаю, коли під час виконання моєї пісні «Ніхто, крім нас!» підвелися двоє воїнів на милицях, підійшли до сцени і підспівували. Заради таких моментів варто творити, їздити до хлопців, підтримувати їх.

— Торік відбувся ваш творчий вечір «Знайди мене». Чи плануєте щось у році нинішньому?

— Не тільки планую, а й запрошую всіх 12 червня о 16.00 до Центрального будинку офіцерів Збройних сил України на мій творчий вечір, який відбудеться у форматі патріотично-мистецького заходу «Я чекаю тебе». У програмі братимуть участь відомі народні та заслужені артисти України: Фемій Мустафаєв, Володимир Талашко, Ярослава Руденко, Павло Мрежук, Юрій Васильківський, Олексій Похвала, Театр пісні «Ладоньки» під керівництвом Світлани Садовенко, бард Ян Апріль.

Для мене велика честь, що ці митці, мої добрі друзі, колеги — вони всі постійно підтримують наших військовослужбовців у зоні АТО. Хочу показати ту концертну програму, яку ми привозимо для наших воїнів, ті пісні, які вони люблять і шанують. Також звучатимуть нові твори, будуть прем’єри, цікаві дуети.

ДОСЬЄ «УК»

Анжела ЯРМОЛЮК. Народилася у Джанкої (АР Крим). Закінчила Московський народний університет мистецтв.  Автор більш як 200 пісень. У дні Революції гідності постійно була на Майдані разом з колегами. З квітня позаминулого року  взяла участь у більш ніж 150 концертах для воїнів  в зоні АТО.  Окремі її твори вже стали батальйонними та бригадними піснями.

Олександр ВЕРТІЛЬ,
«Урядовий кур’єр»