З одного боку, безробітні мають значні труднощі, підшукуючи прийнятну вакансію, з іншого — роботодавці нарікають, що не можуть швидко знайти кваліфікованого потрібного фахівця. Такі соціальні ножиці негативно впливають на ринок праці, тож Державна служба зайнятості в межах відповідної реформи запропонувала якісно новий стратегічний інститут консультанта роботодавця.

З торішнього 1 серпня пілотний проєкт випробували на Дніпропетровщині, а 2020-го запровадили в усіх областях країни. Як наголошує директор Сумського обласного центру зайнятості Володимир Підлісний, нова технологія обслуговування роботодавців цілком виправдана й ефективна. Тепер роботодавець не шукає голку в копиці сіна, а в особі консультанта має кваліфікованого надійного помічника, який чітко володіє не лише базою вакансій, а й точно знає, хто з безробітних потребує роботи.

Кваліфікація, комунікація, відповідальність

За словами начальника відділу організації надання послуг роботодавцям Сумського обласного центру зайнятості Алли Придатко, посада консультанта роботодавця не з простих. Замало самого прагнення стати міцною єднальною ланкою між безробітним і підприємством, яке прагне заповнити вакансію. Потрібен особливий підхід, аби прокласти між ними діловий дієвий місток, завдяки якому обидві сторони знайдуть одна одну. Допомагає знання специфіки виробництва, можливості й здібності кандидата на робоче місце, чітка орієнтація в розмаїтті вакансій.

Такі характеристики притаманні насамперед працівникам з певним досвідом у системі зайнятості. І таких фахівців, на щастя, у Сумській обласній службі більшість. Як повідомила Алла Придатко, консультантами роботодавців працюють 70 фахівців, кожен із яких закріплений за певними суб’єктами господарювання. Хоч вони мають різну освіту і стаж роботи, практика останніх місяців підтвердила їхню ефективність. Окремої уваги надають обслуговуванню великих підприємств, коли консультанти роботодавців мають спеціалізуватися на особливостях галузей економіки, аби безпомильно з’ясовувати взаємні потреби.

І музикант, і листоноша

Нещодавно до Глухівської міськрайонної філії звернулася завідувачка ДНЗ «Журавка» Світлана Божко із проханням підібрати для закладу музичного керівника. Потрібна була людина енергійна, комунікабельна, уважна до дітей, яка б не тільки вміла грати на музичних інструментах, а й добре зналася на сучасних технологіях. Такі посади трапляються нечасто, на обліку перебувало лише кілька осіб, які б могли претендувати на неї. Але в однієї з претенденток майже 20-річна перерва — кваліфікацію фактично втрачено, інша кандидатка не ризикнула, бо не впевнена в собі.

За розв’язання питання взялася заступниця начальника відділу взаємодії з роботодавцями Наталія Зайчик. За її словами, довелося оголошення про вакансію розмістили у фейсбуці, сайтах з пошуку роботи, опрацювати резюме осіб, які раніше перебували на обліку в центрі зайнятості, зустрітися з керівниками деяких ДНЗ, ЗОШ, шкіл мистецтва із приводу наявності спеціалістів. Зрештою вдалося вийти на студентку-випускницю одного з київських навчальних закладів Анну Губатенко, яка погодилася працювати в дитсадку, але після складання випускних іспитів.

Це влаштовувало керівництво ДНЗ, тож Світлана Божко щиро подякувала службі зайнятості за надану допомогу і запропонувала й надалі співпрацювати на ринку зайнятості.

Інший приклад з Глухова, де впродовж семи місяців не вдавалося знайти листоношу для Центру поштового зв’язку №5 у селі Дунаєць. Начальник відділу взаємодії з роботодавцями Оксана Дерев’янко, яка взялася за справу, розуміла, що робота листоноші важка і недооцінена, заробіток невисокий, а відповідальність значна. Підібрати людину на таку посаду непросто. Подала оголошення у фейсбуці, на відповідні сайти, а ще звернулася до Дунаєцького сільського голови Віталія Мартиненка. Невдовзі з’ясувалося, що місцева жителька Тетяна Позняк шукає роботу, хоч про посаду листоноші не думала. Але після співбесід у службі зайнятості домовилися про зустріч із роботодавцем.

У промисловості теж

Консультантам доводиться мати справу не тільки з невеликими колективами, а й потужними промисловими й аграрними підприємствами. Олена Вовк у Конотопському міськрайонному центрі зайнятості працює рівно чверть століття, зокрема 16 років — у відділі взаємодії з роботодавцями. І коли до неї звертаються керівники промислових чи аграрних підприємств із проханням підібрати спеціаліста, Ольга Леонідівна відразу ж вмикає необхідні важелі.

Конотопське підприємство ТОВ «НВО «Червоний металіст», з яким співпрацює фахівець, виготовляє металеві конструкції, тож його директор Олександр Спицький зацікавлений у професійних та відповідальних працівниках. Упродовж цього року він поінформував службу зайнятості про наявність 72 вакансій, з яких 41 укомплектували на постійній основі, ще 29 осіб брали участь у тимчасових роботах. Допомогу з часткового безробіття через карантинні умови отримали понад 150 безробітних на загальну суму 730 тисяч гривень. Тож спільними зусиллями завод забезпечено кадрами, а безробітні одержують постійну оплачувану роботу.

А ось її колега заступниця начальника відділу Валерія Медведєва за освітою економіст, у службі зайнятості працює 17 років — головно у відділі взаємодії з роботодавцями. Має досвід роботи в Конотопському НДІ «Автоматвуглерудпром» при ТОВ «НВО «Червоний металіст». Співпрацюючи з ТОВ «Весна-Агро», налагодила постійні тісні контакти з його керівником Миколою Худенком. Упродовж цього року аграрії подали інформацію про 37 вакансій, з яких 36 укомплектували кадрами. Ще 25 осіб пройшли професійне навчання, 14 безробітних за кошти підприємства були зайняті на роботах тимчасового характеру.

Утім, серед консультантів є фахівці, які, на перший погляд, прямо не причетні до того чи того виробництва, однак це не заважає їм швидко знаходити варіанти розв’язання вакантних питань. Жанна Пішта з Лебединської МРФ за освітою вчителька-філолог, налагодила тісні контакти з ТДВ «Племзавод «Михайлівка» — одним з найбільших підприємств району, де вирощують зернові й олійні культури, розводять худобу. Цього року в товаристві отримали постійну роботу понад 30 безробітних та більш як 20 її шукачів саме завдяки консультанту.

Задля підвищення конкурентоспроможності безробітних для них організували підвищення кваліфікації за навчальною програмою «Дотримання безпечного ведення робіт під час експлуатації сільськогосподарської техніки та тракторів».

Як підсумовує Володимир Підлісний, на Сумщині успішно напрацьовано перший досвід у кожній філії служби зайнятості. Найближчим часом належить запровадити сучасні IT-технології, які дадуть змогу спростити і розширити сервіс послуг.