До полиць із крупами в магазинах та супермаркетах люди зараз часто підходять не для того, аби взяти товар, а щоб подивитися на ціни. Побачити що й на скільки подорожчало та спланувати витрати на харчування. Сьогодні ціни, на жаль, не радують покупців. Виробники ж розводять руками — мають достатньо вагомих підстав, аби виставити саме такі цінники. Однією з круп, яка чи не найбільше зростала в ціні останніми роками, була гречка — цінники сягали 100 і більше гривень за кілограм. Споживачі навіть жартували, що її можна знайти у відділі «Делікатеси», одразу за чорною ікрою. Сьогодні, як стверджують експерти, маємо підстави чекати на здешевлення гречки.

І медонос,  і ситна каша

На Черкащині ця культура охоплює мало посівних площ — поля захопили кукурудза, соя та соняшник. Наприклад, кукурудза займає 30 відсотків у структурі посівних площ сільськогосподарських культур Черкащини. Донедавна гречку сіяли на порівняно невеликих площах лише поодинокі фермери й агропідприємства. Та є аграрії, віддані цій культурі, гречколюби. Вони, хоч і небагато, якийсь десяток-півтора гектарів засівають гречкою і роблять це щороку.

За словами засновника фермерського господарства «Златополь» Василя Драча, який також у когорті гречколюбів, якщо якогось року гречка й не приносить великих доходів у плані рентабельності, то вона є унікальним медоносом (виробництвом меду його господарство добре відоме в області). Тому угіддя аграрія завжди можуть похвалитися кількома ділянками посівів цієї рослини.

У попередні роки гречка не мала такої економічної привабливості та рентабельності, як цьогоріч, зазначають фахівці. Можливо, через те, що ринок був стабільним та перенасиченим, не було широких можливостей для збуту.

— Нею займалися переважно бджільницькі господарства або ті, хто вирощує органічну продукцію для виробництва дитячого харчування, — висловив власне бачення головний агроном компанії «Астарта» Роман Павлик. — Але війна внесла свої корективи. Коли на перший план вийшла проблема забезпечення продовольством людей на постраждалих територіях, військових, виявилося, що саме гречка — проста, легка в приготуванні й ситна, добре підходить і для різних консервів, напівфабрикатів... Тому попит на неї зріс.

У компанії «Астарта» завершують жнива на полях, засіяних гречкою, йдеться на фейсбук-сторінці компанії. Перші результати зібраного збіжжя тішать: на деяких територіях урожайність сягає 2 тонни з гектара, що значно перевищує нормативні показники минулих періодів, які коливалися на рівні 1,5-1,6 тонн. Цьогоріч у компанії збільшили площі посівів цієї культури більш як на тисячу гектарів.

Культура, вигідна  для фермерів

Після 12-річної перерви, вирішили засіяти нею десять відсотків від загальної площі угідь у фермерському господарстві «Ромашка Плюс» Черкаського району, розраховуючи на її цьогорічну рентабельність. Початок повномасштабної війни змусив багатьох фермерів задуматися над майбутніми посівами, розповів керівник господарства Михайло Царенко.

— Собівартість гречки невисока, головне — це якісний посівний матеріал. Купував його по 60 тисяч за тонну, — розповів Михайло Іванович в ефірі одного з телеканалів. — Навесні був ажіотаж з насінням. Тоді ми не знали, що сіяти, бо склади були заповнені — кукурудзи було багато, не можна було продати пшеницю та сою. А держава сказала, що купуватиме гречку.

Нині в господарстві розраховують на врожайність вищу за середню: близько 15-17 центнерів із гектара. Зібране збіжжя вивантажують на тік, аби просушити. Михайло Царенко розповів, що сучасна техніка сама визначає відсоток вологості, відтак, орієнтуються за її показниками.

— Сіяв гречку до 2010 року. Після того ціни знизилися, і я припинив сіяти. В ті часи максимально збирав по 30 центнерів, у фінансовому плані навіть за таких урожаїв було невигідно її сіяти, — пояснив Михайло Царенко.

Сьогодні ж у рентабельності цієї культури аграрій не сумнівається.

Ціна може впасти  до 60-70 гривень

Директор департаменту аграрного розвитку Мін­агрополітики та депутат Черкаської обласної ради Ігор Віштак на сайті облради розповів, що до переробних підприємств уже надходить гречка нового врожаю, тож є перспективи, що ціна на неї може знизитися до 60-70 гривень.

Він зауважив, що станом на зараз в Україні зібрали понад 120 тис. тонн гречки, у планах цього сезону — понад 150 тис. тонн. Фахівець додав, що велика кількість опадів у вересні затримала збір пізньої групи зернових. Цьогоріч черкаські аграрії почали молотити гречку з кількатижневою затримкою. Проте за підсумками нового врожаю внутрішня потреба України в зернових, олійних та цукрі буде повністю забезпечена. Крім того, збережеться й потужний експортний потенціал.

Не з Греції,  а з Гімалаїв

Гречка — одна із найдавніших круп’яних культур, що вирощується в Україні. Технологія її виробництва майже безвідхідна. Україна є другою країною у світі (після Японії), де прогресивно займаються культурою гречки.

Щодо ареалу походження, то вчені схиляються до того, що гречка походить із передгір’їв Гімалаїв. На Русі назва цього злаку пов’язана з Грецією, мовляв, занесли та вирощували її в нас, у монастирях, спочатку грецькі ченці. Хоча археологічні дані свідчать, що ця культура була відома в наших краях ще на початку нашої ери. У Європі гречане зерно рознесли скіфи, сармати й гуни під час переселення народів і міграцій.

Фахівці називають й інші переваги вирощування гречки. Пізня сівба і доволі раннє збирання дають змогу рано звільняти площу та готувати ґрунт під наступну культуру. Водночас вона є добрим попередником у сівозміні. Гречка невибаглива. Не потребує особливого захисту від бур’янів і шкідників, оскільки конкурує з бур’янами. Причиною цьому є активний стартовий ріст гречки та швидке закриття міжряддя. Гречку вирощують на зелене добриво як покращувач ґрунту, тому на такому полі можна отримати екологічно безпечну продовольчу продукцію без застосування пестицидів.

Гречка — це чудове рішення для тих, хто стежить за своєю вагою, адже в ній мало  вуглеводів, що легко засвоюються, до того ж вона на довгий час втамовує голод. Гречаний білок за вмістом амінокислот наближається до продуктів тваринного походження. Окрім того, гречка очищає кишківник від продуктів обміну, токсинів і шлаків. Автор популярної системи правильного харчування — макробіотики — японський медик-дієтолог Джордж Осава у її основу поклав крупи, гречку поставив на перше місце за корисністю й енергетичною цінністю.