Хоч яким спекотним був останній місяць літа, прохолодний подих осені вже відчувається. Стерні і сіножаті виблискують під  казковими килимами, зітканими з міріад струн сріблястого павутиння. Це традиційне вбрання хліборобської ниви до зустрічі і проводів другого бабиного літа.

Не всі прогнози синоптиків і народні прикмети щодо погодних умов у вересні підтверджуються. Від першого осіннього місяця не варто чекати природної стабільності. Про це нагадує  народне прислів’я: «У вересневий час сім погод у нас». Та, як мовиться, на погоду не нарікай, а про урожай подбай. Незважаючи на окремі природні  катаклізми, цьогоріч гарно вродили зернові, садовина і городина.  Нарешті  будемо й з гречкою. А ще небувалим солодким урожаєм порадували нас пасічники. На усі три Спаси медові базари України де монстрували такий вибір весняного і літнього взятку, що очі розбігалися. Може, наша держава за підсумками цього року переміститься з третього на друге місце у світі з виробництва меду. Сподіваємося на це! І на високий урожай осінніх культур.

У вересні прогнози погодних умов наступних місяців народні синоптики складають,  спостерігаючи за прикметами у такі дні релігійних свят: Тадея, Василини (3), Луки-Брусничника (5), Семена-Стовпника (14), Різдво  Богородиці — Друга Пречиста (21), Петра і Павла (осінніх, 23), Воздвиження Чесного Хреста Господнього (27).

На Тадея селянин не журився, бо «в хаті хлібець завівся». А Василина про льон клопочеться: вчасно зібрати — волокна не втрачати, а насіння й у снопах дозріє. О цій порі легкі подуви вітру здіймають у повітря  численні пасма павутиння. Якщо воно стелиться по землі — на тепло; мало павутиння — осінь буде сухою.

Гуцули у день Луки-Брусничника відзначають свято вовків. Цей народний обряд здавна вважається своєрідним запобіжним заходом від втрат домашніх тварин на пасовиськах. Якщо до цього дня дозріла брусниця, то час косити овес; якщо осика ще не скинула листя, довго не буде дощів; якщо журавлі вже відлетіли у вирій — зима буде ранньою.

До свята Семена-Стовпника хлібороби повинні завершити сівбу озимих. Старі люди кажуть: «На Семена до обіду сій-ори, а після обіду немає пори». Цього дня уже можна засилати сватів, щоб на Покрову (14 жовтня) справляти весілля. На Семена починали вечорниці. Популярною на них була гра в «Коровай». Дівчата по черзі  з короваєм у руках обходили парубків, які статечно сиділи на лавах і  співали обрядову пісню, її завершальні  слова: «Коровай, коровая, кого любиш, вибирай!» З поклоном дівчина давала окраєць коровая своєму обранцеві. Після таких вечорниць часто засилали сватів.

Якщо Семен проводжає у вирій гусей, зима буде рання; якщо гуси летять високо — сніг випаде нескоро; якщо білка вже змінила хутро — зима буде лагідна.

На Різдво Богородиці господині печуть з питльованого (найбілішого) борошна пироги, варять вареники — «щоб жіноча душа не боліла». Перед іконою Божої Матері запалюють  свічку і ставлять на столі миску куті, заправленої медом. Це обряд пошанування матерів аж до дванадцятого коліна. Бездітні жінки моляться Богородиці і просять її допомогти їм пізнати щастя материнства. Народне прислів’я каже: «Друга Пречиста дощем поливає — негаразди змиває». Але дощ на Пречисту, за давніми прикметами, це ще й ознака щедрого наступного господарського року.

На Петра і Павла — день осіннього рівнодення. Сонце дедалі менше посилає свого тепла на землю. Якщо горобина рясно вкрита яскравими кетягами — осінь буде з дощами, а зима — з морозами. Під стріхами сільських осель ця ягода займає почесне місце з калиною. Вважається,  що горобина охороняє обійстя від усякого лиха, відганяє нечисту силу. Якщо кетягів на дереві мало — осінь буде без дощів, а наступне літо — спекотне.

На Воздвиження можна   їсти горіхи нового врожаю. До цього дня їх споживання вважалося великим гріхом, бо серцевина плодів схожа на хрест. Чотири перші горіхи кидали на чотири боки, «щоб ніколи не вкусила гадюка». Господарі в цей день кладуть у засіки обереги — дерев’яні хрести (чи навхрест дві вербові гілки), «щоб із зимовими запасами не трапилося ніякого лиха». У вирій відлітають останні птахи, ведмеді лаштують барлоги. «На Воздвиження жупан з кожухом міняються, а осінь із зимою», — каже народна мудрість.

Ми стерпимо будь-які примхи погоди: буревії, градобої, зливи і морози. Знаємо наперед, що ці природні лиха скороминучі. Важко терпіти нахабну агресію нашого зажерливого північного  сусіда, якій немає  кінця-краю. Який оберіг поставити нам на наших кордонах, щоб навіки убезпечити себе від хижих зазіхань ворога? Він у нас був. Позбулися,  беззастережно повіривши у миролюбні запевнення наддержав-гарантів. Тепер «маємо те, що маємо…»

НАШ КАЛЕНДАР 

1 вересня — День знань

2 вересня — День нотаріату

4 вересня — День підприємця; 25 років тому (1991) над будинком Верховної Ради України було піднято синьо-жовтий прапор

5 вересня — Міжнародний день благодійності

8 вересня — Міжнародний день солідарності журналістів; Міжнародний день грамотності

10 вересня — День фізичної культури і спорту;  День українського кіно; Всесвітній день запобігання самогубствам

11 вересня — День танкістів; День працівників нафтогазової та нафтопереробної промисловості;  Усікновіння. Строгий піст

15 вересня — Міжнародний день демократії

16 вересня — Міжнародний день охорони озонового шару

17 вересня — День рятувальника; День винахідника і раціоналізатора; День фармацевтичного працівника

18 вересня — День працівника лісу

21 вересня — Міжнародний день миру; Різдво Пресвятої Богородиці. Друга Пречиста

22 вересня — День партизанської слави

25 вересня — День машинобудівника; Всесвітній день серця

26 вересня — Всесвітній день моря; Європейський день мов; Міжнародний день боротьби за повну ліквідацію ядерної зброї

27 вересня — День туризму; Всесвітній день туризму; Воздвиження Чесного Хреста Господнього

28 вересня — Всесвітній день боротьби із захворюванням на сказ

30 вересня — День усиновлення; Всеукраїнський день бібліотек

Павло ЛАРІОНОВ
  для «Урядового кур’єра»