У селі Щасливе Березанського району на Миколаївщині понад півроку не розв’язна гостра проблема. Лист про неоднозначну ситуацію надійшов до редакції «УК». Наш кореспондент з’ясовував обставини справи. Отже, в селі не можуть вирішити, бути чи не бути на території земель комунальної власності сонячній електростанції. Інвестори вмовляють передати землю. Сільрада таке рішення вже ухвалила. А більшість селян виступають проти відведення земель, що призначені для сінокосів та пасовищ. Своє негативне ставлення до розміщення електростанції пояснюють просто: де ж їм тепер випасати корів, де косити сіно? Адже для більшості жителів Щасливого корови були і залишаються годувальницями. На гроші від продажу молочної продукції і дітей вчать, і будуються, і лікуються.

Про наміри будуватися на землях Щасливого заявило ТОВ «Солар Фарм-6». А у квітні цього року Щасливівська сільська рада ухвалила рішення, яким надала дозвіл фірмі на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки комунальної власності у довгострокову оренду терміном на 49 років. 120 гектарів землі, призначені для сінокосів та випасання худоби, фактично вилучають у селян. Змінюється і цільове призначення. Відтепер земля підпадає під категорію «землі промисловості, транспорту, зв’язку» — для розміщення будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об’єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій.

Начебто й добра справа — будівництво об’єкта альтернативної енергетики. На щастя, природні умови Березанського району дають змогу розміщувати і вітряки, і сонячні електростанції. Люди й не проти самої  електростанції. Вони проти того, щоб відбирали їхні землі, які годують свійських тварин. Тож створили ініціативну групу, провели опитування односельців, звертаються до влади і судових органів. Насамперед їхнє обурення викликає те, що їх не запитали, не поставили до відома про наміри інвестора та сільської ради.

Уже після того, як про рішення стало відомо всім, члени ініціативної групи провели опитування щасливців щодо згоди на передачу земель комунальної власності площею 120 гектарів для будівництва сонячної електростанції. Підсумки красномовні. З 401 громадянина 118 висловилися за передачу, 250 — проти, 33 утрималися. Логічно, щоб сільська рада, яка представляє виборців, дослухалася до думки більшості. Та не так сталося. Не було ні громадського обговорення, ні оголошень у ЗМІ, ні аукціону.

Викликає обурення селян іще й те, про що розповів один з членів ініціативної групи Олександр Білик: «На початок роботи Чапаївської (колишня назва Щасливівської)  сільської ради 7-го скликання під пасовища та сінокоси було відведено 570 гектарів землі, що підтверджено рішенням сесії від 26 травня 2015 року. А в рішенні сесії від 8 квітня 2016-го площа становить вже 385 гектарів. Куди за рік поділися 185 гектарів? Згідно з витягом з Держгеокадастру, в листопаді 2017-го у комунальній власності залишилося 297 гектарів. Тобто площа зменшилася ще на 88 гектарів». Чому так вийшло, селянам невідомо.

У Щасливому тримають майже 300 корів. У когось одна-дві, в когось більше. Є родина, яка створила сімейну міні-ферму — 20 голів. Прогодувати тварину протягом року непросто.

«Живемо у степовій зоні, де завжди через засухи бракує кормів, — зазначає жителька села Щасливе Надія Корнєва. — Тож слід встигнути за короткий проміжок часу заготовити сіно. Адже корова не ведмідь, взимку спати не лягає, її цілий рік годувати треба».

На корову, за нормами для цього південного краю, для випасу потрібно по півгектара, для сінокосів — 1,2 гектара. Нескладно порахувати, що на 300 корів необхідно 540 гектарів. Залишилося тільки 297, з них намагаються вилучити ще 120. Тобто втричі менше від норми. Трави на всіх не вистачить, і годувальниць доведеться вирізати. З такою несправедливістю селяни не погоджуються і попри те, що депутати сільської ради й сільський голова ігнорують їхні вимоги, продовжують активні дії.

— Ми написали заяву на ім’я голови Березанської райдержадміністрації Сергія Танасова із проханням не надавати згоду ТОВ «Солар Фарм-6» на розроблення проекту землеустрою, — продовжує Олександр Білик. — Особисто звернувся до очільника району. Радує, що він почув голос громади й підтримує нас. Проти передачі землі висловилися односельці й під час проведення загальних сільських зборів. Лише після того, як члени ініціативної групи направили позов до Березанського районного суду про скасування рішення сесії Щасливівської сільської ради, вже в липні на черговій сесії взяли до уваги протокол опитування громадян щодо згоди (незгоди) на передачу земель комунальної власності для будівництва сонячної електростанції.

Звісно, є аргументи за будівництво батарей. Щасливівський сільський голова Ірина Пирог-Кравчук переконує, що сонячна електростанція — це насамперед поповнення бюджету.

«Підприємств у Щасливому немає, — зазначає вона. — А тут інвестори обіцяють сплачувати два мільйони гривень податків на рік. Щороку корів стає дедалі менше, село у нас старе, люди-пенсіонери не тримають худоби. А молодь перспективу шукає в Миколаєві та Одесі».

Можливо, сільський голова ліпше бачить перспективи розвитку села. Але ігнорувати думку виборців не варто.

Остаточну крапку в цій історії не поставлено. Частина щасливівчан висловлюються за компроміс. Мовляв, якщо домовитися, землі  вистачить і коровам, й інвесторам. Активісти й надалі виборюватимуть правду в судах. У будь-якому разі, доки конфлікту не врегульовано, будувати сонячну електростанцію без згоди громади не можна. Про подальший перебіг подій «УК» інформуватиме читачів.