Нині чимало говорять про соціалізацію воїнів, які повертаються з передової у мирне життя. Однак практичних кроків у цьому напрямі поки що небагато. Як правило, історії успіху зав’язані на підтримці благодійників, волонтерів. А почасти бійці розраховують на підтримку тих, хто сам пройшов подібні випробування. «Рівний — рівному» — такий девіз з’явився в житті бійців, які повернулися, облаштувалися, і тих, які лише повертаються і сподіваються на підтримку й допомогу побратимів.
Поринути в роботу
Отримавши на війні велетенську дозу адреналіну, вони намагаються спільними зусиллями знаходити шляхи, щоб вивільнити тіло і душу від нього. Засновники «Соціального бюро Ветерано» громадська організація «Елеос-Україна» та Pizza Veterano не з чужих розповідей знають, як це — повернутися в суспільство, далеке від реальних воєнних подій, яке живе за усталеними правилами, для якого атовець часом стає тягарем, адже всі вони пройшли крізь горнило війни. Мета соціального бюро — консультувати охочих започаткувати власну справу і не лише. Окрім фахівців з права, тут можна поспілкуватися з психологами і побратимами.
Військовий психолог Галина Кравченко розповіла про умисний хід — невимушену роботу психолога поза межами кабінету. Вона брала участь у багатьох видах реабілітаційних програм, але практика показала, що такий проект, як «Соціальне бюро Ветерано», найбільш ефективний. Він має багато переваг. Людям із набутим на війні досвідом важко пристосуватися у мирному житті. З’явилася різниця у сенсі життя, цінностях, пріоритетах. Атмосфера, як і сама територія, створена в бюро, безпечна і комфортна для бійців АТО. У таких умовах легше працювати і психологу, від вільнішого спілкування спостерігається більший ефект і для бійців.
Спеціаліст пояснила, що стіни кабінету, як і сам фахівець з лікування душ, відлякують українців. У нас поки що культура спілкування не із сусідом, а з психологом на дуже низькому рівні. Тому, щоб уникнути стандартних уявлень про роботу з психологом, у бюро зробили цю роботу невидимою. Та зараз не про це.
Задум створення такого бюро належить ветеранові АТО Леонідові Остальцеву. Тож він наголошує, що найбільш актуальна проблема в Україні нині — адаптація військових до мирного життя, створення ними бізнесу чи бодай їхнього нормального працевлаштування.
— Час підказав, що треба ділитися досвідом з тими, хто лише збирається адаптовуватися у мирному житті. Людина, готуючись до демобілізації чи завершення чинності укладеного контракту, повинна мати уявлення, що на неї чекає, куди передовсім звернутися, навіщо це їй треба. Це для того, щоб повернувшись, не набивали зайвих ґуль, — розповів Леонід Остальцев. — На жаль, державні структури досі неповороткі у прийнятті певних рішень. А з людиною, яка щойно повернулася з війни, треба бути мобільним уже зараз. Захисник потрапляє із зони, де все чітко і зрозуміло, де все працює з прискоренням, де його оточували відкриті й зрозумілі люди, у мирний вакуум з безліччю дверей. Колишній атовець просто губиться від цього. Тривалий час до мене звертаються люди з проханням надати консультацію, з чого розпочати власний бізнес. Повірте, проблема в тому, що навіть маючи гроші, багато хто не має уявлення, плану, куди їх вкласти, щоб вони працювали на дохід. На сьогодні один із найдієвіших способів адаптації учасників бойових дій в мирному житті — зайнятість.
Леонід Остальцев вважає, що на українців досі тисне минуле, коли дрібних підприємців вважали спекулянтами. Неймовірна кількість стереотипів навколо власної справи дається взнаки. Саме вони й заважають людям започатковувати власну справу, рухатися вперед. Він також переконаний, що досвід, здобутий на війні, можна з користю застосувати у форматі приватного бізнесу.
Ветеран нарікає на брак в Україні спрощеної системи для відкриття власної справи, як це заведено у США та європейських країнах. Завдяки якій існують податкові канікули, знижки, бонуси для ветеранів-підприємців. За статистикою Леоніда Остальцева, за рік і дев’ять місяців у бюро проконсультувалася майже 1000 осіб. А власну справу відкрили лише четверо.
— У бюро готові надати консультацію, допомогти порадою, як зробити перші кроки. Зауважу: ми допомагаємо, а не робимо за когось. На жаль, 90% людей, які звертаються до нас по допомогу, не знають, що таке підприємництво. Вони вважають, що їм потрібні гроші. Насправді проблема у нестачі адекватного бізнес-плану. Цього їх не вчить ніхто. Є багато людей, які мають фінанси і не знають, у що їх вкласти. Вони готові розглянути готові ефективні бізнес-плани. Саме цього потрібно вчитися хлопцям, — наголосив Леонід Остальцев.
Сила — у згуртованості
Ігор Мацеплюк боєць ЗСУ. У зоні АТО несе службу вже півтора року. Він підписав контракт і поки не завершить почату справу, каже, побратимів покидати не збирається. Однак дізнавшись через сарафанне радіо про столичний заклад, де збираються ветерани АТО, не втратив нагоди і, перебуваючи у відпустці, вирвався з Рівного на день до Києва. Від атмосфери закладу, інтер’єру і відвідувачів він у захваті. Видно, що життєлюб за натурою, хапається за все, що принесе задоволення й іншим.
— Можливо, ви чули про рівненський футбольний клуб «Моноліт». То до його заснування і я не лише рук, а й ідей доклав. У двох видах спорту маю звання майстра спорту. До початку війни на сході країни працював фінансистом. Завжди розумів, що сила — в колективі. А як його згуртувати, як не через спільне уподобання? Пропагував серед колег, а тепер ось серед бійців здоровий спосіб життя.
Нині багато говорять про психологічний стан бійців на передньому краї і в мирному житті. Із власних спостережень скажу, всяка всячина лізе у незайняту голову. Тому з бійцями проводжу постійні бесіди про нині й завтра. Приїду з відпустки, розповім про «Соціальне бюро Ветерано», про те, як тут затишно, що тут можна поговорити на спільні теми, а ще спробую переказати воїнам власні емоції й плани на прийдешнє. Майбутнє — це те, заради чого ми обстоюємо мир на сході, це наша незалежність у житті й роботі. Спрямую побратимів на те, що зароблені гроші є куди вкладати, адже ось тут можуть навчити і порадити. Уже зателефонував друзям у Рівне і поговорив із ними про можливість відкриття подібного закладу.
Маю чимало планів на мирне життя. Хотів би освоїти ще одну професію, щоб мене не намагалися ошукати, і побратимам хотів би стати у пригоді.
Під цікаві пропозиції інвестор знайдеться
Станіслав Лячинський, директор Програмної ініціативи «Громадські ініціативи нової України», Міжнародний фонд «Відродження», розповів, що донедавна робота їхньої організації обмежувалася наданням допомоги тимчасово переміщеним особам. У зв’язку з неочікуваним продовженням бойових дій і значним збільшенням людей, залучених у війну, довелося розширити сферу діяльності. Тепер, пояснив він, доки в Україні лише створюється система державної допомоги з адаптації ветеранів АТО, бізнес, донори вже взялися за цю справу. З’явилися партнери і помічники, які зголосилися консультативно допомагати ветеранам. Є інвестори, юристи, люди, які можуть навчити скласти бізнес-план. Під грамотно оформлений документ простіше знайти людей, готових вкласти гроші.
Бійці наголошують, що їм комфортніше працювати з такими, як самі, через спільні переживання і здобутий досвід. Вони просять суспільство звернути увагу й зрозуміти, що в країні тривають бойові дії, і люди, які звідти повертаються, вже інакші. Тому важливо навчитись сприймати і розуміти одне одного.
Ми в Google+