Кожен постріл — у «десятку»

З 11 по 14 травня 2017 року у Львові пройшов другий етап Кубка України Кубок Галичини зі стендової стрільби. Серед 73 спортсменів, які представили на ньому вісім областей, була й команда ССК «Сапсан» у складі 19 осіб. Спортсмени столичної області вдало відстрілялися на траншейному і круглому стендах: «срібло» на круглому стенді серед чоловіків (К-5) виборов Юрій Ващук, «бронзу» — Георгій Іпатов. На траншейному стенді срібний результат продемонстрував Олександр Квятківський, а третім був Ігор Тєльний. У жінок (Т-3) на другу сходинку п’єдесталу піднялася Юлія Данилова, а серед юніорів (Т-5) «золото» завоював Влад Матвієнко.

Готують чемпіонів

Це лише один приклад чудових результатів, які стабільно показують на всеукраїнських та міжнародних змаганнях стрільці з Броварів. І досягають вони їх завдяки базі, на якій тренуються.

— Стрілецький вид спорту, — каже президент Федерації стрільби України, член виконкому Національного олімпійського комітету Олег Волков, — набуває дедалі більшої популярності в нашій країні. Тому й маємо багатотисячний колектив членів у федерації, серед яких майже сотня — це еліта стрільців, які входять до перших 30 у світовому рейтингу. Це Сергій Куліш, срібний призер Олімпіади в Бразилії, Олена Костевич, яка виборола «золото» на Кубку світу, чемпіон Олімпійських ігор Микола Мільчев, якому не вистачило одного пострілу до «бронзи» у Бразилії, інші. Усі вони — гордість України.

Значний внесок у розвиток стендової стрільби роблять спільне підприємство «Сапсан-спорт», яке з 2008 року є базою олімпійської та паралімпійської підготовки зі стрілецьких видів спорту (постанова Кабінету Міністрів України №576 від 25 червня 2008 року), де постійно проводять тренування Центр олімпійської підготовки та збірна команда Київської області ССК «Сапсан».

А ще Бровари як один з небагатьох стрілецьких комплексів в Україні є місцем проведення представницьких міжнародних змагань: торік ССК «Сапсан» приймав турнір на приз триразової чемпіонки світу, п’ятиразової світової рекордсменки, десятиразової чемпіонки Європи, заслуженого майстра спорту Юлії Клекової Gun Ореn Day 2016, другий тур чемпіонату України зі стендової стрільби та спортингу, перший етап Кубка України пам’яті заслуженого майстра спорту Дмитра Монакова. А цього року на стендах ССК «Сапсан» пройдуть ще два всеукраїнських змагання: III етап Кубка України та фінал чемпіонату України серед дорослих і юніорів.

— У нас тренується майже сотня спортсменів, — приєднується до розмови директор ССК «Сапсан» Юрій Кізько, — які регулярно привозять додому нагороди вищого ґатунку. Це Ігор Тєльний, Андрій Бересньов, Юлія Данилова, Ольга Ігнатова (вправа trap), Георгій Іпатов, Юрій Ващук (вправа skeet). До речі, з 50 членів збірної України зі стендової стрільби 14 — представники ССК «Сапсан». А в чемпіонаті України 2016 року наша команда посіла три перші місця в різних дисциплінах і серед юніорів.

На місці колишнього аеропорту

У 1930-х роках на території нинішнього комплексу діяв центральний київський аеропорт, який обслуговували рейси до Москви, Ленінграда та Мінеральних Вод.

— Урочисте його відкриття відбулося 16 вересня 1935 року, — розповідає Юрій Кізько. — Того дня тут пройшов перший у світі армійський військовий авіадесант — навчання Київського особливого округу: на поле аеродрому висадилися два полки з повним озброєнням і технікою. За цим дійством спостерігали уряд України і все вище військове керівництво Європи в повному складі, 6 маршалів Радянського Союзу. До речі, війна в Києві розпочалася теж із Броварів: 22 червня на злітні смуги аеродрому впали перші німецькі бомби. Від нальоту німецької авіації загинули 52 курсанти авіахіму, пам’ятник яким стоїть при в’їзді до ССК «Сапсан».

Після війни столичний аеропорт перевели до Борисполя, і до 1963 року про Бровари фактично забули. Бо рекультивувати ці площі було неможливо — через велику кількість бетонних смуг. Але в 1963 році місцину в межах охоронної зони двох газопроводів високого тиску Щебелинка — Полтава — Київ та АГНСК — Бровари вподобало Міністерство оборони. Воно побудувало тут стрілецький стенд Київського військового округу, який почав готувати перших висококласних українських спортсменів.

— Після розпаду СРСР стенд спорожнів і став занепадати. Мабуть, і нині він був би нікому не потрібним, якби у 1996 році Президент України Леонід Кучма не вирішив усерйоз зайнятися підготовкою стрільців до Олімпіади, — каже Юрій Андрійович. — Я, маючи ліцензії на торгівлю мисливською зброєю, виробництво вітчизняних мисливських і спортивних боєприпасів, ремонт зброї, погодився із пропозицією керівника держави, і 12 травня 1996 року стало офіційною датою заснування клубу. До речі, тренуватися нашим олімпійцям й насправді на той час було ніде: стрілецькі стенди мали тільки Одеса, Львів і Донецьк. Тож відкриття ССК «Сапсан» у центральному регіоні України, на думку Леоніда Кучми, дало б змогу не лише поліпшити підготовку спортсменів, а й залучити до цього виду спорту жителів сусідніх Житомирської, Хмельницької, Вінницької, Черкаської областей.

Нині на 10 гектарах ССК «Сапсан» діють 15 майданчиків для стрільби з будь-якого типу зброї, які можуть задовольнити запити навіть найвибагливіших спортсменів. Володіє клуб також різноманітною зброєю і запасами будь-яких необхідних боєприпасів (їх сапсанівці виготовляють власноруч). ССК «Сапсан» має 4 траншейні та 4 круглі стенди і майданчик компакт-спортингу, обладнані для підготовки та проведення спортивних змагань зі стендової стрільби, 6 траншей і закритий тир для стрільби з нарізної зброї. Навіть початківці тут зможуть навчитися стріляти. Зрозуміло ж, під опікою висококласних інструкторів.

До головних переваг спортивного комплексу належить те, що він має хороший огляд: стрілець бачить повну траєкторію польоту мішені, які вилітають з півтора десятка стрілецьких майданчиків з машинками для запуску мішеней. Тобто спортсмен може краще тренуватися. На території комплексу створено всі необхідні умови для стрільби з лука, арбалета, метання бойових ножів. Можна також постріляти зі спортивних пістолетів, ізраїльського «Єрихону», легендарної трилінійки, автомата Калашникова.

Військово-патріотична робота

До речі, ССК «Сапсан» вдається у складних для України економічних та політичних умовах займатися військово-патріотичним вихованням молоді: 10 броварських шкіл безкоштовно проходять тут вишкіл, беруть активну участь у різноманітних змаганнях. З 2014 року в спортивному комплексі почали готувати новобранців для добровільних батальйонів «Золоті ворота», «Київ-1», «Свята Марія», «Азов», «Шахтарськ», які брали участь у бойових діях на Донбасі. На спеціальних майданчиках пройшли випробування тепловізори, бронежилети, каски, український 40-міліметровий міномет.

— У нас постійно тренується весь особовий склад співробітників Броварського гарнізону поліції (район і місто), Державна служба охорони, підрозділи Сил спеціальних операцій та інші військові частини Міністерства оборони, Державна спеціальна служба транспорту Мінінфраструктури, — хвалиться директор ССК «Сапсан». — Проводимо заняття і змагання з мисливцями. Торік відзначилися на VII чемпіонаті світу з багатоборства охоронців «Бодігард-2016», в якому взяли участь 14 країн. Команда охорони Президента України стала переможцем.

А 17 червня цього року в Броварах планують провести велике свято власників зброї: на ССК «Сапсан» з’їдуться ті, у кого є дозвіл на неї, хто має в арсеналі хоч одну чудову рушницю і хоче перевірити свої навички перед новим сезоном полювання. У таких заходах, до речі, беруть участь цілі сім’ї. І доки батьки стріляють на стендах, діти можуть зайнятися верховою їздою або здійснити захопливу поїздку на військовій техніці. А завершується активний відпочинок учасників заходу, як правило, у ресторані ССК «Сапсан».

Потрібен закон

На закінчення нашої розмови президент Федерації стрільби України, член виконкому Національного олімпійського комітету Олег Волков попросив мене обов’язково сказати в матеріалі про проблемний «законодавчий аспект» стрілецького життя.

— ССК «Сапсан» робить внесок у розвиток стрілецьких видів спорту, не отримуючи за це жодних пільг і коштів з державного бюджету. Завдяки передусім Юрієві Кізьку, який любить свою справу і буквально хворіє на неї у, завважте, 71 рік. Ще в Одесі та Львові є такі ентузіасти — і все! А Україні, яка воює з російським агресором, потрібні нові тири, щоб на фронт ішли добре підготовлені захисники Батьківщини. Проте відкрити їх дуже складно, бо наша дозвільна система створює всілякі перепони цьому. З одного боку, її працівники нібито й мають рацію (в Україні й досі не ухвалено закону про зброю), а з іншого...  Кабінет Міністрів подав до Верховної Ради вже кілька законопроектів, у яких введено поняття спортивна зброя, що істотно поліпшує можливість відкриття нових спортивних майданчиків. Але депутати не ухвалюють цих законопроектів, бо вони (як стверджує дехто) або ж не мають зиску від цього, або ж не розуміють, що спортивна зброя — це особливий вид, і її ніколи не використовували зі злочинною метою. Тому в Херсоні, наприклад, правоохоронці вилучили у спортивній школі наприкінці квітня 2017-го 146 одиниць зброї, на якій тривалий час готувалися стрільці. Бо, бачите, ця зброя стала... нібито незаконною.

Хоч є й інші приклади: Юрій Кізько відзначив ініціативу міністра оборони України Степана Полторака, який, попри складний час і численні проблеми АТО, ретельно підготував та наказом затвердив Концепцію розвитку фізичної підготовки і спорту у Збройних силах України на період до 2020 року. В цьому документі велике значення надано шляхам розвитку військово-прикладних видів спорту, спортивних закладів, баз олімпійської підготовки і спортивних споруд. І це державницький підхід, гідний наслідування.