Лікар-ортодонт, професор
Світлана ДОРОШЕНКО

У 60-х роках минулого століття, коли Світлана Дорошенко після закінчення Київського медичного інституту почала працювати дитячим стоматологом, такої спеціальності як "лікар-ортодонт" не існувало. І молоді, й досвідчені фахівці були безпорадними перед далеко не поодинокими складними зубощелепними патологіями. Такі хворі могли отримати допомогу тільки від співробітників вишівських кафедр, які спеціалізувалися на ортопедичній стоматології, до якої належала ортодонтія. Тож коли українське Міністерство охорони здоров'я затвердило таку спеціалізацію, Світлана Іванівна з радістю погодилася опанувати цей медичний напрямок і стала на ті часи першим лікарем-ортодонтом у столиці.

- Світлано Іванівно, як нині розвивається медичний напрямок, у становленні якого на вітчизняних теренах ви відіграли неабияку роль?

- Сьогодні в Україні лікарів-ортодонтів готують відповідні кафедри у медичних вишах. Загалом допомогу хворим надають майже 500 фахівців, серед яких - відомі вчені. Це свідчить про те, що напрямок дуже затребуваний. Тим часом вітчизняна ортодонтія ще не набрала таких темпів розвитку, як, скажімо, в Росії. Це прикро, бо ми дещо здали позиції, адже за часів СРСР саме від українських науковців надходило найбільше заявок до Інституту патентної експертизи.

- А чи є вікові обмеження для виправлення дефектів зубного ряду? Які пацієнти до вас звертаються?

- Такої межі немає. Однак останнім часом до ортодонтів стали більше звертатися дорослі люди, бо всі хочуть мати красиву усмішку. Криві зуби, тобто хаотично розміщені, особливо в передній частині зубного ряду, спотворюють навіть красиве обличчя, тож, зрозуміло, людина починає комплексувати. А коли внаслідок неправильно розміщених зубів порушуються міжщелепні взаємовідносини, тобто прикус, тоді до неестетичної усмішки додається чимало інших, значно неприємніших проблем. Зокрема, порушується жувальна функція, а іноді й мовлення. У дорослих це проявляється більш виражено, ніж у дітей, та й лікувати їх зазвичай набагато складніше.

- Тож коли варто зробити перший візит до ортодонта?

- Починати ортодонтичне лікування найкраще в ранньому дитячому віці, коли відбуваються основні етапи формування жувального апарату в часовому, змінному і постійному періодах прикусу, тобто від прорізання тимчасових зубів до постійних. Одночасно з цими процесами закладається і висота прикусу. У дітей кістки більш еластичні й піддатливі, тому перебудовувати жувальну і мімічну мускулатуру значно легше. Крім того, в цей час лікарі-ортодонти мають змогу направляти ріст щелеп - гальмувати чи стимулювати його. Тільки в ранньому віці за допомогою відповідної апаратури можна створити місце в зубному ряду для аномально розташованих зубів, виправити форму зубних дуг, прикусу тощо. У дорослих ортодонтичне лікування більш проблематичне, оскільки втрачена біологічна потенція росту - кістки лицьового скелета сформовані. Тому в таких пацієнтів частіше доводиться видаляти окремі зуби, а то й вдаватися до реконструктивної хірургії - кістково-пластичних операцій. Та й рецидиви захворювань у них спостерігаються набагато частіше, ніж у дітей.

Якщо постійні зуби не виростають

- Чи були у вашій практиці випадки, які за своєю складністю запам'яталися найбільше?

- Так. Одну пацієнтку я лікувала багато років. Мама привела її до мене у семирічному віці, коли дівчинка через карієс уже втратила багато тимчасових зубів, натомість жодного постійного так і не з'явилося. Рентгенологічні дослідження показали, що відсутні навіть їх зачатки. Як з'ясувалося, частково подібна проблема була й у матері - в неї прорізалися не всі постійні зуби. Тож, здавалося, діагноз звучав, як вирок - тяжка ектодермальна спадкова патологія, за якої, до речі, страждають усі інші ектодерми. Дівчинка майже не мала волосся на голові, в неї була суха шкіра, "старече" обличчя через брак зубів і знижений прикус.

Тож найперше, що нам треба було зробити, - вберегти від карієсу ті тимчасові зуби, що залишилися. Ми покрили їх тонкостінними металевими коронками. Потім виготовили зйомні протези, які міняли кожні півтора-два роки - вони мали допомогти росту самих щелеп. У такий спосіб вдалося відновити дівчині функцію жування, естетику обличчя і усмішки. Згодом уже ніхто не помічав у нашої пацієнтки недоліків у зовнішності, навіть майбутній чоловік.

На щастя, нині з'явилася можливість застосовувати більш сучасні методи в лікуванні таких пацієнтів. Йдеться про імплантацію. Щоправда, вона далеко не всім по кишені. Але стоматологічна наука розвивається, тож сподіватимемося, що наступні винаходи зроблять таку допомогу більш доступною.

- Наведіть головні причини виникнення аномалій і деформацій, з якими ви маєте справу.

- Передусім це спадковість, шкідливі звички і, звичайно, рання втрата зубів, особливо тимчасових, після ускладненого карієсу, травми тощо. Загалом карієс - головна причина майже всіх стоматологічних захворювань. Тому здорові зуби населення матиме тоді, коли буде добре налагоджена профілактична робота насамперед серед дітей. У нас на це не звертають уваги, хоч існують відповідні програми, розроблені досвідченими фахівцями. Тут потрібна допомога держави, як це робиться, скажімо, в скандинавських країнах. Адже чимало українців фінансово не можуть собі дозволити лікувати постійні зуби, а на молочні й уваги не звертають - мовляв, навіщо, коли нові виростуть. На жаль, так вважають і деякі дитячі стоматологи. Для них дитяче зубне протезування, тобто усунення дефектів зубів і зубних рядів, які унеможливлюють неправильний прикус - узагалі фантастика. Тим часом чим білішими і здоровішими будуть молочні зуби, тим менше буде проблем з постійними - правильно формуватимуться зубні ряди і прикус.

- А чи може неправильний прикус вплинути на виникнення інших захворювань?

- Неправильне положення зубів у зубному ряду, особливо їх щільність, створює сприятливі умови для виникнення карієсу, оскільки чистка зубів утруднюється. Зайве нагадувати, що далеко не всі діти належним чином слідкують за гігієною ротової порожнини. Як наслідок, численні ураження зубів карієсним процесом, боротьба з його ускладненнями часто завершується їхнім видаленням. При цьому порушується функція жування, зуби, що залишилися, додатково навантажуються, страждає пародонт. У патологічний процес залучаються щелепні суглоби і м'язи. Пацієнти погано пережовують їжу - порушується робота шлунково-кишкового тракту, що спричиняє гастрити, ентероколіти, холецистити тощо.

Брекет-система - не панацея

- Розкажіть про такий популярний метод лікування, як брекет-система. Чи насправді це панацея, як обіцяє реклама?

- Брекет-система - перспективний метод, та це не означає, що він підходить усім хворим. Поки що немає об'єктивних передумов для виваженої оцінки як його ефективності, так і можливих ускладнень. Адже насамперед це інженерна конструкція. Тож для того, щоб брекет-система виконала своє призначення, потрібний високий рівень професіоналізму лікаря. У нас ці послуги в основному надають приватні клініки, а саму фіксацію іноді виконує середній медперсонал. Це неприпустимо. За кордоном дуже серйозно ставляться до таких втручань. Експертні комісії перевіряють результати лікування брекет-системами не тільки за медичними документами, а й на пацієнтах. Крім того, мають бути чітко розроблені показники для його проведення. Річ у тому, що дітям до 12 років брекет-систему застосовувати не завжди доцільно, адже в них ще нестійка емаль, не всі корені постійних зубів сформовані, тож замість бажаного ефекту можна отримати серйозні ускладнення.

- Який метод лікування ви рекомендуєте дітям?

- Дітям доцільно лікувати зубощелепні аномалії і деформації зйомними апаратами. Вони не тільки полегшують гігієнічний догляд за ротовою порожниною, а й одночасно розширюють зубні дуги, верхню щелепу, цілеспрямовано змінюють стан нижньої щелепи в суглобі, впливають на перебудову жувальної мускулатури. Все це дає змогу правильно формувати зубощелепний апарат, у тому числі прикус.

- Світлано Іванівно, відомо, що ви автор численних відкриттів у своїй царині. Яку розробку вважаєте найважливішою?

- У мене понад 50 патентів, але сьогодні турбує нещаслива доля приладу під назвою "електрофульгуратор". Це далекодистанційний іскровий електричний пристрій, призначений для обвуглювання м'яких тканин ротової порожнини і обличчя. На відміну від традиційних методів, які здійснюються скальпелем або завдяки електрокоагуляції (зварювання тканин), мій метод дає змогу уникнути запальних реакцій, в тому числі набряку. Крім того, при проведенні іскрової обробки виділяється озон, що сприяє швидшому загоєнню рани і усуває можливість ускладнень. Цей метод успішно пройшов апробацію як експериментальну, так і клінічну ще у 80-х роках минулого століття, але й донині не знайшов відповідного застосування на практиці через брак промислового випуску апарата. Зазначу також, що методи деструкції м'яких тканин можуть успішно застосовуватися не тільки в стоматології, а й в інших напрямах медицини.

ДОСЬЄ "УК"

Світлана ДОРОШЕНКО. Народилася 9 березня 1936 року на Житомирщині. З відзнакою закінчила Київський медичний інститут, захистила кандидатську і докторську дисертації. Загалом пропрацювала в цьому виші 40 років. З 1993-го по 2004 рік - головний ортодонт України. Нині професор Медичного інституту Української асоціації народної медицини.

Співавтор підручника для студентів стоматологічних факультетів, навчального посібника для інтернів та факультетів удосконалення лікарів, двох медичних енциклопедій, опублікувала понад 120 наукових робіт, отримала 40 авторських свідоцтв та патентів на винаходи, а також 20 галузевих раціоналізаторських пропозицій, більшість із них широко впроваджені в практику охорони здоров'я. Має численні нагороди і відзнаки.

ДОВІДКA "УК"

Ортодонтія (від грецьк. оrthos - прямий, odontos - зуб: у буквальному перекладі - вирівнювання зубів) - медична наука, яка займається вивченням етіології і патогенезу зубощелепних аномалій і деформацій, а також особливостей їх клініки, діагностики, профілактики і лікування.