Європейський Союз у межах програми секторальної підтримки профінансував Україну на суму 616,1 мільйона гривень для реалізації 70 регіональних стартапів у 16 областях країни. Ці кошти було залучено в державний бюджет.

Такі проекти виявилися настільки цікавими, що їх широкому загалу нещодавно презентували фахівці Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства (Мінрегіон), Представництва ЄС в Україні, обласні державні адміністрації та розробники проектів.

За словами віце-прем’єр-міністра — міністра регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ Геннадія Зубка, свого часу, щоб визначити найкращих потенційних стартапівців, було оголошено конкурс регіональних проектів. Їх Мінрегіон розробив на виконання Стратегії регіонального розвитку-2020. Це інноваційна політика та інвестиції, сільський розвиток, розвиток людського потенціалу, туризму та загальноукраїнська солідарність.

Найбільше переможців виявилося у Львівській (12) та Хмельницькій (10) областях. Також перемогли 10 проектів Міністерства освіти і науки. По одному проекту захистили Миколаївська, Донецька, Рівненська, Вінницька, Житомирська, Черкаська, Луганська області. Перемогли і по одному — окремі стартапи Мінагрополітики та Мінрегіону.

«Переможці конкурсу здобули унікальну можливість за підтримки держави реалізувати проекти, починаючи вже з ідеї. Але ідеї класної, з прорахованими кінцевими показниками. Головна мета всіх проектів, як і нашої реформи децентралізації, — розвиток людського потенціалу», — вважає Геннадій Зубко.

Аккерманська фортеця хоче відкрити себе світові

Особливо цікавими виявилися туристичні стартапи. Приміром, проект Одеської обласної державної адміністрації «Створення і просування на вітчизняний і світовий туристичний ринок комплексного продукту міста Білгород-Дністровський». Жителі Одещини так люб­лять це місто і розташовану в ньому унікальну Аккерманську фортецю, що хочуть, аби про них та інші туристичні об’єкти (приміром античне місто Тіра, збудоване у VI—IV столітті до н.е.) знали та шанували якомога більше не лише вітчизняних подорожувальників, а й туристів з інших держав.

Одна з головних ідей проекту — внесення Білгород-Дністровської фортеці до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Проте це не просто самоціль або піар. За інформацією фахівців, Німеччина, маючи вже 10 об’єктів у такому шанованому переліку, збільшила на 1% внутрішній валовий продукт. Адже все це підштовхує до туристського буму, який у свою чергу «змушує» території, де розташовано об’єкти, розвиватися шаленими темпами: там відкривають готелі, заклади громадського харчування, будують дороги, нового поштовху зазнає транспортна інфраструктура тощо. І, зрозуміло, так з’являються сотні, якщо не тисячі, нових робочих місць, а економіка таких регіонів успішно розвивається.

За словами начальника управління туризму, рекреації і курортів Одеської ОДА Олександра Шеки, проект передбачає створення та відкриття нових спеціалізованих туристських маршрутів тривалістю не менш ніж день.

Одеські фахівці, які беруть участь у проекті, кажуть, що хочуть нагадати українцям і туристам з інших країн, що Одещина — це не лише море, а й чудові туристичні об’єкти.

До речі, найпівнічніший район області — Савранський — завдяки створенню цікавого порталу зміг привабити цьогоріч 17 тисяч «зелених» туристів. Звісно, головне питання в цьому аспекті — проблема інфраструктури (доріг, готелів). Проте показувати навіть у сільських районах Одещини є що. Туристи дуже задоволені.

Автор статті сам нещодавно побував на унікальному Актівському каньйоні (на річці Мертвовод) у Миколаївській області і побачив усю його красу й неперевершеність. За умови вкладання грошей у створення відповідної інфраструктури сюди з’їжджалися б туристи з усіх усюд, щоб побачити природне диво і запам’ятати на все життя.

Житомир розважальний і єврорегіон у Карпатах

Не відстають від одеситів і житомиряни. Так, Житомирський міський голова Сергій Сухомлин презентував із місцевими фахівцями туристичну стратегію розвитку обласного центру: «У нашому місті, на превеликий жаль, немає старовинної архітектури, яку полюбляють туристи (Житомир був вщент розбомблений у роки Другої світової війни. — Авт.). Тож ми вирішили створити між двома нашими парками — імені Гагаріна й Гідропарком — рекреаційну зону з цікавими майданчиками для занять спортом. Це буде великий комплекс (загальною площею 4 тисячі квадратних метрів), і ми сподіваємося, що сюди приїжджатимуть українці з різних міст, щоб відпочити, насолодитися цим містечком і позайматися спортом. Тим більше, що воно розташовуватиметься, приміром, від столиці на відстані лише 130 кілометрів».

За словами міського голови, вже спрямовано 11 мільйонів гривень на будівництво першої черги містечка. А вся сума, необхідна для введення його в експлуатацію, становить 31 мільйон гривень.

Серед не туристичних стартапів можна виокремити цікавий проект — «Карпатська мережа регіонального розвитку». Він реалізується Асоціацією органів місцевого самоврядування «Єврорегіон Карпати — Україна» у партнерстві з організаціями Вишеградських держав: товариством «Єврорегіон Карпатський Польща» (Польща), Агенцією регіонального розвитку Свідніку (Словацька Республіка) та Агенцією регіонального розвитку (Чеська Республіка).

Як зазначає керівник проекту, виконавчий директор Асоціації органів місцевого самоврядування «Єврорегіон Карпати — Україна» Галина Литвин, регіони, у яких здійснюють діяльність партнери проекту, є прикордонними та можуть розглядатися як недостатньо розвинуті. «Однак польським, словацьким та чеським місцевим органам влади прикордонних регіонів вдається ефективно розв’язувати місцеві проблеми розвитку з використанням інструменту спів­праці з місцевими агенціями розвитку. А в Україні такі інституції є досить слабкими організаційно і фінансово, їм не вистачає професійних кадрів, системного бачення подальшого розвитку та маркетингової стратегії. Зміцнення агенцій місцевого розвитку сприятиме співробітництву між громадами, підприємцями та владою».

Пані Литвин впевнена, що ці питання можна успішно вирішити в тісній взаємній співпраці з фахівцями Польщі, Словаччини та Чехії.

Все це сприятиме розвитку Українських Карпат: створення на цій території нових підприємств (включаючи спільні з європейськими карпатськими країнами) та, зрозуміло, нових робочих місць; успішного розв’язання екологічних питань, які накопичувалися тут десятиліттями тощо.

Справді, ці та інші стартапи, на які надає кошти ЄС і які підтримує український уряд, мають уже за рік якісно змінити наші регіони. На презентації автор бачив людей, залюблених у справу, справжніх патріотів України та, якщо так можна сказати, великих патріотів своїх регіонів та міст. Це свідчить, що країна, попри тяжку війну, розвивається. І ніщо не може зашкодити цьому процесові.