Це вперше за останні роки Кабінет Міністрів подав проект закону про Державний бюджет на наступний рік у встановлений термін. У нормах Конституції за «дедлайн» узято 15 вересня. Міністри зібралися на урядове засідання під вечір четверга, щоб почути від Прем’єр-міністра Володимира Гройсмана інформацію про основні макроекономічні показники, які формуватимуть, без перебільшення, стабільне майбутнє України. Ухвалювали проект Держ?бюджету швидко. Ближче до опівночі його передали до Верховної Ради.
Глава уряду, перш ніж перейти до головного у виступі-презентації, акцентував, що Кабінет Міністрів розраховує на професійну, якісну й незаполітизовану дискусію із народними депутатами. Головне — не порушити баланс державного бюджету. Він також пояснив, що уряд подає проект документа до парламенту 15 вересня саме для того, щоб дати змогу провести потрібні дискусії з парламентаріями.
Доходи стандартні, ВВП — на рівні 3%
Володимир Гройсман також відзначив чесність проекту Держбюджету-2017, заявивши, що зазначені у ньому цифри підкріплені дохідною і видатковою частинами. І найголовніше: уряд відкритий до пропозицій щодо поліпшення проекту документа. У Прем’єра поки що лише одне прохання до народних депутатів: не забувати про інтереси країни, макроекономічну стабільність, реальні доходи і можливості забезпечення необхідних соціальних стандартів для українців.
«Хронічні бюджети, які ухвалювалися, щоб короткотерміново сподобатися українському суспільству, привели суспільство до межі бідності. Час безвідповідального, руйнівного політичного популізму невдах минув. Ми маємо запропонувати Україні реальний план дій, цей бюджет і є реальний план дій, який дасть змогу країні забезпечити гідний рівень життя українського суспільства, українських громадян», — завершив вступну частину виступу Володимир Гройсман.
Представлення основних макроекономічних показників, прописаних у проекті Держбюджету на 2017 рік, розпочалося зі слів про збільшення кошторису до майже 876 мільярдів гривень (це перевищує показник 2016 року на 16,9%). Економічне зростання прогнозують на рівні 3% ВВП, адже Кабінет Міністрів очікує «пожвавлення економіки». Словами Володимира Гройсмана це звучало так: «Ми бачимо, що економіка нашої країни починає відновлюватися, і наше завдання зробити цей процес незворотним і пришвидшити економічне зростання. Шляхом економічного зростання зробити все для того, щоб кожен український громадянин відчув, що життя починає змінюватися у його доходах, його статках, і це є важливим пріоритетом».
А ось структура доходів буде стандартною. У 2017 році уряд не передбачив зростання загальних доходів бюджету за рахунок збільшення ставок податків. На думку Прем’єра, наступного року не потрібно додатково тиснути на бізнес, а отже — не варто підтримувати підвищення загальнонаціональних податків. Важливо, щоб дефіцит Держ?бюджету не перевищив 3% і становив 77,5 мільярда гривень.
На 2017 рік в уряді закладено зростання соціальних стандартів на 10,1%. Згідно з нормою, з 1 грудня 2017 року мінімальна зарплата й прожитковий мінімум мають зрости до 1762 гривень.
У зв’язку з цим Прем’єр нагадав про підвищення соціальних стандартів 1 травня 2016 року на 5%, а з 1 грудня — ще на 10%. Його висновок: «Цього не достатньо». Завдання уряду полягає у забезпеченні економічного зростання. Воно саме формуватиме ресурси, які можна буде спрямовувати на підвищення рівня життя українців, на модернізацію держави. «Настав час ефективного і професійного підходу до формування кошторису країни», — продовжив тему Володимир Гройсман.
Він пообіцяв презентувати у найближчій перспективі нові засади формування пенсійного забезпечення та системи оплати праці.
До слова, за пріоритети на 2017 рік у Кабміні взято сфери національної оборони і безпеки, реконструкції та будівництва доріг, децентралізації, запровадження масштабної енергоефективності, підтримки аграрного сектору та освіти.
Військовим — на 7 мільярдів більше
Видатки на оборону та безпеку держави у 2017 році мають зрости до 129 мільярдів гривень (у 2016-му на цю потребу було спрямовано 114 мільярдів гривень). З цього приводу Прем’єр наголосив: «Ми мусимо інтенсивніше підтримувати нашу оборону і безпеку, мусимо більше акумулювати ресурсів, які дадуть нам змогу забезпечити ефективність в оборонній сфері й у сфері безпеки нашої країни». Він додав, що розподіл фінансових призначень узгоджено під час засідання Ради національної безпеки і оборони. Зокрема видатки на грошове забезпечення військових зростуть на 6,9 мільярда гривень.
«Українське військо має бути добре забезпеченим, якісно утримуватися, володіти новітніми видами озброєнь. Тому наше завдання — інвестувати в нашу безпеку», — передає слова глави уряду департамент інформації та комунікацій з громадськістю Секретаріату Кабміну.
На дороги у проекті Держбюджету-2017 Кабінет Міністрів зміг спрямувати 14,2 мільярда гривень. Це видатки від надходжень акцизного збору в Дорожній фонд. Його планують зробити «інструментом ефективного управління дорожнім господарством країни». Ще приблизно один мільярд доларів в уряді сподіваються залучити від міжнародних фінансових організацій.
«Я хочу, щоб українці їздили нормальними, відремонтованими, реконструйованими або побудованими дорогами. Ми маємо сформувати стратегію розвитку вітчизняних доріг. Ми маємо перестати будувати дороги, які ведуть в нікуди, ми маємо будувати дороги, які потрібні українським громадянам, українській економіці і які демонструватимуть наші транзитні логістичні можливості», — продовжив тему Прем’єр.
У пункті про енергоефективність уряд прописав 800 мільйонів бюджетних гривень і приблизно 100 мільйонів євро від міжнародних донорів для створення Фонду енергоефективності. Володимир Гройсман переконаний, що ця структура стане «відкритим інструментом використання ресурсів, спрямованих на енергоефективність», і що на його створення вдасться спрямувати 3,5 — 4 мільярди гривень.
Окрім цього, під час позачергового засідання уряду стало зрозуміло, що Кабмін налаштований амбіційно, коли йдеться про відновлення вітчизняного видобутку газу. Згідно з розрахунками глави уряду, за 4—5 років Україна зможе стати повністю енергонезалежною. «Це значно підвищить нашу енергетичну безпеку і нашу конкурентність на зовнішніх ринках. Ми не будемо за валюту закуповувати за кордоном газ для того, щоб споживати його в Україні», — продовжив тему Прем’єр.
Агропромисловий комплекс також буде підтримано на належному рівні. Наприклад, на потреби сільгосптоваровиробників прописано 5,5 мільярда гривень. Це і модернізація, і придбання малої механізації, українських тракторів, причіпного обладнання для підвищення продуктивності праці та конкурентоздатності. Уряд вважає за потрібне у 2017 році підтримати маленькі та середні фермерські господарства, щоб вони нарешті мали змогу виробляти більше продукції, здійснювати її переробку, освоювати нові технології. «Великі агрохолдинги потурбуються про себе самі», — резюмував Володимир Гройсман.
З децентралізаційними процесами ситуація дещо інакша. На думку Прем’єра, слід «підкріплювати й підвищувати» відповідальність місцевих органів влади, зокрема у сфері енергоефективності. Саме тому треба передати на місця відповідальність щодо утримання житлово-комунальних послуг, це стосується закладів освіти і охорони здоров’я. «15 мільярдів гривень передбачено у бюджеті для тих громад, яким це буде робити важко, — наголосив глава уряду.— Ми хочемо, щоб ця відповідальність переросла в енергоефективність».
До речі, розмір державної підтримки у межах Державного фонду регіонального розвитку в проекті документа зростає до дев’яти мільярдів гривень. З них мільярд піде на підтримку об’єднаних територіальних громад, а вісім мільярдів — на соціально-економічний розвиток територій.
Заплановано культурний прорив
Цього разу на реформування вугільної галузі передбачено 1,8 мільярда гривень за двома напрямками видатків. Це — реструктуризація шахт і підтримка шахтарів. В уряді планують, з одного боку, здійснювати реструктуризацію шахт, а з другого — підтримувати вугільну галузь. «Ми врешті-решт вийдемо на те, що ця галузь буде модернізована, і ми зможемо отримати можливості конкурентності на ринку вугілля», — пояснив Прем’єр.
Фінансування освітньої сфери зросте до 21,1 мільярда гривень. У проекті Держбюджету передбачено й збільшення заробітної плати педагогічних працівників загальноосвітніх навчальних закладів у середньому більш ніж на 1400 гривень. Загальний обсяг видатків на стипендії збільшено на 576 мільйонів гривень — до 5,816 мільярда.
На потреби сфери охорони здоров’я Кабмін надав на 8,2 мільярда гривень більше, аніж торік. У цьому контексті Володимир Гройсман говорив про те, що держава має забезпечити постачання ліків. Тому уряд і запропонував спрямувати 5,9 мільярда гривень на централізовану закупівлю медикаментів через міжнародні організації і претендувати на кошти Глобального фонду, які дадуть змогу «наблизитися майже впритул до 100% виконання програм закупівлі ліків для українців». Зростання заробітної плати працівників сфери охорони здоров’я має зрости згідно з нормами проекту документа у середньому на 20%.
А на культуру прописано видатків на мільярд гривень. 500 мільйонів гривень передбачено спрямувати на розвиток вітчизняної кіноіндустрії.
«Українська культура не повинна стояти на узбіччі. Ми маємо забезпечити прорив у культурному середовищі і підтримку культури», — зауважив глава уряду. Окремими пунктами забезпечено видатки на підготовку та проведення пісенного конкурсу «Євробачення», на ремонтно-реставраційні роботи у Національному історико-меморіальному заповіднику «Бабин Яр», на облаштування Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні, Музею Революції гідності, а також будівництво другої черги Національного музею «Меморіал жертв Голодомору».
І останнє. Щоб вітчизняні дипломати гідно представляли Україну за кордоном у 2017 році, уряд надав на мільярд гривень більше коштів. Кабмін рішуче налаштований вивести свою дипломатичну службу на «зовсім інший якісний рівень».
Ми в Google+