Кремль скоїв черговий злочин проти корінного народу Кримського півострова. Таку оцінку МЗС України дало рішенню так званої прокуратури на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим про призупинення діяльності Меджлісу. Про це йдеться у заяві, розповсюдженій прес-службою МЗС із цього приводу.

У рішенні «прокуратура» Криму посилається на статті 9 і 10 російського закону «Про протидію екстремістській діяльності». Меджлісу заборонено користуватися всіма державними і муніципальними ЗМІ, проводити публічні масові заходи, використовувати банківські рахунки. У зовнішньополітичному відомстві України вважають це рішення «порушенням зобов’язань Російської Федерації за міжнародним правом як держави-окупанта, а також Конвенції про ліквідацію всіх форм расової дискримінації».

«За останні два роки Кремль перетворив український півострів на зону утисків, залякувань і переслідувань, масових порушень фундаментальних прав і свобод людини», — наголошено у заяві. У зовнішньополітичному відомстві вважають, що «на цьому тлі закиди на адресу Меджлісу в здійсненні ним екстремістської діяльності мають вигляд особливо цинічний».

Попри рішуче засудження демократичними державами агресії Росії проти України й окупації Криму та міста Севастополь, Кремль усіма діями відверто нехтує міжнародним правом і справедливими вимогами всього цивілізованого світу, йдеться в  документі.

Президент Петро Порошенко звернувся до світового співтовариства у зв’язку із забороною Меджлісу, зазначивши, що єдиний шлях зупинити правове свавілля окупаційної влади — припинити незаконну анексію півострова і повністю вивести звідти російські окупаційні війська. Про це він повідомив на своїй сторінці у Facebook.

Росія «особливо жорстко» діє щодо осіб і організацій, які виступають проти силової й незаконної анексії Росією українського Криму, та тих, що борються із підтримуваними Москвою сепаратистами на сході України. Такий висновок зроблено і в доповіді Держдепартаменту США щодо прав людини у світі. У звіті наголошено, що Росія придушує інакомислення, вдаючись до «нових репресивних законів і вибіркового переслідування», щоб залякувати, дискредитувати, переслідувати в судовому порядку, засуджувати тих, хто «критикує діяльність влади».

Оприлюднила свій звіт і Кримська правозахисна місія Ради Європи, яка з ініціативи генсека РЄ Турбйорна Ягланда перебувала в окупованому Криму протягом тижня наприкінці січня 2016 року. Існує нагальна потреба відкрити Кримський півострів для моніторингових структур Ради Європи  та інших відповідних міжнародних механізмів, а також «визначити життєздатні рішення, які могли б спрацювати за нинішніх обставин», — такий головний висновок звіту. Голова місії швейцарський дипломат Жерар Штудман наголосив, що не можна вважати «ані нормальним, ні прийнятним, що населення 2,5 мільйона осіб перебуває поза правозахисним механізмом, створеним для захисту всіх європейців».

Звіт експертів РЄ охоплює ситуацію із захистом прав людини в Криму та дотриманням стандартів, зафіксованих у Європейській конвенції з прав людини: свободи зібрання, свободи висловлювання, свободи преси, прав національних меншин, права на чесний суд. Експерти також перевіряли звинувачення щодо порушень прав людини і зникнення кримськотатарських активістів. Особливу увагу авторів було зосереджено на ситуації, в якій опинилися кримські татари.