ПЕРСПЕКТИВИ

Україна отримає в оренду плавучий LNG-термінал  для прийому скрапленого газу в 2014 році

Майже детективна історія з будівництвом термінала для скрапленого газу отримала новий формат. «Україна найближчим часом перейде від вирішення технічних питань, пов’язаних з терміналом скрапленого газу, до переговорів з потенційними, реальними партнерами», — про це заявив віце-прем’єр-міністр України Юрій Бойко під час конференції «Світова LNG —  революція та енергетична безпека України».  «Ми перейшли до технічної фази, яка скоро завершиться, а далі ми переходитимемо до комерційної фази, яка пов’язана з Босфором і переговорами з партнерами», — сказав урядовець.

Таким буде плавучий термінал. Фото з сайту esmateria.com

У свою чергу голова Державного агентства з інвестицій та управління нацпроектами Владислав Каськів повідомив, що найближчим часом  у порт Южний для вивчення можливості розміщення там LNG-термінала прибудуть інженери американської компанії Excelerate Energy (в оренду судно братимемо у них). Після чого буде оприлюднено технічний звіт про можливість розміщення плавучого термінала в акваторії порту.

 Нагадаємо, будівництво термінала в Україні розділене на два етапи. На першому буде орендовано судно-термінал потужністю 5 мільярдів кубічних метрів газу на рік. На другому (плановий запуск — 2018) має бути збудовано наземний термінал потужністю 10 мільярдів кубічних метрів газу на рік. У рамках першого етапу проведуть днопоглиблювальні роботи за рахунок коштів, що залучаються ДП «LNG-термінал» під гарантії держави, вартістю 121 мільйон євро, газогін високого тиску, який прокладе ДК «Укртрансгаз», вартістю 113 мільйонів євро. Оренда судна-термінала становитиме 60 мільйонів доларів на рік.

Платитиме за це державна компанія, уповноважена Кабінетом Міністрів України.

До речі, тривають також і переговори з потенційними інвесторами  з будівництва наземного LNG-термінала. «Працюємо над текстами угод з компанією-інвестором або консорціумом, куди входитимуть провідні світові гравці. Найбільші перспективи — в азіатському напрямку. Угоди будуть концептуально затверджені урядом, їх парафування може пройти вже в червні», — сказав голова Держінвестпроекту.

Після «іспанських» партнерів, які й не знали, що вони партнери, можуть стати корейські, які роблять чудові потяги «Хюндай», і Китайська національна нафтогазова корпорація. Вибирати є з кого?

КОМЕНТАР

Дмитро МАРУНИЧ,
співголова Фонду енергетичних стратегій:  

— Остаточне визначення з термінами зведення LNG-термінала, поза сумнівом, піде на користь процесу реалізації цього проекту. Тож уже у 2015 році Україна матиме змогу отримати перші обсяги скрапленого газу, що  сприятиме планам уряду з диверсифікації маршрутів постачання блакитного палива споживачам.

Водночас залишається кілька запитань, без відповіді на які важко спрогнозувати, наскільки успішним у комерційному плані буде функціонування проекту. По-перше, не відома ціна, за якою постачатиметься скраплений газ. Враховуючи інформацію польських джерел, які повідомили про укладання перших контрактів на постачання скрапленого газу з Катару на термінал у Свіноусьче за ціною близькою  380 доларів за тисячу кубічних метрів, можна прогнозувати схожу ціну і для українського термінала. З урахуванням вартості регазифіації, подальшого транспортування споживачам, а також податків «термінальному» газу буде складно конкурувати на вітчизняному ринку. По-друге, озвучені плани із закупівлі «термінального» газу одним з дочірніх підприємств НАК «Нафтогаз України» за умови складного фінансового стану цієї компанії також викликають питання. 

Ідеальним варіантом розвитку ситуації для проекту LNG-термінала, звичайно, стала би повноцінна інтеграція України в єдиний європейський газовий ринок. Разом із початком роботи хабу на базі західноукраїнських газосховищ LNG-термінал міг би стати елементом загальноєвропейського енергоринку, за допомогою якого здійснюватиметься  постачання не лише українським, а й закордонним споживачам. Але у 2015—2016 роках про таку повноцінну інтеграцію говорити зарано, тому успішність проекту LNG-термінала переважно залежатиме від рівня державної підтримки, а не від чинників  комерційної ефективності.