«ПОТОП!»

У Вишгороді відсутність зливостоків породжує чутки

Інтенсивні зливи останніх днів спровокували «потоп» лише в Дніпропетровську і ще кількох населених пунктах. Кажемо «лише», бо якби дощі були ряснішими і довшими, то, мабуть, проблем було б більше. Адже в дефіциті — зливова каналізація. За повідомленням Мінрегіону, нині в Україні 167 тис. км вулиць із твердим покриттям, із них тільки 7,6 тис. км, або 4,5%, обладнано зливовою каналізацією. Та й те, що є, не скрізь функціонує нормально. По Україні показник очищення зливової каналізації — 61%. Торік лише у Тернопільській, Луганській, Харківській областях та у Севастополі її очистили повністю, на Полтавщині — всього на 5%, а на Хмельниччині, як повідомила прес-служба Мінрегіону, до цієї роботи зовсім не бралися.

На селекторній нараді у середу перший заступник міністра регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ Олександр Аліпов закликав керівництво міст активніше ремонтувати зливостоки. До речі, на поліпшення стану зливової системи в Україні потрібно приблизно 2,3 млрд грн. Торік на її будівництво, ремонти, утримання та очищення витратили 80,5 млн грн з місцевих бюджетів. Тож дещо робиться.

Гірше там, де зливової каналізації немає. А це 95,5 % вулиць із твердим покриттям, тобто 159 тис. км. Так, цими днями ЗМІ повідомили про «аврал» у Вишгороді на Київщині. Дощі там пройшли, як і скрізь, рясні. Самі вишгородці жодного «потопу» не побачили, та на сполох забили у «Київводоканалі»: дощові води з Вишгорода можуть розбалансувати роботу системи водопостачання столиці!

Як пояснила «Урядовому кур’єру» радник голови правління «Київводоканалу» з інформаційної політики Вікторія Яковлєва, у Вишгороді немає ні зливостоків, ні очисних споруд. Та якщо побутові стоки надходять на Бортницьку станцію аерації, то зі зливовими складніше. Бо дощові води течуть у ставок, який виконує функцію накопичувача під час злив. Через інтенсивні дощі рівень води в ньому досяг критичної межі, й було прийнято рішення про перекачку води в Дніпро через шлюзовий канал на відстані 1300 м від водозабірних споруд Дніпровської водопровідної станції. Торік фахівці «Київводоканалу» з’ясували, що ступінь бактеріологічного забруднення у накопичувачі перевищує норми. Тож, пояснили у прес-службі «Київводоканалу», є загроза, що води з великою концентрацією забруднення можуть надійти на водозабірні споруди станції, яка забезпечує питною водою понад 30% Києва. Департамент експлуатації водопровідного господарства «Київводоканалу» телефонограмою навіть попросив втрутитися в ситуацію головного державного санітарного лікаря Києва, начальника Головного управління з питань надзвичайних ситуацій КМДА та начальника Держекоінспекції у м. Києві.

Цікаво, що деякі вишгородці сприймають усе по-іншому. Є навіть чутки, що хтось навмисне провокує таку ситуацію, аби передати вишгородську водопровідно-каналізаційну систему у підпорядкування комусь іншому, нібито тому ж «Київводоканалу». Нині Вишгород користується артезіанською водою, і люди занепокоєні, що, якщо зміниться господар, то цю воду бутелюватимуть і продаватимуть, а в мережу запустять дніпровську. Хоч Вікторія Яковлєва на запитання «УК» про можливість такого повороту справи зауважила, що це навіть не розглядалося. Бо для того, щоб подати Вишгороду дніпровську воду, потрібно будувати спеціальну станцію, а оскільки Вишгород розташований вище від Києва, це справа непроста і недешева.