ДІАЛОГ

Влада і бізнес шукають безболісних шляхів втілення Податкового кодексу

Про впровадження норм Податкового кодексу радилися за "круглим столом" представники бізнесу та влади в Українському союзі промисловців та підприємців. Відкриваючи зібрання, віце-президент УСПП Сергій Прохоров наголосив, що його учасники мають почути одне одного. Адже саме такий діалог дасть змогу зняти ту напругу, яка виникла у зв'язку з імплементацією Податкового кодексу й наріканнями підприємницької спільноти щодо зростання тиску з боку контролюючих органів.

Має бути симетрична відповідальність податківців і підприємців щодо виконання законодавства, соціальної відповідальності бізнесу перед державою. Ми розуміємо, що одразу розробити досконалі норми неможливо, тому й хочемо порадитися, як найефективніше імплементувати нове законодавство у життя, а також донести до влади застереження, які виникають у підприємницької і промислової спільноти.

Президент Академії фінансового управління при Міністерстві фінансів Тетяна Єфименко солідаризувалася з колегою й закликала присутніх за "круглим столом" знайти спільну точку зору на ті норми Податкового кодексу, що нині викликають найбільше непорозумінь. Їх треба виокремити і доопрацювати з Верховною Радою. Причому такий діалог має бути постійним, щоб влада мала можливість у робочому порядку отримувати пропозиції бізнесу і вчасно на них реагувати. Такий партнерський підхід до розв'язання проблемних норм чинного законодавства дасть значно більше, ніж протистояння.

Виконувач обов'язків президента Спілки малих, середніх і приватизованих підприємств України В'ячеслав Биковець зазначив, що застосування новацій, передбачених Податковим кодексом, боляче вдарило по малому бізнесу навіть попри те, що спрощена система оподаткування збереглася. Чимало підприємців побачили, що вони не зможуть працювати, коли сам кодекс вступив у суперечність з цією системою. Передусім це стосується адміністрування податків. Зокрема, контроль за суб'єктами господарювання не відповідає принципам спрощеної системи. Нині податківці проводять перевірки спрощенців і вимагають повного ведення обліку.

Чимало проблем виникло у дрібного бізнесу в проміжку, коли можна було подавати заяви на отримання свідоцтва платника єдиного чи фіксованого податку та прийняттям кодексу. У них відмовлялися приймати ці документи, спираючись на те, що, мовляв, спрощену систему ліквідують. Після втручання ДПА заяви почали приймати, але багато хто не встиг їх подати. Вони ліквідували свою реєстрацію і зможуть зареєструватися тільки другого кварталу.

Виникають проблеми і зі сплатою єдиного соціального внеску, а також чимало конфліктів між тими, хто працює на ринках, і власниками ринків. Адже після ліквідації ринкового збору почали зростати ставки за послуги, в тому числі й орендна плата, що призвело до збільшення фінансового навантаження.

- Та й загалом кодекс досить складний для розуміння, -констатував В. Биковець. - Це визнають і самі податківці. Роз'яснювальна робота хоча й ведеться, але її замало. Трапляється, що фахівці неправильно розтлумачують закон, оскільки самі ще досконало в ньому не розібрались. Тому ми б просили ДПА розпорядитися, аби консультації надавали професіонали.

Перший віце-президент Асоціації "Укрсудпром" Віктор Лисицький зупинився на перехідних положеннях Податкового кодексу, де йдеться про звільнення суднобудівних підприємств від податку на землю. Однак норми галузевого закону і закону про бюджет суперечать одна одній. Тож промисловці не знають, яким законодавством користуватися. І якщо під час розробки Податкового кодексу всі переймалися його вдосконаленням, то нині вже не хочуть заглиблюватись в усі ці нюанси. У тому числі й ті, що стосуються інноваційного розвитку.

Віктор Хмільовський від імені Спілки орендарів і підприємців України подякував за роз'яснювальну роботу, яку проводять Мінфін і ДПА щодо імплементації норм Податкового кодексу. Водночас він наголосив на тому, що між цими інституціями має бути тісніша взаємодія. Адже досить часто відповіді на ці запитання, якими переповнена податкова, належать до компетенції міністерства. Тому було б добре, якби обидва відомства оперативно їх опрацьовували, а не відсилали одне до одного.

А ще В. Хмільовський звернув увагу на те, що представники виконавчої влади на місцях нищівно критикують спрощену систему оподаткування. Це негативно впливає на підприємницьку спільноту, підбурює до протестів і перетворює її у політичний електорат.

Між консультантом компанії "Делойт" Віталієм Шереметовим і начальником управління методології бухгалтерського обліку Мінфіну Олегом Канцуровим розгорнулася дискусія щодо бухгалтерського обліку, його зближення з податковим і відповідності міжнародним стандартам. Проблем тут справді чимало. Можливо, розв'язати їх допоможе новий закон, проект якого вже готовий. Згідно з ним, певні категорії підприємств вестимуть бухгалтерський облік за міжнародними стандартами вже з 2012 року.