Утеплити житловий сектор, ще й переважно з хрущовками, які давно потребують капітальних ремонтів, — справа захмарно дорога. Ані мешканці будинків, ані місцеві бюджети таких коштів не мають. На відміну від інших міст країни, здатних лише з прикрістю констатувати проблему, райцентр Долина на Івано-Франківщині її успішно розв’язує завдяки фінансовим інструментам Євросоюзу, який допомагає українським містам також організаційно і технологічно.

Знайти тумбочку з грошима?

У Долинського міського голови промовисте прізвище — Гаразд. Не тільки за його благозвучність і потенційний позитив долинчани втретє поспіль довірили Володимиру Степановичу керувати містом. Завдяки далекоглядності міського голови і депутатів міськради сьогодні вони на запитання «Як зимуєте?» мають розкіш відповісти: «Усе гаразд — у домівках тепло і затишно!»

Про енергоощадність як запоруку комфорту мешканців і економії бюджетів усіх рівнів — сімейних, комунальних, міського загалом — у міськраді Долини задумалися ще у тарифно благополучному 2009 році. Щоб зменшити витрати на енергоспоживання в усіх сферах життєдіяльності міста, прикарпатська Долина чи не першою в Україні уклала з ЄС «Угоду мерів» — загальноєвропейську ініціативу у межах «Регіональної програми сусідства — сталі урбаністичні демонстраційні проекти на сході», спрямовану на енергетичний розвиток міст-підписантів (сьогодні їх більш як 7 тисяч) з України, Вірменії, Грузії, Білорусі, Молдови. Безповоротна допомога українським учасникам програми становить понад 200 мільйонів гривень. У свою чергу вони зобов’язуються значно підвищити енергоефективність, використовувати відновлювані джерела енергії, зменшити викиди вуглецю в атмосферу.

— Співпрацюємо насамперед з малими містами, надаємо їм від 400 тисяч до мільйона євро на вирішення енергетичних питань, — розповідає керівник команди підтримки програми «Угода мерів» Ян Едвін Ваандерс. — Тендери на виконання робіт проводить міська влада, а сторона Євросоюзу контролює якість роботи, навчає технічних працівників.

— Ми прагнули максимально скористатися пропозиціями європейських донорських структур задля стратегічного поступу Долини, — зазначає Володимир Гаразд.

Розпочали з енергообстеження усіх будинків. На його основі ухвалили покроковий План енергоефективності — цілісний документ стійкого енергетичного розвитку міста, зобов’язавшись до 2020 року скоротити обсяги споживання традиційної енергії на 24%. Запровадили посаду заступника міського голови з питань енергоефективності, яку посів молодий креативний менеджер Володимир Смолій. При управлінні комунального майна, яке взяло на себе функції виконавця грантових проектів, запрацював муніципальний Центр енергетичного аудиту.

Проект гуртує і виховує

Досі жодне місто в країні так комплексно і масштабно не бралося керувати енергетичними процесами. За це Долина перша і поки що єдина в країні отримала сертифікат системи енергоефективного менеджменту європейського зразка.

Спочатку навели лад із теплом у бюджетних закладах освіти та охорони здоров’я. Йдеться не тільки про банальну заміну вікон і ремонт дахів. Три міські дитячі садочки обігріваються і мають гаряче водопостачання від сонячних автономних станцій.

Останні ж два роки міська влада сконцентрувала увагу і фінансові ресурси, зокрема грантових угод, на вирішенні нагальних питань одного з найпроблематичніших секторів кожного міста — багатоквартирних житлових будинках. Тож Долина має унікальний досвід у реалізації заходів з комплексного утеплення багатоповерхівок, яким охоче ділиться з іншими містами.

Зауважимо, що свого часу Долина відмовилася від централізованого постачання тепла. Мешканці встановили в квартирах індивідуальні системи обігріву з лічильниками електроенергії і газу. Тому сьогодні кожний може реально — на платіжках за використані куби і кіловати — побачити ефективність програми з термомодернізації своїх багатоповерхівок. Оплата за використання енергоносіїв зменшилася на 30%, а подекуди — й на половину. При цьому в квартирах — курортний комфорт у найлютіші морози.

Тож співробітники муніципалітетів багатьох українських міст сьогодні їдуть в Долину за досвідом. Перше запитання, яке ставлять до міської влади: як вдалося переконати мешканців багатоповерхівок здавати гроші на утеплення будинків? Адже європейські грантові програми, у тому числі «Угода мерів», передбачають у реалізації проектів із термомодернізації житлового сектору обов’язкову фінансову участь місцевих бюджетів і самих мешканців будинків.

— Це справді найважчий момент, — підтверджує міський голова Володимир Гаразд.— Йшли до людей на збори, розповідали про проекти, про їхній позитив. Долучали підприємців, які мають у багатоповерхівках магазини, перукарні, майстерні.

Було, що один з таких підприємців сплатив необхідну суму за пенсіонерів і за тих, хто не бажав долучатися до загального проекту, розуміючи, що його частину квартири все одно без утеплення не залишать. Будинок справді утеплили за всіма правилами. Але потім люди таки повернули підприємцю гроші, бо відчули значну економію у сплаті за тепло, й сумління прокинулося.

— Знаєте, що особливо тішить? Змінилося ставлення людей до свого житла, до свого міста, — далі розповідає Володимир Гаразд. — Долинівці усвідомили себе власниками не тільки своєї квартири, а й всього будинку, а відтак — з’явилося прагнення робити кращою усю Долину, гуртом вирішувати всі питання.

Хрущовки: красиво і довговічно

♦ Ініціативна група мешканців нашого будинку стежила за якістю робіт від самого початку, — наголошує пенсіонер Володимир Баган, що проживає на вулиці Грушевського, 19. — Особисто я тепер економлю 40% газу. Взимку в квартирі тепло, а влітку, до речі, не так спекотно.

♦ З кожної квартири в середньому здавали на утеплення фасаду по 4 тисячі гривень, — розповідає Галина Кузнєцова, голова ОСББ «Наша фортеця на Облісках» (креативу долинівцям не позичати). — Отримали не тільки теплий, а й цілковито оновлений будинок.

За великим рахунком, комплексна енергетична модернізація житлових будинків у Долині насправді — це їхній капітальний ремонт — від цоколю до даху з відновленням усіх будинкових мереж.

♦ Наш інженерно-технічний відділ розробив правила реконструкції та експлуатації фасадів із технічними умовами, — наголошує головний інженер КП «Управління комунального майна» Ігор Риджак. — Збільшується надійність і довговічність будівель. До того ж місто стає красивішим на очах, бо старі сірі будинки 60-х років «одягають» не лише тепле, а й зовні гарне «вбрання» привабливих кольорів.

Незабаром у Долині планують встановити сонячні і вітрові електростанції, розпочати використання теплової енергії землі.