ДОСВІД

Одеса готова навчити всю країну, як слід вести житлово-комунальне господарство

Дещо вагаючись, одеський міський голова Олексій Костусєв назвав запроваджені його адміністрацією зміни у сфері ЖКГ «революцією»: «Напевне, таки революція — коли вперше в Одесі за 20 років тарифи не підвищують, а знижують». Про цю благу звістку одесити дізналися не лише з численних білбордів, а й з липневих квартирних платіжок, де значилася сума, на певний відсоток менша від попередньої.

«Три роки тому в Одесі був встановлений тариф 1 грн 75 коп. за квадратний метр на місяць. За цей час зросла середня заробітна плата, вартість електроенергії та практично всіх складових послуг ЖКГ. Здавалося, мусили б підвищити тариф, проте ми спромоглися знизити його аж на чверть», — зазначає Олексій Костусєв і зауважує, що 1 грн 32 коп. — це наразі середній показник по місту: «У нас є сьогодні будинки, де квартплата становить менше 50 коп., а є такі, де вона перевищує 2 грн».

 Міський голова запевняє, що певну знижку — не менше 10% — отримали всі без винятку одесити.

Одесити очікують підвищення комунального комфорту. Фото Володимира ЗАЇКИ

«Аварійне щастя»

Олексій Костусєв каже — не боїться, що одесити, які отримають знижку, значно меншу від заявлених на білбордах 25%, звинуватять його у нечесному піарі: «Коли б ми прагнули показати високі відсотки, то цифра була б більша, ніж 25. Адже ми не врахували тисячу будинків, мешканці яких взагалі не платять за квартиру», — пояснює він. Власне, ідеться про одеситів, що живуть в аварійних та зношених будинках. Ще наприкінці березня рішенням виконкому одеської міськради їх повністю звільнили від квартплати. «Ці люди й так виявилися дискримінованими, тож брати з них гроші було просто не по-божому», — пояснює міський голова. Аби компенсувати підприємствам ЖКГ обслуговування «безплатних будинків», міський бюджет виділив 5,6 млн грн.

Щодо комунальної знижки для кондиційного житла, то про бюджетні дотації зовсім не йдеться. За словами одеського голови, тут все робилося виключно в руслі технологічної оптимізації та елементарного наведення ладу: «Ми розпочали боротьбу з приписками, коли людям виставляли рахунки за послуги, які насправді не надавалися. Перебільшеною була і кількість проведених робіт, і їхня якість».

Продавців повітря — на повітря

Боротьбу з «віртуальними» комунальними послугами, як приклад для наслідування, особливо відзначив під час нещодавніх відвідин Одеси міністр регіонального розвитку, будівництва і ЖКГ України Анатолій Близнюк: «Цілком правильний підхід в Одесі до формування тарифної політики. Якщо з вас вимагають гроші, але при цьому не прибирають сміття чи майданчик у під’їзді, то вам просто немає за що платити».

Тим часом Одеса пропонує на розгляд державі й інші «фішки» у сфері вдосконалення ЖКГ.

«Ми вже завершуємо атестацію працівників ЖКГ, — розповідає Олексій Костусєв, — наскільки я знаю, це вперше в Україні. В результаті — від початку року кількість працівників ЖКГ скорочена на 13%. Звільнили особливо одіозних осіб, тих, хто крав, робив приписки». Хиталися крісла, зізнається міський голова, і під його заступниками.

Заступник міського голови Микола Рубля, що керував міським ЖКГ ще з радянських часів, каже, що раніше взятися до наведення ладу в комунальній сфері просто бракувало політичної волі міського керівництва.

Олексій Костусєв над питаннями комунальних тарифів працював, ще перебуваючи на посаді голови АМКУ. Найбільшим своїм досягненням того часу вважає дві урядові постанови, що визначили порядок встановлення цих тарифів місцевою владою: «Раніше тут панувала цілковита сваволя — до тарифів включали і утримання соціосфери, і спонсорську допомогу, і все що завгодно».

Відпрацювавши комунальні питання на національному рівні, одеський голова взявся за втілення здобутих знань і навичок у своєму місті. З іншого боку, вже власне цей досвід з подачі Кабміну стає зразком для всіх українських міст.

Прискіпливим поглядом

Щоправда, успішність комунальних реформ часом ставлять під сумнів як політичні опоненти, так і пересічні громадяни, добре обізнані з ситуацією у комунальному секторі.

Опозиційна фракція міськради «Фронт змін» підрахувала, що виділених мерією 5,6 млн грн навряд чи вистачить на утримання майже тисячі аварійних та зношених будинків. Тож для успішної реалізації «нульового варіанта» доведеться шукати гроші, яких у бюджеті просто немає.

Тим часом ми з’ясували, що комунальну знижку отримають не всі одесити. Вона стосуватиметься виключно тих будинків, що перебувають у муніципальній власності.

Тетяна Григорівна, бухгалтер одного з одеських житлово-будівних кооперативів, каже, що його мешканці платитимуть, як і раніше, по 2,40 грн за квадратний метр. Жінка вважає, що це, фактично, мінімальний тариф, за якого одеський будинок можна утримувати так, «аби не було соромно ввійти до під’їзду». Серйозні сумніви у фахівця викликає й те, що проведені міськрадою оптимізаційні заходи спроможні дати заявлений відсоток знижки. На її думку, реальний ефект мав би бути значно скромнішим.

Утім, деякі нестиковки у проведенні одеських комунальних реформ не мають ставити під сумнів їхню магістральну спрямованість, а саме забезпечення чесних тарифів і якнайширших можливостей для громадян самостійно обирати кількість і якість потрібних їм комунальних послуг.

«Сьогодні ми переходимо на новий етап, — повідомляє Олексій Костусєв, — він полягає в тому, що кожен мешканець сам обиратиме той перелік послуг, який йому потрібен. І вже в недалекому майбутньому квартплату визначатимуть самі городяни. Якщо хочуть, хай платять по 50 копійок, хочуть дві гривні — будь ласка. Але люди мають платити лише за ті послуги, які вони отримують, а що їм отримувати — це вони вирішуватимуть самі».

Прикро лише, що у нашій країні такі прописні істини сприймаються ледь не як управлінське одкровення.

ЯК У СУСІДІВ?

Бездушність у формальних рамках 

Олена ОСОБОВА,
«Урядовий кур’єр» 

НЕСПРАВЕДЛИВІСТЬ. Маленька трагедія ледь не сталася в Луганську. Ветеран Великої Вітчизняної війни Г. О. Сокирко отримав платіжку від ТОВ «Луганськвода», де зазначалось, що за травень він спожив води на 910 гривень. При цьому з трьох осіб, які прописані у квартирі, двоє —  інваліди, які користуються 100% пільгою. У відчаї Гаврило Олексійович написав передсмертну записку…

Трагедії вдалося уникнути. Історія набула розголосу. ТОВ «Луганськвода» змушене було відреагувати. Але відреагували дивним чином —  звинуватили в усьому сім’ю ветерана, яка «не встановила квартирних лічильників води».

«За цією адресою встановлено загальнобудинковий водомір, тож з 1 січня 2011 року ті мешканці будинку, які ще не встановили собі квартирних лічильників, почали платити за воду значно більше. Серед них і сім’я Г. О. Сокирко. На двох інвалідів війни «Луганськвода» продовжувала щомісячно нараховувати по 12,6 куба води безкоштовно (100% пільга), а те, що споживали понад цю кількість, родині доводилося оплачувати. До травня борг виріс до 910 гривень», —  йдеться в коментарі прес-служби ТОВ «Луганськвода».

Після суспільного резонансу абоненту Г. О. Сокирко «Луганськвода» провела перерахунок: 656 гривень боргу зняли, залишивши 346, а також встановили у квартирі № 29 квартирний лічильник води. Але в цілому прес-служба ТОВ «Луганськвода» «філософію» відносин з клієнтами об∂рунтовує так: «У разі встановлення загальнобудинкового водоміра у багатоквартирному будинку, де лише частина квартир обладнані квартирними приладами обліку води, ті споживачі, у яких немає квартирних лічильників, оплачують послуги згідно з показаннями загальнобудинкових лічильників води». Підприємці посилаються на постанову Кабінету Міністрів № 630 від 21.07.05 р. 

З формального боку підприємство діє в рамках підзаконних актів. А що ж виявляється реально? Що сім’я з трьох осіб за місяць здатна випити і вилити у водопровід майже 30 п’ятитонних водовозів?

Цікаво, що працівники ТОВ «Луганськвода» ретельно обстежили будинок та виявили орендарів —  філію міського комунального підприємства «Зеленбуд». «Зеленбудівців» змусили укласти договір з водниками, встановити водомір — відтоді вони стали платити за спожиту воду і водовідведення за окремим тарифом, що зменшило нарахування на тих мешканців будинку, що не мають квартирних водомірів. То що заважало так зробити підприємству раніше?