Українські підприємці-експортери в 2016 році вели боротьбу за нові та розширення старих закордонних ринків збуту продукції. Попри їхні зусилля та Міністерства економічного розвитку і торгівлі (МЕРТ), країна опинилася перед фактом: ми продали, за результатами 2016-го, менше на зовнішні ринки, ніж завезли.

Так, за даними Державної служби статистики, за січень—жовтень минулого року експорт товарів  з України становив 29,1 мільярда доларів, а імпорт — 31,1 мільярда.  Порівняно із січнем—жовтнем 2015 року за цей період 2016-го експорт скоротився на 7,9% (або на 2,5 мільярда доларів).  Негативне сальдо становило 2,1 мільярда доларів (за 10 місяців 2015-го воно було позитивним — 397,1 мільйона доларів). Фахівці Державної служби статистики зазначили «УК», що картина не зміниться на краще і за підсумками зовнішньоекономічної діяльності країни за весь 2016 рік. Нагадаємо, що остаточна інформація з’явиться лише наприкінці лютого 2017-го. Чому вийшло саме так, адже 2016 рік мав стати проривом в експорті українських товарів? 

Бізнес-форуми  за кордоном

Чим допомагав МЕРТ нашим експортерам? Як змінилася його товарна та географічна структура? З якими труднощами стикаються експортери і які небезпеки їх очікують під час укладання контрактів із закордонними партнерами?

Звичайні бізнесмени та пересічні люди схильні звинувачувати в усьому владу. Проте автор статті добре обізнаний про роботу керівників МЕРТ в напрямку просування українських товарів світом. До речі, чимало бізнесменів на зовнішньоекономічних форумах зазначали про допомогу влади підприємцям-експортерам у зовнішньоекономічній сфері.

Керівники МЕРТ на чолі із заступником міністра, торговельним представником України Наталією Микольською створили базу експортерів із 3500 контактами та провели 36 засідань із 1000 представників українського бізнесу. «А створений за півтора року  Офіс із просування експорту еволюціонував з команди волонтерів до проектного офісу зі своїми завданнями та цілями. Він став елементом урядової системи підтримки бізнесу. Ми бачимо зацікавленість і довіру українського  бізнесу, підтримку на рівні уряду, Президента України, парламенту,  експертного середовища, тому віримо в успіх нашої спільної справи», — вважає пані Микольська.

МЕРТ також організувало шість бізнес-форумів у США, Німеччині, Нідерландах, Казахстані, Канаді, Франції з В2В — майданчиками (бізнес для бізнесу. — Авт.), які відвідали понад 2600 представників українських і закордонних компаній. Було також відкрито торговельні місії в Малайзії, Литві, Кенії і Танзанії. Українські товари та послуги почали активно просувати на африканському континенті. «УК» неодноразово порушував цю тему.

Компенсації втрат

Збільшено обсяг українського експорту до країн ЄС. Так, цей показник за січень—жовтень 2016-го порівняно з аналогічним періодом 2015 року (дивись діаграму. — Авт.), зокрема, до Угорщини зріс на 17,2%, Польщі — на 6,2%, Німеччини — на 4,2%. Можна сказати, що в 2016 році в країни ЄС експортували третину всіх товарів нашої держави. Проте не так все однозначно.

«Цікаві результати щодо вивезення товарів до Європи. Згідно з даними митниці, за 2016 рік Україна продала товарів до країн ЄС на 13,5 мільярда доларів (це 37% всього експорту держави). Нині ЄС — головний торговельний партнер України серед всіх груп країн. Однак, якщо порівнювати їх окремо, ситуація вимальовуватиметься інша. Так, загалом за 2016 рік обсяги експорту в держави європейської спільноти зросли лише на 4% порівняно з 2015 роком. Це невелика цифра. Порівняно з 2013-м обсяги експорту до країн ЄС скоротилися на 20%, або на 3,4 мільярда доларів. Україні треба зробити ще багато зусиль, щоб компенсувати ці втрати», — зазначає економічний експерт Олександр Охріменко.

Втім, аналітик не заперечує того факту, що наша держава стоїть на порозі великого шляху завоювання ринку ЄС, який не завжди дружелюбний до України.

Наша держава також активно просувала свої товари до азійських країн, приміром, до Індії, де обсяг експорту за вказаний період зріс на 14,2%. Проте падіння цих показників щодо Китаю та Туреччини було дуже вагомим (мінус 26—27%).

У чому причина погіршення зовнішньоторговельного балансу нашої держави?

Нові ринки

По-перше, поки що українським експортерам товарів не вдалося заповнити вакуум, що виник після шаленого падіння експорту до Росії та інших країн СНД. Так, приміром, цей показник до РФ за січень—жовтень 2016 року порівняно з аналогічним періодом 2015-го знизився на 28,5%. Однак показник експорту товарів до Росії досить відчутний — до 2,9 мільярда доларів за січень—жовтень 2016 року.

Експортери знаходили нові ринки збуту товарів та послуг, навіть в екзотичних країнах, приміром, Кенії, Демократичній Республіці Конго, Саудівській Аравії тощо. Проте за грошовими обсягами це доволі скромні цифри.

Щодо країн ЄС, то тут такими невисокими, як і в 2015 році, були показники пільгових квот на експорт товарів та послуг.

Чимало з них закінчилися протягом кількох місяців чи навіть тижнів. Приміром, це стосується соняшникової олії та меду. До речі, квоти на цей солодкий продукт на 2017 рік було вичерпано нашими експортерами вже на 12-й день січня. Це свідчить про недостатні їхні розміри і вже не в минулому, а в цьому році, який лише розпочався.

За словами заступника міністра агрополітики і продовольства Ольги Трофімцевої, перелік товарів на збільшення квот містить не всі позиції, що були запропоновані  міністерством: «Утім, деякі групи квот потребують від українських виробників проходження особливих процедур сертифікації та отримання відповідних дозволів. Наприклад, процес отримання дозволу щодо доступу молока та молочних продуктів на ринки ЄС тривав 7 років. За даними статистики, у 2016 році було вперше частково використано квоти на вершкове масло (46%) та сухе молоко (30%)». Як відомо, українське цільне молоко та молочні продукти завжди вважали на Заході дуже забрудненими, які не витримували європейських норм якості. Однак щороку ситуація змінюється на краще.

Контракти  з похибками

По-друге, інша причина невдач України в просуванні на закордонні ринки товарів — погіршення їхньої кон’юнктури, спричинене падінням цін на багато товарів чи послуг, і насамперед на сировину. Саме товари цієї групи — основа нашого експорту. Так, навіть весь зростаючий експорт з України в 2016 році майже повністю з’їдався низькими цінами.

По-третє, це похибки та непорозуміння, які виникають під час укладання міжнародних комерційних договорів між українською та іноземною сторонами.

За словами адвоката «Центру конфліктології і права» Олени Садовець, таких небезпечних моментів є дуже багато: «Найголовніший з них — якими нормами права регулюватимуть такий міжнародний комерційний договір. Якщо це так звані колегіальні норми і вони прописані в контракті, то особливих проблем надалі не буде. Інакше виникають спори, які потім розглядають в арбітражних судах. Нашим експортерам необхідно уважно вчитуватись у всі пункти та терміни угоди. Особливо ретельно читати англомовну частину і вносити туди уточнюючі правки. Приміром, буває так, що в англомовному варіанті контракту не було детально розписано якість товару, який експортуватимуть». На думку юриста, після підписання такого документа фірма-імпортер може висунути свої зауваження щодо якості товару і справу завершать в арбітражному суді. І таких випадків дуже багато.

Від редакції. Звісно, зусилля української влади та експортерів у справі просування наших товарів в 2016 році були значними. Є перемоги. Проте компанії повинні й надалі наполегливо працювати в пошуку нових ринків збуту товарів та послуг у різних країнах світу. Будемо також сподіватися, що кон’юнктура на світовому ринку в 2017 році буде кращою, ніж торік і ціни на товари зростатимуть. Адже більш висока вартість товарів — це запорука збільшення обсягів заробленої валюти, яка потрібна і експортерам, і державі.