Тернопільщина завдяки Програмі USAID «Лідерство в економічному врядуванні» перша в Україні область, де ухвалили Стратегію розвитку малого та середнього підприємництва (МСП). Триває розроблення плану втілення заходів цього документа. Нині створено робочу групу, що працюватиме над творенням Програми розвитку МСП краю на 2017—2018 роки. А нещодавно громадськість обговорила дорожню карту розвитку МСП в Тернопільській області. На думку керівника цього проекту Лариси РИМАР, дорожня карта глибоко занурюється в проблеми, які заважають плідно працювати та розвиватися малому й середньому бізнесу.
До речі, учасники громадського обговорення висловилися не лише за схвалення дорожньої карти, а й запропонували облдержадміністрації сприяти імплементації заходів цього документа та ввести їх до Програми розвитку малого та середнього підприємництва на 2017—2018 роки. А ще рекомендували проголосити 2017-й Роком підприємництва в Тернопільській області..jpg)
— Пані Ларисо, які нині, на вашу думку, перепони та бар’єри стають на заваді розвитку малого та середнього підприємництва, і куди слід рухатися?
— Дрібний та середній бізнес, особливо на місцевому рівні, стикається з ними щоденно. Передовсім заважає непослідовна регуляторна діяльність органів влади, часті зміни економічного законодавства, брак обігових коштів, інфляція, корупція, нестача кваліфікованих кадрів, низька доступність кредитів.
Напрями руху за дорожньою картою — дерегуляція та підвищення якості надання адміністративних послуг суб’єктам господарювання в області, забезпечення рівного доступу до ресурсів. Беручись за створення дорожньої карти, в серпні організували фокус-групи з обговорення адміністративних бар’єрів і перешкод розвитку туристичного бізнесу, АПК, МСП за участю представників бізнес-асоціацій. І з’ясувалося, що в туристичній галузі є потреба і в регуляції, зокрема в екскурсійній царині. Тож поки що перший напрям з покращення становища МСП в області назвали «дерегуляція-регуляція».
Важливе також підвищення рівня відповідальності посадових осіб за формування і втілення на місцевому рівні державної політики у сфері малого та середнього підприємництва. Звертаємо посильну увагу й на забезпечення додаткових джерел фінансування бізнесу, підвищення конкурентоспроможності та кадрового потенціалу МСП в області, створення умов для розвитку молодіжного й жіночого підприємництва. Важливе й посилення впливу та ролі бізнес-асоціацій у процесі формування державної політики підтримки й розвитку сприятливого підприємницького середовища.
Усі учасники дорожньої карти (а це органи виконавчої влади та місцевого самоврядування, служба зайнятості, Державна фіскальна служба, об’єднані територіальні громади, бізнес-асоціації, рада підприємців при облдержадміністрації, навчальні заклади тощо) мають плідно працювати на результат.
Розроблені робочою групою заходи дорожньої карти мають увійти до різних обласних і місцевих програм, планів роботи державних органів влади та об’єднаних територіальних громад. Мало би бути гарантоване фінансування таких заходів за кошти місцевих бюджетів, залучення позабюджетної фінансової допомоги. Певна річ, про інформаційну кампанію щодо цього теж не треба забувати.
— Щоб успішно втілити проект у життя, зрозуміло, треба зважати на ресурси — і людські, і фінансові. На які передусім спираєтеся?
— Якщо йдеться про людські ресурси, то це бізнес-експерти, юристи, представники громадських організацій підприємців, які братимуть участь у робочій групі із втілення заходів дорожньої карти, відповідальні за формування державної політики в питанні економічного розвитку регіону, і працівники органів місцевої влади, тренери й залучені експерти для проведення навчальних заходів. З фінансових хочу виокремити ресурси для облаштування, а також для поліпшення матеріально-технічної бази центрів надання адміністративних послуг. Потрібні й кошти для організації та проведення навчальних заходів, оплати праці експертів і залучених фахівців, які здійснюватимуть аналітичну роботу та братимуть участь у розробленні проектних заявок. На транспортні витрати теж слід зважати.
Ставку робимо на механізм фінансування заходів регіональних програм за рахунок коштів місцевих бюджетів, грантових програм, фондів підтримки підприємництва.
Серед заходів дорожньої карти важливе формування єдиного електронного реєстру регуляторних актів щодо МСП, поліпшення якості адмінпослуг, створення єдиного інформаційного веб-порталу для бізнесу та умов для захисту підприємництва від корупції в контролюючих органах. Час вимагає скоригувати навчальні програми вишів і ПТНЗ відповідно до бізнесових потреб. Актуальний розвиток сімейних ферм, сільськогосподарської кооперації. До підприємницької діяльності слід активно залучати учасників АТО та внутрішньо переміщених осіб. Як, зрештою, МСП та бізнес-асоціації — до розширення міжнародної співпраці. Не можна обійтися без популяризації державно-приватного партнерства, поширення успішних практик.
Певна річ, що ці та багато інших заходів дорожньої карти розраховані на різні терміни. Довгострокове завдання, скажімо, досягти до 2020 року зростання кількості малих підприємств у розрахунку на 10 тисяч наявного населення з 42 до 70 (за прогнозами Стратегії розвитку Тернопільської області до 2020 року).
Микола ШОТ,
«Урядовий кур’єр»
ДОСЬЄ «УК»
Лариса РИМАР. Народилася 29 травня 1971 року в с. Великі Дедеркали на Тернопіллі. Закінчила Рівненський державний інститут культури та Тернопільську академію народного господарства (тепер Тернопільський національний економічний університет).
Голова громадської організації «Спілка власників землі», депутат Тернопільської обласної ради нинішнього скликання.
ПРЯМА МОВА
У партнерстві — до результату
Юрій ЮРИК,
заступник голови Тернопільської облдержадміністрації:
— Наша область розвивається здебільшого за рахунок малого та середнього підприємництва. Така перспектива, гадаю, буде тривалою. В умовах реформування адміністративно-територіальної системи ця тематика стає ще більш актуальною. Адже об’єднані територіальні громади стають самостійними суб’єктами господарювання, промоутерами та ініціаторами багатьох підприємницьких починань. Хочу наголосити, що велику увагу слід приділяти соціальній відповідальності під час створення бізнесових ініціатив.
Обласна державна адміністрація, звісно, партнер у цьому. Бачимо перспективу, бо, працюючи саме в комплексі з громадським середовищем, підприємствами, органами влади, разом з навчальними закладами, зможемо закласти новий підмурівок для розвитку малого й середнього підприємництва, яке буде соціально відповідальним, дбатиме про поліпшення умов роботи і навчання та перекваліфікацію фахівців, щоб домогтися вагомого результату. На наступний рік очікуємо надходження до області півмільярда гривень субвенцій з державного бюджету. Прийнято рішення, що 50% цих коштів спрямуємо на ремонт і реконструкцію доріг, без яких важко розвивати бізнес, зокрема й туристичний, що є для нашого краю пріоритетним.
КОМПЕТЕНТНО
Послідовність та логічність політики.jpg)
Ольга КРАСОВСЬКА, експерт Програми USAID
«Лідерство в економічному врядуванні»,
координатор конкурсу дорожніх карт:
— Конкурс із проектів дорожніх карт тривав у всіх регіонах країни. Тернопілля — один із найкращих. Наші дорожні карти дуже різні й за масштабами, і за шляхами розробок. Якщо Тернопільщина працювала на рівні всієї області, то Львівщина — для невеликої Тростянецької громади, що складається з восьми сіл.
На Вінниччині розробляли дорожню карту Хмільника, міста обласного підпорядкування. Дуже корисно й цікаво, що дорожні карти такі різнопланові. Адже напрацьований досвід стане у пригоді іншим регіонам. Упевнена, що заходи з підтримки, скажімо, туризму, напрацьовані в Київській чи Херсонській областях, цілковито релевантні й корисні для того ж таки Тернопілля.
Дорожня карта — документ, який обов’язково слід брати до уваги, розробляючи заходи з підтримки малого та середнього підприємництва.
З Тернопіллям, з одного боку, було працювати дуже легко, а з іншого — складно. Легко, бо це люди, які переймаються своєю справою, зацікавлені в сприянні розвитку рідного краю через діяльність малих і середніх підприємств, для яких цей проект — не лише повсякденна робота, а й частинка їхнього життя.
Складно, бо область — лідер із багатьох питань, і не лише зі створення найбільшої у країні кількості об’єднаних територіальних громад, а й з розроблення документів для підтримки малого й середнього бізнесу.
Стратегія розвитку МСП на Тернопільщині до 2020 року — перший документ, який грунтується на найкращих європейських практиках. Якщо є стратегія, то навіщо потрібна дорожня карта, чи це не дублювання? Звичайно, ні.
Адже дорожня карта — наступний крок між стратегією і програмою розвитку МСП, яку розробляє облдержадміністрація. Це те, що зробить політику підтримки малого та середнього підприємництва на рівні області послідовною й логічною, не буде розриву, який існує між стратегічними документами й практичними заходами, які знаходять втілення у програмах.
Ми в Google+