Серцево-судинні хвороби забирають життя у значної кількості наших громадян. Тим часом лікарі Національного інституту серцево-судинної хірургії імені М. Амосова запевняють, що суспільство має всі можливості запобігти цій біді, але не використовує їх. Тому лише інфарктів щороку трапляється 55 тисяч. Часто це смерть, інвалідність, зниження якості життя. В інституті не лише констатують проблему, а й пропонують шляхи її розв’язання.
Відповідальність — спільна
Амосівський інститут та Асоціація серцево-судинних хірургів за сприяння МОЗ та Національної академії медичних наук презентували проект «Зупинити епідемію серцево-судинних катастроф». Наголос роблять на залученні громадськості до його здійснення.
У його межах заплановано обстеження й консультації пацієнтів у регіонах, проведення конференцій, семінарів та майстер-класів для кардіологів, лікарів загальної практики, педіатрів, інформаційну кампанію серед населення щодо популяризації здорового способу життя.
Чому це так важливо?
— За статистикою, понад 65% в загальній структурі причин смертності припадає на захворювання серцево-судинної системи, що становить близько 460 тисяч осіб щороку, — пояснює директор Інституту імені М. Амосова, президент Асоціації серцево-судинних хірургів України академік Геннадій Книшов. — За цими цифрами ховаються й інші причини, але у свідоцтві про смерть передусім вказують кардіологічний діагноз.
Гострий інфаркт міокарда в Україні щороку виникає приблизно в 50 тисяч пацієнтів, з яких помирає кожен третій. У свідомості більшості людей цей діагноз асоціюється з вироком. Тим часом розвитку інфаркту можна ефективно запобігати, а в разі виникнення не допускати ускладнень, що призводять до інвалідності та смерті.
Відповідальність за кількість інфарктів лежить і на лікарях, і на самих пацієнтах. Адже непоодинокі випадки, коли навіть за сильного болю людина не звертається до лікаря. На відміну від багатьох інших країн, у нас немає культури відповідального ставлення до власного здоров’я.
Для профілактики є можливості
В Україні немає загальнодержавної програми лікування серцево-судинних захворювань. Медики стверджують, що працюють без дорожньої карти. Завдяки їхнім зусиллям торік прооперували 20 тисяч хворих. А допомоги потребували 35 тисяч. Хоч резерви є: не в усіх областях ефективно використовують медичне обладнання. І причина цього зокрема в недостатній кваліфікації кардіологів.
Дійшло до того, що оснащеність медичних закладів випереджає рівень знань, вмінь і бажання їх використовувати. Скажімо, профілактика інфаркту полягає в радикальному лікуванні для усунення причин, які його провокують: проведенням малотравматичної маніпуляції стентування або операції аорто-коронарного шунтування. Виявити ж причини інфаркту міокарда часто можна тільки за допомогою сучасної діагностики — коронарографії.
Сутність цього дослідження полягає в тому, що через прокол судини до артерій, які постачають серце, підводять спеціальний катетер, через який вводять рентген-контрастну речовину. Змішуючись із кров’ю, розчин дає змогу побачити не тільки рух крові судинами, а й просвіт судини і виконати цифрову рентген-зйомку. Це дає змогу лікареві достовірно визначити патологічні зміни в артеріях: наявність звужень (стенозів) та закупорки (оклюзій) судин, а також точно оцінити можливі способи відновлення кровотоку та обрати найефективніші методи лікування.
Раніше процедуру здійснювали тільки через прокол артерії у верхній частині стегна. Нині застосовують і альтернативний метод доступу — через променеву артерію в ділянці зап’ястя руки. Через кілька годин після маніпуляції пацієнт вже може повернутися до звичного способу життя.
В Україні є 39 апаратів для проведення коронарографії. За словами Геннадія Книшова, вони не завантажені. Одна з причин — бракує відповідальності лікаря за пацієнта. Тому проект передбачає розроблення і внесення відповідних змін до чинного законодавства.
Актуальність проблеми підвищилася
Один із найнебезпечніших наслідків нинішньої ситуації в країні — психологічний стан українців та вірогідний стрибок захворювань передовсім серцево-судинної системи. Тому впровадження в усіх регіонах високоякісної та доступної діагностики, ургентної догоспітальної та госпітальної допомоги — питання національного значення.
Важливо, що проект не потребує додаткового бюджетного фінансування. У його основі — виявлення та ефективне використання наявних резервів і на місцях, і у спеціалізованих центрах.
Чому фахівці звертаються по допомогу до громадськості? Ідея проекту з’явилася не на голому місці. Працівники інституту просвітницькою роботою займаються вже не рік. Але не завжди і не скрізь їх хочуть чути. На думку Геннадія Книшова, в державі бракує відповідальності на всіх рівнях. І посадовців, і лікарів, і населення за власне здоров’я.
Такий проект у межах одного району столиці інститут уже здійснював. Там усі, хто мав проблеми із серцем, могли пройти в інституті діагностику і лікування безплатно. Але і потенційні пацієнти, і районні лікарі не поспішали скористатися наданою можливістю.
Тож, на думку академіка Геннадія Книшова, проект слід розпочати з широкої інформаційної кампанії й піднесення відповідальності галузевого міністерства та органів влади на місцях. Він упевнений: інфарктів може не бути. Їм слід запобігати.
КОМПЕТЕНТНО
Сергій СІРОМАХА,
головний лікар Інституту ім. М. Амосова:
— Загалом за рік у нашому закладі оперують майже 5700 хворих, 20% з них — екстрені операції: аневризми аорти, інфекційний ендокардит, гострий коронарний синдром, порушення ритму із загрозою зупинки серця та інші невідкладні стани. Оперуємо критичні вроджені вади серця, зокрема в перші години життя новонародженого. Успіх екстреної кардіохірургії передусім залежить від точного діагнозу та оперативної доставки хворого до високоспеціалізованої клініки. У нас налагоджені ефективні відносини з багатьма лікувальними закладами в регіонах, що дає змогу провести невідкладні дистанційні консультації. Наше завдання нині — поширювати плідну взаємодію між лікувальними закладами всіх рівнів та кардіохірургічними центрами, що і буде втілено в межах проекту.
Костянтин РУДЕНКО,
головний позаштатний спеціаліст МОЗ зі спеціальності «Xipypгія серця і магістральних судин у дорослих»:
— Ситуація із серцево-судинними захворюваннями в Україні щороку погіршується. Одна з причин цього — недостатня обізнаність людей щодо можливостей сучасної медицини. Тому за допомогою проекту ми поширюватимемо такі знання.
Дуже важливий аспект — сприяння поліпшенню якості сучасної медичної освіти та підвищення рівня кваліфікації медиків. В інституту імені М. Амосова вже є досвід реалізації аналогічних пілотних проектів у столиці й Київській області, й тепер несемо його в інші регіони.
Ми в Google+