— Дитячий санаторно-оздоровчий комплекс «Корчагінець» на Рівненщині, який цими днями відзначає 30-річчя, повниться гамором і одвічними християнськими цінностями. Тут не тільки говорять про них — завдяки американським волонтерам тут живуть за ними. Представники благодійного фонду «Східноєвропейська місія» розповідають дітям про любов та злагоду і неодмінно про мир — у серцях, у родині, в Україні і всьому світі.
— Ми молимося, щоб українські схід і захід були разом, щоб на цю благодатну землю з непростою історією, яка завжди прагнула незалежності, назавжди прийшов мир, — каже віце-президент місії Дерел Віліс.
10 років тому він з однодумцями вперше приїхав в Україну в оздоровчий табір «Червона гвоздика» у Святогірську. Завітав з тією самою місією — донести до дітвори сутність християнських цінностей, за якими живе й розвивається цивілізований світ. Потім були візити до чотирьох оздоровчих закладів на Донбасі, де відтоді щоліта працювали небайдужі американці. Торік їхні надії розбила війна: вони не поїхали в Україну і дуже сумували. Тож вирішили шукати інші варіанти: зрештою, діти однакові скрізь.
— Хоча ні, не скрізь, — переконаний лідер команди Террі Кайл. — У вас — особливі. Коли дивлюся на обличчя українських дітей, бачу в них надію для всього світу. Вони мають мотивацію, мають той стрижень, завдяки якому, попри всі негаразди, твердо стоять на ногах. Завдання для нас, дорослих — зробити так, щоб вони не втратили цього. Тут, у мальовничому «Корчагінці», ми зустріли однодумців. А більшість наших перекладачів — із Донбасу. І це дуже добре, що вони на власні очі бачать, як на Рівненщині живуть люди.
Чому ж, викладаючи по кілька тисяч доларів на перельоти, звичайні американці їдуть в Україну, та ще й із подарунками — українськомовними Бібліями, виданими їхнім коштом?
— Одинадцять місяців інтенсивно працюю бухгалтером у національній корпорації в Техасі, щоб піти у відпустку і провести її в Україні, — розповідає Террі. — А Сьюен Міллз живе в Кароліні, має там сімейний бізнес.
— Я теж не можу дочекатися відпустки, щоб приїхати до вас, — усміхається Сьюен. — Отримую радість від спілкування з вашими дітьми: ми разом виготовляємо сувеніри, тож додому вони повертаються з подарунками для батьків. Найкраще власним прикладом показати дітям ту любов, про яку їм розповідаємо. А ще ми із задоволенням ходимо в походи й на екскурсії. Були у древньому Острозі, у найстаршому у Східній Європі університеті «Острозька академія».
І я повернулася додому з подарунком — комплектом українськомовних Біблій. І подумала, як вчасно й доречно приїхали до нас ці усміхнені американці і як багато вони встигли за два тижні: відкрили Західну Україну для себе і для перекладачів зі сходу країни, посилили віру в добро у сотнях маленьких сердець! Усе в цьому світі вирішує Людяність.
Вони щиро зізналися, що цілий рік сумуватимуть за Україною, бо тут залишаються їхні серця.
Ми в Google+