Злива перетворила вулиці міста Лева на річки. За даними Гідрометцентру, за 6 годин випало 23 міліметри опадів, що становить третину місячної норми. Комунальні служби в посиленому режимі працюють над подоланням наслідків негоди: розчищають дороги, ліквідують підтоплення та затікання дахів. Як зазначають у прес-службі Львівської міської ради, на «гарячу лінію» надійшло найбільше звернень  про протікання дахів, ринв, затоплення дворів. Через значні опади водоприймачі не змогли пропустити велику кількість води, сміття з неочищених майданчиків попливло вулицями, закриваючи й так ускладнений водостік.

Львів’яни активно публікували у соціальних мережах фото і відео, як  водою несе пляшки, пакети з відходами і навіть автомобільні номери, — водії губили їх під час руху. У департаменті житлового господарства та інфраструктури повідомили, що працівники комунальних підприємств опрацьовують найбільш критичні ділянки, прибирають території зокрема від побутового сміття. Львів опинився у складному становищі ще торік: після трагічних подій на території комунального підприємства «Збиранка» проблема вивезення відходів сягнула не тільки обласного рівня, а й загальнодержавного.

Львів, який ми всі так любимо, має бути охайним і привабливим європейським містом України. Фото з сайту OKTV.UA

Рік по трагедії. Що змінилося?

Наприкінці травня 2016-го на грибовицькому сміттєзвалищі поблизу Львова спалахнула пожежа, під час гасіння якої трапився зсув. Під завалами загинули троє рятувальників, зник еколог львівського комунального підприємства «Збиранка», тіла якого не знайшли. Через тиждень у Грибовичах знову сталося займання, кілька вогнищ горіння і тління. Лише через кілька днів пожежу вдалося погасити. Відтоді сміттєзвалище, яке працювало шість десятків років, перестало приймати відходи. Першим містом, яке допомагало Львову з утилізацією сміття, був Житомир. Майже 50 тонн відходів зі Львова прямували туди щодня. У Житомирі на сміттєзвалищі діє біогазова установка (станція дегазації). Однак запротестувала громада міста, яка аргументувала свою позицію переповненістю місцевого полігона. Згодом Львівський міський голова Андрій Садовий звернувся із проханням про допомогу до київського колеги Віталія Кличка. У столиці з розумінням поставилися до проблеми й частково приймали відходи. Саме тоді мандри львівського сміття розпочалися по всій Україні. Відходи виявляли у різних містах — від заходу до сходу. Домашню адресу мотлоху впізнавали за чеками з магазинів, квитанціями та підписаними використаними учнівськими зошитами.

У квітні 2017 року Кабінет Міністрів України у співпраці із Львівською обласною державною  адміністрацією і місцевими органами самоврядування Львівщини знайшли розв’язання проблеми утилізації твердих побутових відходів, які утворюються в місті. Зокрема сміття зі Львова запланували вивозити на полігони інших міст області доти, доки Львівська міська рада не прийме остаточне системне рішення щодо способу подальшої утилізації ТВП. Проте за місяць чинності меморандуму про співпрацю, підписаного між Львівською ОДА, обласною радою та міськрадою, фактично лише із чотирма містами було укладено угоди, за якими обласний центр міг вивозити приблизно 80 тонн відходів (із понад 500 тонн анонсованих).

Як зазначає Андрій Садовий, становище з виконанням меморандуму нестабільне: «Перенакопичення нині критичне. Температура навколишнього середовища підвищується, тому нам треба приймати непрості рішення». Таким рішенням може стати звернення до Кабінету Міністрів щодо оголошення у Львові надзвичайного стану. Адже подальше неприбране сміття в умовах збільшення температури повітря загрожує спалахами кишкових та інших інфекцій.

Під час нещодавнього позапланового засідання міської комісії з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій Львівської міської ради начальник управління охорони здоров’я ЛМР Володимир Зуб наголосив, що захворюваність на такі інфекції в місті не перевищує показників в аналогічний період попередніх років, проте ситуація, яка склалася з невивезенням ТПВ і стабільним підвищенням температури повітря, загрозлива: «Хоч би як банально звучало, основним переносником збудників із тих майданчиків, де є накопичення харчових відходів, стають щури і мухи. І якщо із щурами в нас є способи боротьби — дератизація, яку здійснюють у місті постійно, то з мухами, переносниками кишкових інфекцій, боротися складно. Адже вони можуть із сміття переміститися на наші кухні, у школи чи садочки — будь-куди. Наближаємося до ситуації, коли місто потребуватиме введення стану підвищеної готовності, а можливо, й надзвичайного стану».

Головний спеціаліст відділу державного нагляду за дотриманням санітарного законодавства управління Держпродспоживслужби у місті Львові Галина Пилипович зауважила, що можуть з’явитися й інші проблеми: туберкульоз, холера тощо. «Загрожує й орнітоз — голуби масово злітаються на смітники. До нас надходить дуже багато скарг і прохань від жителів про допомогу, але вирішення питання вивезення відходів, на жаль, не в нашій компетенції. Є правове поле, вимоги санітарного законодавства, ми намагаємося роз’яснювати і заспокоювати львів’ян», — розповіла Галина Пилипович. Виконання меморандуму могло б спростити це становище, однак у громадах області ще відбуваються слухання і дискусії щодо підписання угод.

Малі кроки для великих рішень

Пошуки розв’язання сміттєвої проблеми Львова тривають не лише у владних кабінетах, а й на різних екологічних заходах. Темою нещодавнього екофоруму у Львові було «Поводження з ТПВ в Україні: як сміття стає ресурсом?» Цей захід став унікальним, зібравши міжнародних і місцевих експертів, представників екологічних організацій, державної влади та органів місцевого самоврядування для напрацювання ефективних рішень, які б дали змогу Львову залишатися безпечним для проживання і бути привабливим для туристів.

Як зазначив один з учасників форуму інвестиційний спеціаліст Міжнародної фінансової корпорації Дмитро Крищенко, свого часу для Львова було визначено кілька ключових моментів для подолання проблеми зі сміттям. «По-перше, це полігон. Він необхідний для будь-якого міста, адже завжди буде відсоток відходів, який потребує захоронення. Створення нового чи розширення наявного полігона — це питання до влади і громади, які діють узгоджено й розумно. Тарифи нині не те що необґрунтовані, а економічно несприятливі для розв’язання проблеми ТПВ. По-друге, щоб зменшити обсяг сміття, яке спрямовують на полігон, його потрібно сортувати і переробляти. І починати треба з простого, а не одразу копіювати весь сучасний спосіб сортування, як у Європі. Нам треба вчитися», — зауважив фахівець.

До слова, днями у Львові троє інвесторів уже презентували свої проектні пропозиції щодо будівництва заводу з переробки та утилізації ТПВ. Це інвестиційно-екологічна компанія «ІЕК» (ділянка у селі Бронниці Дрогобицького району), ТзОВ «Глассворк технолоджі» та ТзОВ «Вейст Менеджмент Системс» (ділянка Роздільського ДГХП «Сірка» у Миколаївському районі).

Еколог міжнародної благодійної організація «Екологія-Право-Людина» Алла Войцехівська пропонує передусім проводити інформаційну кампанію щодо сортування сміття.

«Слід працювати з рестораторами, керівниками бізнесових структур, супермаркетами. Варто популяризувати використання паперової упаковки замість пластикової. Також важливо запровадити користування біорозкладними пакетами замість поліетиленових», — підсумовує еколог.Андрій Садовий під час однієї з панельних дискусій цього екофоруму зауважив, що місто має значну підтримку громадськості, міжнародних структур, але, на жаль, на державному рівні поки що не сформувалося розуміння, що становище з ТПВ — це бомба сповільненої дії. «Тим більше, що цією бомбою намагаються жонглювати в політичному процесі. Щодня думаю про те, як і куди вивезти 500—600 тонн сміття, яке продукує місто. Такі самі проблеми в районах області. Тільки після твердої принципової позиції громади міста ми підписали угоду-меморандум про співпрацю щодо прийому львівського сміття на полігони області».

Тактика — нуль відходів

Міський голова розповів, що Львів успішно провів соціальний експеримент Zero Waste Lviv спільно з Інститутом міста і міськрадою. Громада прагне рухатися у цьому напрямі, переходячи від управління відходами до управління ресурсами.

«Звичайно, важливий пошук місця під новий полігон і будівництво сміттєпереробного заводу. Однак нам також слід змінити підхід, існує те, що можна зробити уже зараз, — каже Юлія Юрченко, співкоординатор ініціативи Zero Waste Lviv. — Наша ініціатива працює у Львові із січня. І розпочали ми з простого — акції, сутність якої полягала в тому, щоб заклади надавали знижку 5—10% на каву, коли клієнт приходить із власним горнятком. На сьогодні паперових стаканчиків, у яких продають напої, не переробляють. А підприємства, які користуються ними, платять незначні кошти за вивезення сміття. Цей папір потрапляє в міські смітники. Уже два десятки закладів долучилися до акції. Паралельно ведемо перемовини з картонно-паперовим комбінатом про можливість збирання і перероблення паперових стаканчиків. Прагнемо, щоб масові заходи у Львові проводили також за новими правилами, з огляду на zero waste — «нуль відходів». Ведемо просвітницьку роботу серед підприємців, просимо, щоб вони не користувалися поліетиленовими пакетами, щоб організовували роздільне збирання сміття».

Як зауважують експерти, концепція zero waste — філософія поводження зі сміттям. Це сукупність організаційних, регуляторних, фінансових та освітніх заходів, спрямованих на зменшення генерування і збільшення роздільного збирання й переробки відходів. У Європі понад 360 муніципалітетів намагаються жити за принципом «нуль відходів», і це рішення перспективне й актуальне для Львова.