Складна економічна ситуація в країні, на жаль, призводить до того, що чимало українців останнім часом втратили роботу через скорочення штатів в установах та на підприємствах. Хтось сам вирішує піти з посади, на якій, можливо, пропрацював не один десяток років, адже зарплату урізають так, що важко прогодувати навіть себе, не кажучи вже про родину, а когось скорочують. Ще з анексованого Криму та зони проведення АТО до інших регіонів України чи не щодня прибувають тисячі тимчасово переміщених осіб. І їм, щоб вижити, необхідно знайти роботу або хоч стати на облік у центрі зайнятості. Хто зарадить людям у ці непрості часи? Як зареєструватися в Державній службі зайнятості й отримати допомогу у зв’язку з безробіттям і працевлаштуватися? Можливо, є сенс перенавчитися й змінити спеціальність або навіть започаткувати власну справу?

На ці та інші запитання наших читачів під час «прямої лінії» «УК» відповідала начальник відділу реєстрації, надання матеріального забезпечення Державного центру зайнятості України Любов БЕРШАДСЬКА.

 Начальник відділу реєстрації, надання матеріального забезпечення Державного центру зайнятості України Любов БЕРШАДСЬКААндрій ЗОЗУЛЯ,  Дніпропетровська обл.:

— Майже все життя пропрацював на одному підприємстві. Були добрі часи, були й складні. Та ніколи навіть не думав, що доведеться шукати іншу роботу. Але так сталося. Зарплату урізають, можливо, скоро мене скоротять. Тож куди мені тоді звертатися і з якими документами?

— Для початку хочу, щоб ви зрозуміли, що зареєструватися в службі зайнятості — право людини, а не обов’язок. І якщо у вас є змога знайти нову роботу самостійно, то звертатися до нас не обов’язково.

Та якщо таке бажання є, ви можете звернутися до будь-якого центру зайнятості в усій Україні, який до вас ближчий та зручний для відвідування. Тобто якщо, наприклад, людина зареєстрована у Житомирській області, а останнім часом з певних причин проживає, скажімо, у Києві, то звернутися вона має повне право до будь-якого центру зайнятості м. Києва (таких у столиці 10).

Для реєстрації в службі зайнятості з собою слід мати такі документи: паспорт (якщо ви його втратили — тимчасове посвідчення громадянина України, яке видає Державна міграційна служба), трудову книжку, реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний код), і в разі потреби — документ про освіту чи військовий квиток.

У самому центрі зайнятості безпосередньо слід звернутися до диспетчера-консультанта, який направить вас до першого вільного спеціаліста з працевлаштування (особистого консультанта). Вам видадуть талончик, де буде вказано визначений для прийому день і час. І тоді, у визначений час, маєте завітати до спеціаліста з працевлаштування, який проводить реєстрацію. Статус безробітного надають з першого дня звернення за особистою заявою людини, якщо нема підходящої роботи, не залежно від зареєстрованого місця проживання чи перебування.

— Любове Вікторівно, це ви розповіли про загальні правила та документи. А чи є тут якісь особливості та винятки?

— Так, є певні категорії громадян, яким для реєстрації в центрі зайнятості потрібно надати додаткові документи. Наприклад, якщо зареєструватися як безробітний та шукати з нашою допомогою роботу хоче випускник вишу чи професійно-технічного закладу, який навчався за державним замовленням і його не влаштовує запропонована після випуску робота або робоче місце йому з певних причин не надали, він має надати працівникові центру зайнятості довідку про самостійне працевлаштування.

Також до нас звертаються інваліди, які не досягли пенсійного віку та отримують пенсію, але хочуть спробувати знайти роботу. Крім уже згаданих документів, вони мають надати копію довідки огляду МСЕК, де зазначено, що цій людині надано групу інвалідності, на який термін та, за наявності, — індивідуальну програму реабілітації інваліда, де зазначено, яку саме роботу ця людина може виконувати.

Якщо мати або батько має двох і більше дітей віком до 6 років і хоче отримати статус безробітного, то для реєстрації має надати ще копії свідоцтв про народження дітей.

Особи, які відбували покарання, мають надати довідку про те, що їх звільнено з місць позбавлення волі.

Фахівці робітничих професій навіть в складні економічні часи затребувані на ринку праці. Фото Oлександра ЛЕПЕТУХИ

Марія ІВАНЧЕНКО,  м. Вінниця:

— Нещодавно звільнилася з роботи за власним бажанням. Працювала економістом. Але ще маю диплом товарознавця та досвід роботи і за цією спеціальністю. Планую звернутися по допомогу в пошуках роботи до фахівців місцевого центру зайнятості. Але хочу уточнити: мені шукатимуть вакансії саме за економічним фахом чи можна висловити бажання, аби пропонували також роботу товарознавця чи продавця?

— Відповідно до статті 46 Закону України «Про зайнятість населення», людині, яка звернулася у пошуках роботи до ЦЗ, шукатимуть місце і за фахом, за яким вона працювала на останньому місці роботи, і за іншими спеціальностями, якими, можливо, вона володіє. Але для цього вона має підтвердити свій досвід у цих сферах.

Тож під час реєстрації в центрі зайнятості ви повинні повідомити спеціалістові, що згодні на роботу не тільки економістом, а й товарознавцем або продавцем, і вам паралельно шукатимуть роботу за всіма трьома спеціальностями.

— А чи бувало, що в пошуках роботи до вас зверталися люди, які не мали жодного фаху? Чи ставили їх на облік і яку роботу їм шукали?

— Так, до нас звертаються люди, які не мають професії (спеціальності) і вперше шукають роботу. Для них підходящою вважається така робота, що потребує первинної професійної підготовки, зокрема безпосередньо на робочому місці. Професійне навчання — це одна із соціальних (безкоштовних) послуг, яку надає людям служба зайнятості. Щороку державна служба зайнятості проводить професійну підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації за 300 професіями.

Світлана КІТ,  м. Київ:

— На останньому місці роботи мала зарплату вищу, ніж середня по країні, — понад 10 тисяч гривень на місяць. Але так сталося, що фірма, де я працювала, збанкрутувала, і я залишилася без роботи. На облік в центрі зайнятості стала. Та пропозиції, які мені надходять звідти, за розміром зарплати значно поступаються моїй останній. Чи мають право мені  пропонувати посади на 2—3 тисячі гривень на місяць? Чи обов’язково я повинна обрати одну з них, чи всеж маю право відмовитися від усіх, якщо мені вони не підходять?

— Нині середня заробітна плата по країні становить 3,5 тисячі гривень на місяць. У Києві, можливо, вона трохи вища, а в регіонах — нижча. Тому й пропонуватимуть вам вакансії з такою зарплатою, яка в регіоні, де є вакансія. А відмовитися, якщо вакансії вам не подобаються, звісно, маєте право.

Наталя,  Дніпропетровська обл.:

— Я переселенка з Донецької області. Нині живу на Дніпропетровщині. За новим місцем проживання звернулася до центру зайнятості, щоб стати на облік, і планувала, доки не знайду роботу, отримувати допомогу по безробіттю. Але мене попередили, що для цього обов’язково маю надати довідку про реєстрацію на новому місці. Отже, довелося звернутися до Державної міграційної служби, але її фахівці документа мені не видають. Мотивують тим, що довідка, яку мені видало управління праці для цього, — неправильного зразка. І кажуть, що вони начебто не мають вказівок та роз’яснень, як юридично правильно робити таку реєстрацію. Додають, що скоро мають впровадити додаткові зміни та доповнення щодо цього питання у законодавство. Та коли конкретно — невідомо. Отже, вони чекають на нові розпорядження. А що ж до того часу робити мені?

— Нині облік внутрішньо переміщених осіб курирує Міністерство соціальної політики, а в його складі конкретно — управління організації соціального захисту постраждалих від надзвичайних ситуацій, яке може надати вам вичерпну інформацію з цього питання. Але тут є нюанс. 22 листопада 2014 року набув чинності Закон «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», відповідно до якого в довідці, яку вам має видати управління праці та соціального захисту, Державна міграційна служба зобов’язана поставити відповідний штамп, що засвідчує ваше фактичне місце перебування на даний момент. Також інформую, що Міністерство соціальної політики законодавчо врегульовує питання щодо роботи Державної міграційної служби. Нині вносять зміни до постанови Кабміну №509 щодо нового формату цих довідок. І щойно це відбудеться, ми проінформуємо громадськість.

А щодо Державної служби зайнятості, то наші працівники законодавчо зобов’язані дотримуватися вимог постанови Кабінету Міністрів від 05. 11. 2014 року №637 «Про здійснення соціальних виплат особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції», в якій ідеться про те, що тимчасово переміщені особи, які хочуть на новому місці перебування і надалі отримувати державні допомоги, як-от допомогу на випадок безробіття, повинні надати довідку, яка підтверджує їхній статус. Тож вам можу порадити трохи зачекати, доки законодавство буде врегульовано.

— Ще таке запитання. Моя сестра прописана в Донецькій області, але останні 5 років працювала на Луганщині. Нині вона також переїхала на Дніпропетровщину, реєстрації не має, винаймає квартиру. І їй реєстрацію також не надають. Її категорично поінформували, що й не нададуть, навіть попередили про це письмово. То як бути їй?

— Нині є чітке роз’яснення Міністерства соціальної політики, що особи, які виїхали з територій, де триває активна фаза АТО, до моменту, коли вона розпочалася (тобто до початку квітня 2014 року), у довідках та реєстрації на новому місці проживання потреби не мають.

Фахівці центру зайнятості проведуть професійну діагностику, щоб визначити, чи має людина здібності підприємця. Фото Володимира ЗAЇКИ

Віктор ГЕРЕСЬКО, Івано-Франківська обл.:

— Нещодавно прочитав в Інтернеті, начебто нині скоротили час, протягом якого людина має право отримувати допомогу у зв’язку з безробіттям, й істотно скоротили суму виплат. Правда це чи дезінформація?

— Слід розрізняти два поняття: тривалість виплати допомоги у зв’язку з безробіттям і період реєстрації особи у службі зайнятості. Період реєстрації може тривати і без виплати допомоги. Тривалість виплати — це період, коли особа обов’язково отримує матеріальне забезпечення на випадок безробіття. Про тривалість можу сказати, що, відповідно до Закону «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», виплата допомоги у зв’язку з безробіттям триває протягом 360 календарних днів, які можна вибрати упродовж двох років. Для осіб передпенсійного віку (за два роки до настання права на пенсію) вона не перевищує 720 календарних днів. А для людей до 35 років, які ще не встигли ніде попрацювати і шукають перше робоче місце, — 180 календарних днів. Ці норми зафіксовано в законодавстві України. Зменшення їх чинним законодавством не передбачено.

Період реєстрації особи у службі зайнятості не обмежує чинне законодавство, отже, він триває до того моменту, доки людина шукає роботу: від кількох місяців до понад року. Але можу сказати з власного досвіду, що середній термін — приблизно шість місяців. Адже коли людина реєструється у службі зайнятості, їй із першого дня активно шукають роботу. І зазвичай довше, ніж півроку, це не триває. За цей час людині вдається знайти підходящу роботу.

Щодо виплати, то її розмір для кожної конкретної людини індивідуальний. Залежить він від того, якою була зарплата в особи, яка звернулася до нас, на попередньому місці роботи, стаття, за якою людина звільнилася, страховий стаж заявника та інших чинників. Тож у кожному конкретному випадку ми розглядаємо це питання індивідуально у комплексі.

Михайло ВАРАК,  м. Рівне:

— Розкажіть, будь ласка: якими будуть термін та розмір виплати допомоги у зв’язку з безробіттям, якщо людина звільнилася за власним бажанням? Як це залежить від страхового стажу?

— Якщо особа звільнилася за власним бажання без поважних причин (стаття 38 Кодексу законів про працю України), допомогу у зв’язку з безробіттям призначають на восьмий день з дня реєстрації в центрі зайнятості, але її виплата відповідно до частини третьої статті 23 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» розпочнеться з 91-го календарного дня. Тобто перші три місяці особа допомогу у зв’язку безробіттям не отримуватиме.

Якщо за останні 12 місяців, що передують реєстрації особи як безробітної, вона має не менш ніж 6 місяців страхового стажу, що підтверджується даними Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування, то виплату допомоги у зв’язку з безробіттям провадитимуть з урахуванням страхового стажу. Тобто наступні 90 і ще 180 днів, якщо за цей час не знайдеться підходяща робота, виплату у зв’язку з безробіттям їй нараховуватимуть відповідно 80% та 70% розміру заробітної плати з останнього місця роботи.

Якщо на останньому місці роботи людина мала невисоку заробітну плату чи з певних причин не може надати довідку про середню заробітну плату, для неї розмір допомоги у зв’язку з безробіттям становить 974,4 гривні.

Якщо ці умови не виконано, тобто протягом 12 місяців, що передують реєстрації особи як безробітної, вона має менше 6 місяців страхового стажу, що підтверджується даними Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування, виплату допомоги у зв’язку з безробіттям провадитимуть без урахування страхового стажу. Її розмір визначають згідно з постановою правління Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, вона становить 544 гривні.

Андрій СВИРИДЕНКО,Житомирська обл.:

— Те, що чимало людей нині втрачає роботу, — на жаль, не новина. Важко всім і скрізь. Та хотів би знати: чи є нині професії, на фахівців з яких не зменшується попит? Коли до вас звертаються роботодавці у пошуках персоналу, яких саме фахівців шукають насамперед? Я також нещодавно втратив роботу. То, можливо, перенавчився б на одного з них. Порадьте, будь ласка, для кого саме це актуально.

— Нині, як і завжди, не зменшується попит у роботодавців на фахівців робітничих професій. На підприємствах завжди потрібні слюсарі, столярі, електрозварники, токарі, електромонтери, фрезерувальники, а в сільському господарстві — трактористи-машиністи та інші. А ще роботодавці зазвичай шукають продавців, кухарів, кондитерів, менеджерів збуту, перукарів та водіїв. Проблема в тому, що більшість людей мріють працювати в офісах за комп’ютерами, а такої роботи на всіх не вистачає. Тому майстри з робітничих професій мають попит роботодавців. Особливо якщо людина має досвід роботи та високий розряд.

Але є попит і на певних висококваліфікованих фахівців. Це передовсім бухгалтери, економісти, юристи, а також IT-спеціалісти.

Здобути нову професію чи підвищити кваліфікацію за основною професією людина, яка втратила роботу та має відповідне бажання, може, звернувшись по направлення до найближчого центру зайнятості. Нагадаю також, що не обов’язково мати реєстрацію у тій місцевості, до центру зайнятості на території якої ви збираєтеся звернутися.

— За вашими спостереженнями, людей яких саме професій нині найчастіше звільняють чи скорочують з роботи й чому? Чи знаходять вони себе після цього?

— Не секрет, що нині, з огляду на політичну та економічну ситуацію в країні, відбувається так зване перезавантаження певних гілок влади. Тому з початку минулого року до нас значно більше, ніж зазвичай, зверталися люди, які працювали державними службовцями різних рівнів, що їх часто називають білими комірцями.

Також багато звертається сезонних працівників, найчастіше — із сільської місцевості. Адже сезон минає, робота закінчується, й у пошуках нової люди звертаються до нас по допомогу.

А ще шукають роботу багато тимчасово переміщених осіб. Адже їм довелося покинути власні домівки і робочі місця. І якщо для продавців або вчителів роботу знайти простіше, то, скажімо, для колишніх шахтарів, працівників машинобудівної, видобувної, металургійної галузей нині знайти, куди докласти працю їхніх рук, дуже непросто.

Тож якщо ми не можемо знайти їм роботу за фахом, то пропонуємо перенавчання або перекваліфікацію на іншу професію, затребувану на ринку праці. Нині поширене стажування безпосередньо на підприємстві або в офісі, коли роботодавець особисто знайомиться із потенційним майбутнім працівником. І після закінчення терміну стажування, якщо людина підходить, їй можуть одразу запропонувати постійну роботу на тому ж таки підприємстві.

Олена ЖАРИКОВА, Полтавська обл.:

 — Усе, на жаль, іде до того, що незабаром мене звільнять за скороченням штатів. Якщо зареєструюся у центрі зайнятості як звільнена саме з таким формулюванням, скільки часу можу отримувати допомогу у зв’язку з безробіттям і яка це буде сума, від чого вона залежить?

— Коли людину звільняють за скороченням штатів, роботодавець застосовує статтю 40, пункт 1 Кодексу законів про працю України. Тут передбачається особисте (за особистим підписом) попередження працівника про це за 2 місяці до звільнення та ознайомлення його з наказом. Відповідно до статті 44 кодексу, якщо людину скорочують, то роботодавець зобов’язаний надати їй вихідну допомогу в розмірі однієї заробітної плати. Розрахуватися повинні на дату звільнення. А також перевірити, чи не має підприємство перед цим працівником інших боргів, та віддати йому на руки трудову книжку.

Після вивільнення особа має право звернутися до державної служби зайнятості й зареєструватися як безробітна. Виплату допомоги у зв’язку з безробіттям призначають на восьмий день після її реєстрації. Оскільки під час звільнення роботодавець виплачує вихідну допомогу, то, відповідно до частини четвертої статті 31 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», виплата допомоги у зв’язку з безробіттям відкладається на строк, що дорівнює виплаті цієї допомоги.

Тривалість виплати допомоги у зв’язку з безробіттям становить 360 календарних днів. Її розмір визначають у відсотках до середньої заробітної плати на останньому місці роботи та залежно від кількості років страхового стажу: до 2 років — 50%, від 2 до 6 років — 55%, від 6 до 10 — 60%, понад 10 — 70%.

Вадим ЗАМАНСЬКИЙ, Київська обл.:

— Хочу започаткувати власний бізнес, принаймні спробувати. Але потрібної для цього суми немає. Друзі кажуть, що можу звернутися до центру занятості й отримати певну суму у вигляді державної допомоги на це. Чи це правда? І що маю для цього зробити, до кого конкретно звернутися?

— Так, звернувшись до центру зайнятості, людина може отримати одноразово виплату допомоги у зв’язку з безробіттям для організації підприємницької діяльності. Процедура така: ви звертаєтеся до зручного для вашого відвідування центру зайнятості. Якщо протягом місяця вам не запропонують підходящу роботу, ви можете отримати одноразово залишок уже призначеної допомоги у зв’язку з безробіттям для організації підприємницької діяльності. Для цього потрібно обрати напрямок, написати бізнес-план та захистити його перед фаховою комісією, до складу якої входять працівники центру зайнятості й місцевого самоврядування, роботодавців, профспілок. І якщо все проходить вдало, людина реєструється приватним підприємцем та отримує певну суму. Яку саме — вирішують щодо кожного індивідуально, з огляду на бізнес-план, галузь, у якій особа збирається працювати, кількість робочих місць, які планує створити, тощо.

Мінімальна сума — близько 6 тисяч гривень, максимальна — майже 60 тисяч.

А перед тим, як почати формувати бізнес-план, не завадить пройти професійну діагностику — спеціальний комп’ютерний тест, який визначає, чи є у претендента здібності до ведення власної справи. Далі запропонують пройти безкоштовні курси щодо написання бізнес-плану. І врешті визначитися, як ефективно презентувати себе та нову справу перед кваліфікованою комісією. 

Тобто нічого складного тут немає, потрібно лише мати бажання й здібності. А якщо вони у вас є, ми обов’язково допоможемо започаткувати власну справу. Адже якщо вона буде успішною, то, можливо, ви створите робочі місця, що допоможе на локальному рівні зменшити безробіття. 

ДОСЬЄ «УК» 

Любов БЕРШАДСЬКА. Народилася 1978 року на Черкащині. Закінчила Черкаський університет ім. Б. Хмельницького та Інститут підготовки кадрів державної служби зайнятості України. У державній службі зайнятості працює з жовтня 2000 року, в Державному центрі зайнятості — з березня 2010-го. Пройшла шлях від спеціаліста першої категорії до заступника директора Черкаського міського центру зайнятості та начальника відділу Державного центру зайнятості.

«Пряму лінію» підготувала і провела Любомира КОВАЛЬ,  «Урядовий кур’єр»