ТРАДИЦІЇ
Стрітенська водиця — наша чарівниця, од бід захисниця!
Павло ЛАРІОНОВ
для «Урядового кур’єра»
Хоч цьогорічна зима вступила у свої права аж наприкінці січня, і снігу насипавши, й на мороз не поскупившись, з кожним днем сонечко піднімається дедалі вище, обігріває землю довше. А лютий надворі — весна на порі, каже народна мудрість. Щоправда, за давніми прикметами, місяць (назва ж зобов’язує) завше проявляє свій норовистий характер. Але, як стверджують старі люди, лютнева негода — для літа погода.
Щоб складати прогнози, здавна спостерігали за станом погоди у дні релігійних свят або окремих святих. Зокрема в лютому знаковими для спостережень є такі дні: Макара-Весноукажчика (1), Тимофія-Напівзимника (4), Оксани (6), Стрітення (15), Власа (24).
Якщо на Макара-Весноукажчика день погожий, сонячний — весна буде ранньою і теплою. Яка погода цього дня, такою буде впродовж усього місяця і в березні.
На Тимофія зима ще може показати свій суворий характер: холоди й заметілі бувають сильніші, ніж у січні. У народі кажуть: «Півзимник якщо морозом не візьме, то всі дороги снігом замете». Якщо в цей день почнеться хурделиця, то триватиме упродовж тижня. Чисте небо і яскраве сонце опівдні вістить ранню весну.
Фото Володимира ЗАЇКИ
Ксенія-Веснопровідниця спонукає господарів ретельно перевірити зимові запаси для себе і для худоби: чи вистачить продуктів і збіжжя до нового врожаю, а сіна до першого випасу? Ощадливість — запорука достатку. Якщо цього дня гарна погода, то й весна буде гарною; якщо хмар у небі мало і пливуть вони високо, погода до кінця місяця буде стійкою. Яка Оксана — така й весна.
Стрітення Господнє — головне релігійне свято лютого — вважають традиційним орієнтиром багатьох зимово-весняних звичаїв. Воно знаменує собою зустріч зими з весною. Цього дня у церквах освячують воду і свічки. Господарі обходили з ними своє хазяйство, обкурювали корів перед першим вигоном у поле, щоб «Боже тепло корівки держалося і молоком наливалося». Водою пасічники кропили вулики, щоб «бджоли плодилися і добре роїлися». Після Стрітення можна починати роботи у городі й садку, обрізати і прищеплювати дерева. «Прищепа й підщепа просипаються і добре зростаються», — стверджують досвідчені садівники. Жодне релігійне свято не має такої великої кількості прикмет і афоризмів, як Стрітення. Ось деякі з них:
♦ Якщо на Стрітення дощ іде — господаря скрута жде.
♦ Якщо на Стрітення морозно і ясно — весна буде красна.
♦ Якщо на Стрітення сніг літає — весна не скоро завітає.
♦ На Стрітення птиці повертаються до луга, а хлібороб до плуга.
♦ Якщо на Стрітення випав сніг, весна буде дощовою, холодною.
За легендою, Влас жив у ІV столітті н.е. Він опікувався бідними людьми і звіриною, його вважають захисником і покровителем свійських тварин. Власові морози тривають три дні до нього (21, 22, 23 лютого) і три після (25, 26, 27). За народними прикметами, його морози останні. «Прийшов Улас — із печі злазь», — кажуть трудівники села.
За доброю традицією, на Стрітення вшановуємо учасників бойових дій на території інших держав. Символічно, що в цей день зустрічаються бойові побратими. Згадаймо добрим словом тих, хто поліг у мирний час, виконуючи «інтернаціональний обов’язок»…
23 лютого маємо привід зайвий раз віддати заслужену шану всім причетним до Дня захисника Вітчизни. Побажаємо міцного здоров’я, ветеранам Великої Вітчизняної війни, і тим, хто сьогодні виконує свій військовий обов’язок.
НАШ КАЛЕНДАР
4 лютого —Всесвітній день боротьби проти раку.
6 лютого —Оксани. Ксенії-Веснопровідниці.
12 лютого — Собор Вселенських вчителів і святителів Василія Великого, Григорія Богослова, Іоанна Златоустого.
14 лютого — День Святого Валентина — свято закоханих.
15 лютого — День вшанування учасників бойових дій на території інших держав; Всесвітній день онкохворої дитини; Стрітення Господнє.
20 лютого — Всесвітній день соціальної справедливості;
20—25 — Масляна.
21 лютого — Міжнародний день рідної мови.
23 лютого — День захисника Вітчизни.
25 лютого — народилася Леся Українка (Лариса Петрівна Косач-Квітка. 1871—1913), геніальна українська поетеса і громадська діячка.
27 лютого — 125 років від дня народження П.М. Нестерова (1887—1914), українського військового льотчика, основоположника вітчизняного вищого пілотажу.