Як і передбачали прогнози у попередньому нашому календарі, січень снігом посік і морозом припік. Та, як мовиться у народі, немає лиха без добра. Сніжна зима — це гарантовані запаси вологи для спраглої землі, запорука гарного майбутнього врожаю.
Лютий — поріг між зимою і весною. Останню ми завше чекаємо з нетерпінням. Якою вона буде цьогоріч? Наші прадіди лишили нам спостереження, за якими вони передбачали стан погодних умов не лише на наступний день, тиждень, а й на місяці. Тож звернемося до народних прикмет. Пов’язані вони здебільшого з релігійними святами. Четвертий день місяця — Тимофія-Півзимника. За народним календарем, минає половина зими. Тривалість дня невпинно збільшується на дві хвилини. Сонечко відчутно пригріває. Пасічники повинні послухати, як поводяться у вуликах бджоли. Якщо чується тривожне гудіння — їм бракує тепла або їжі. Погожий сонячний Півзимник віщує ранню весну. Якщо ж день вітряний, з хурделицею, то впродовж місяця погода буде мінливою, а «лютнева хурделиця до березня простелиться».
Тимофієві на п’яти наступають Ксенія-Веснопровісниця (6) і Трохим-Перезимник (14). Господарям слід готуватися до зустрічі весни: перевірити, чи вистачить зимових запасів для себе і для худоби, у якому стані насіннєве збіжжя. Якщо день на Оксани теплий, хмари пливуть високо — весна буде теплою, а гарна погода утримається до кінця місяця. Старі люди кажуть: «Яка Оксана, така й весна». Інше прислів’я стверджує: «Оксана дорогу кує, а Трохим псує». Це означає, що морози ідуть на спад, настає помітне потепління. Від Трохима повсюдно зникає сніжний покрив, на осонні з’являються проталини. Трохим-Перезимник поспішає на велике урочисте свято зустрічі весни — Стрітення Господнє. У храмах цього дня відбуваються велелюдні богослужіння, парафіяни освячують воду та свічки, які після цього стають оберегами. Стрітенською свічкою на одвірках помешкань ставлять хрестик, «щоб хату стеріг і злі сили не пускав на поріг». Крихту воску від цієї свічки беруть із собою як оберіг ті, хто вирушає з рідної домівки у далеку дорогу. Вважають, що цілющою силою наділена освячена стрітенська вода. Нею окроплюють помешкання, бджолярі — вулики, «щоб бджоли плодилися і добре роїлися», дають хворим, додають у купіль для немовлят.
Запам’яталося мені це свято з дитинства ще й тим, що в цей день матуся пекла з підсолодженого тіста «жайворонків». З такими самими пряниками збиралися на горбочку біля нашої хати сусідські діти. Ми обмінювалися печивом «на смак» — чиє солодше, піднімали його над головами і закликали в гості весну. До наших днів збереглася гарна традиція — вивішувати цього дня у садах шпаківні.
Якщо на Стрітення відлига, капіж — весна буде ранньою і теплою, а літо врожайним; якщо йтиме сніг — весна буде затяжною; снігова хурделиця — на пізню і холодну весну.
Вінець усіх зимових свят — Сиропусний тиждень, або, як кажуть у народі, Масниця, Масляна, проводи зими. Цьогоріч не всім святкуватиметься весело. Адже в цей день другий рік поспіль відзначатимемо скорботну календарну дату — День Героїв Небесної Сотні. На превеликий жаль, число жертв Революції гідності мало не щодня поповнюється іменами полеглих або поранених бійців у зоні АТО, мирних жителів міст і сіл, що прилягають до зони бойових дій. А ще є безвісти зниклі, ті, хто потрапив у полон, викрадені окупантами на підконтрольних їм територіях. Важко збагнути здоровим глуздом те, що відбувається. Нашу державу загарбують, грабують, плюндрують міста і села новітньою зброєю, вбивають патріотів-захисників, мирних жителів, і кінця-краю цьому жахіттю не видно. Виявляється, наші доблесні Збройні сили не можуть дати адекватної відсічі ворогу, бо по руках і ногах зв’язані угодами. Агресор же цих угод не дотримувався жодного дня. То, може, настав час рішуче покінчити з терористами, які тримають у заручниках частину донеччан і луганців?
Та життя триває. Відсвяткували ми новорічні та різдвяні свята, відсвяткуємо Стрітення і Масляну, проведемо зиму. 26 лютого — Прощена неділя. Здавна в цей останній день перед Великим постом родичі й сусіди ходять одне до одного просити прощення за умисне чи ненавмисне вчинення якихось образ. Яка добра християнська традиція! Може, станеться у наших ворогів прозріння і вони отямляться, припинять проливати християнську кров. Адже Заповіді Господні закликають любити ближнього, як самого себе, не вбивати, не красти. То якої ж віри ви, пропагандисти «руського міра»? Це ж великий гріх — жити в личині агресора, злодія, убивці. Це і до вас через століття звертається наш український Пророк Тарас Шевченко: «Схаменіться! Будьте люди, бо лихо вам буде…»
НАШ КАЛЕНДАР
4 лютого — Всесвітній день боротьби із захворюванням на рак
6 лютого — Оксани. Ксенії-Веснопровісниці
6—12 лютого — Всесвітній тиждень гармонійних міжконфесійних відносин
9 лютого — Міжнародний день стоматолога; Івана Золотоустого. Цього дня поминають померлих батьків
13 лютого — Всесвітній день радіо
15 лютого — День вшанування учасників бойових дій на території інших держав; Стрітення Господнє
19 лютого — 25 років тому Верховна Рада України затвердила Тризуб як малий герб держави, вважаючи його головним елементом Великого герба України
20 лютого — День Героїв Небесної Сотні; День соціальної справедливості; Всесвітній день соціальної справедливості
20—26 лютого — Сиропусний тиждень. Масляна
21 лютого — Міжнародний день рідної мови
26 лютого — Прощена неділя. Заговини на Великий піст
27 лютого — День працівників патрульно-постової служби України; початок Великого посту
Павло ЛАРІОНОВ
для «Урядового кур’єра»
Ми в Google+