За три роки уряд забезпечив зростання ВВП на 8,4%, а днями Держстат збільшив попередню оцінку зростання ВВП у І кварталі 2019 року з 2,2% до +2,5%. Це означає, що вже 13 кварталів поспіль економіка безперервно зростає в умовах істотної зміни політичного ландшафту, політичної турбулентності й продовження фактичної війни на сході України. На цьому наголосив перший віцепрем’єр-міністр — міністр економічного розвитку і торгівлі Степан Кубів у Верховній Раді під час Години запитань до уряду, доповідаючи про макроекономічну ситуацію.

Він повідомив, що завдяки системним реформам в економічному блоці уряд домігся скорочення рівня тіньової економіки на майже 30% ВВП, що на 10 пунктів нижче, ніж у 2015 році.

Активізація бізнесу та виробництва істотно посилює суспільство. Фото з сайту karachun.com.ua

Формуємо сильний середній клас

«Зусилля уряду вплинули і на життя українських родин. Ми приборкали інфляцію на рівні 8,8% у квітні 2019 року з постійним зростанням зарплат. Сайти пошуку роботи вказують, що у приватному секторі середня зарплата у квітні 2019 року становила майже 440 доларів в еквіваленті за курсом НБУ. Передусім це означає, що приватний сектор поліпшив свої справи і має змогу платити вищі зарплати», — зазначив Степан Кубів.

У найближчій же перспективі завдяки структурним реформам в економіці й швидшому її зростанню у країні має бути сформовано сильний середній клас, повідомляє служба віцепрем’єр-міністра.

«Наш наступний крок — збалансувати середні доходи й витрати українських родин: зростання економіки має означати вищий дохід, а модернізація економіки, підтримка українського виробника, заходи з енергоефективності мають забезпечити нижчу собівартість нашої продукції», — додав урядовець.

А втілення проєктів державно-приватного партнерства дасть змогу залучити системні інвестиції у транспортну, портову та інтернет-інфраструктуру: «Ми підписали меморандум з Міжнародною фінансовою корпорацією групи Світового банку, щоб залучити міжнародних експертів і міжнародний досвід до роботи над проєктами державно-приватного партнерства. Це ефективний інструмент залучення великих інвестицій у будівництво доріг, портів, мостів та великих інфраструктурних об’єктів, а також проведення широкосмугового інтернету в усій Україні. Уже є кілька пілотних проєктів та інвесторів, які очікують можливості взяти у них участь».

Державно-приватне партнерство відкриває нові можливості для співпраці між державою та приватним бізнесом і загалом матиме істотний позитивний ефект для економіки України: якісні дороги та зростання ВВП на 5—7% щорічно. А також десятки тисяч нових робочих місць у регіонах.

Розповів урядовець і про своє бачення того, як забезпечити ефективний розвиток цифрової економіки, інновацій та інтелектуальної власності: «Мінекономрозвитку слід наділити ширшими повноваженнями в галузі розвитку цифрової економіки. Уже три роки міністерство активно розвиває цифровий порядок денний для України, однак слід нарешті скоротити не властиві функції інших органів влади в галузі цифровізації. Україна має діяти за прикладом колег-європейців і змінити традиційне міністерство економіки на міністерство цифрової економіки». Слід оптимізувати й роботу комітетів Верховної Ради і створити ефективний комітет з цифрової економіки. Адже розвиток цифрових державних сервісів нині серед головних пріоритетів роботи уряду.

Степан Кубів зауважив, що тепер у громадах саме малий та середній бізнес — основні учасники торгів у системі ProZorro. Щомісяця в ній реєструють майже 5 тисяч нових постачальників, серед яких 80% — представники місцевого бізнесу, що діють у межах однієї-двох областей.

Так, із серпня 2018 року, тобто за 10 місяців, Фонд держмайна через Прозорро.Продажі продав 404 таких не дуже привабливих об’єктів на загальну суму майже 500 мільйонів гривень. Це вдесятеро більше, ніж було продано за весь 2015 рік. Загалом за 10 місяців мала приватизація дала державі вже понад 1,6 мільярда гривень.

Громадський контроль онлайн

Уже працюють два нові портали для громадського контролю: за використанням міжнародної технічної допомоги та за державними підприємствами: «Кожен охочий може зайти сайт хоч би зі свого смартфона і подивитися онлайн інформацію про фінансовий стан трьох з половиною тисяч державних підприємств. Скоро цю інформацію доповнить фінансова звітність в електронному форматі», — поінформував Степан Кубів. Він акцентував на необхідності посилення реформ у галузі інтелектуальної власності, що є запорукою позитивних змін у розвитку інновацій, стартапів, цифровізації.

«Я відкрив форум, де розпочав процес формування стратегії розвитку інтелектуальної власності в Україні, яку сформують найкращі українські та міжнародні експерти Всесвітньої організації інтелектуальної власності. Маємо дієво захищати право інтелектуальної власності, щоб дати додаткові стимули розвитку інноваційної складової української економіки. Це пріоритетні напрями, які можуть дати економічне зростання 8—9% щорічно, що нині вкрай потрібно Україні», — резюмував урядовець.

Любов ДМИТРЕНКО
для «Урядового кур’єра»