Підприємства, які для попередньої влади були, так би мовити, чужими, сповна відчули на собі, що таке економічна дискримінація. Особливо це стосується Запорізького, Стаханівського та Нікопольського феросплавних заводів. Владні структури, замість преференцій для вітчизняних виробників, діяли з точністю до навпаки — штучно ускладнювали роботу тих українських підприємств, які вони прагнули довести до банкрутства, щоб потім наближені до влади клани забрали їх за безцінь. Про перипетії та перешкоди, які довелося протягом останніх кількох років долати феросплавним підприємствам, боротьбу їхнього керівництва за долю трудових колективів можна написати цілу книгу. І це при тому, що продукція, яку вони виготовляють, має попит у багатьох високорозвинених країнах, а науково-практичні досягнення українських феросплавників здобули заслужений авторитет у світі. Підтвердженням міжнародного авторитету і всесвітнього визнання нашої країни як феросплавної держави стало також те, що українські феросплавники вибороли право на проведення в Києві конгресу ІНФАКОН. 

Майже 300 делегатів із провідних металургійних країн світу засвідчили готовність приїхати наприкінці травня 2015 року до столиці нашої держави, щоб представити свої наукові напрацювання та обговорити напрями розвитку металургії на найближчі десять років. А прелюдією до майбутнього ІНФАКОНу стала Міжнародна науково-технічна конференція «Ключові питання розвитку електрометалургійної галузі», яка відбулася в Києві. Її організатори — Українська асоціація виробників феросплавів та іншої електрометалургійної продукції (УкрФА) і Громадське об’єднання «ІНФАКОН-14». А офіційну підтримку цьому заходу надали НАН України, Мінпромполітики, Міжнародний феросплавний комітет (МФК) з проведення конгресів ІНФАКОН, Національна металургійна академія та Національний технічний університет «Київський політехнічний інститут». У роботі конференції взяли участь понад 40 фахівців феросплавних підприємств, науково-дослідних і проектних організацій, академічних інститутів з України, Казахстану та Грузії.

Тематика заходу була повністю співзвучною з питаннями, які розглядатимуть на ІНФАКОНі наступного року. Зокрема, головну увагу учасників Міжнародного конгресу феросплавників буде зосереджено на вдосконаленні обладнання для виробництва феросплавів, на екології та охороні навколишнього середовища, на переробці й утилізації відходів, а також на пошуку шляхів енергозбереження і підвищення енергоефективності. Це підкреслив у своєму привітанні учасникам нинішньої конференції і президент НАНУ академік Борис Патон, який висловив упевненість, що майбутній ІНФАКОН стане важливим кроком у вирішенні складних проблемних питань технічного переозброєння та модернізації електрометалургійного виробництва і виведення його на світовий рівень, насамперед у частині енергозбереження та екології.

Варто зазначити, що під час заходу відбулася робоча зустріч її учасників із членами Міжнародного феросплавного комітету в режимі відеоконференції. Тож учасники мали змогу ознайомитися з доповіддю представника Європейської асоціації виробників феросплавів «Євроальяж» Іви Ганєвої на тему «Енергоефективність в ЄС». Виконавчий директор УкрФА Сергій Кудрявцев поінформував членів МФК і його голову Ніка Барзу про роботу, проведену УкрФА, ГО «ІНФАКОН-14» та Оргкомітетом з підготовки Міжнародного конгресу феросплавників. У тому числі про початок приймання тез доповідей, формування секцій конгресу, підготовку технічних турів на підприємства та інших робочих питань, що схвально сприйняли представники МФК.

Міжнародний конгрес феросплавників, який відбудеться наступного року в Києві, за словами голови Розширеного програмного комітету ІНФАКОН, професора Сергія Грищенка, це майданчик, де зустрічаються не лише фахівці з технологій виробництва, а й люди, які визначають правила гри на цьому ринку. «Враховуючи, що Україна належить до світових лідерів феросплавної промисловості, для нашої держави дуже важливо бути серед тих, хто визначає ці правила», — наголосив він.

Під час зустрічі учасників конференції з представниками ЗМІ було презентовано також сигнальні примірники щойно виданого двотомного шестимовного (українсько-російсько-грузинсько-англо-франко-німецького) словника металургійних термінів, головою редакційної ради якого є Борис Патон. Видання презентувала ініціативна група на чолі з відомим грузинським металургом і громадсько-політичним діячем Грузії професором Гурамом Кашакашвілі та членом-кореспондентом НАНУ Валерієм Мазуром. За оцінкою учасників конференції, зокрема враховуючи думки членів Міжнародного феросплавного комітету, захід пройшов успішно, що може бути розцінено як «генеральна репетиція» в рамках майбутнього Міжнародного феросплавного конгресу ІНФАКОН-14 у 2015 році в Києві.

Директор Хіміко-металургійного інституту ім. Ж. Абишева (Казахстан) Манат Толимбеков зазначив: «Україна — велика країна, а Київ —  дуже красиве місто. Всі умови для проведення конгресу є», додавши, що організатори минулого ІНФАКОНУ, який відбувся в Казахстані, допомагатимуть Україні провести Міжнародний конгрес феросплавників на найвищому рівні.

ДОВІДКА «УК»

Міжнародні конгреси ІНФАКОН — найавторитетніші світові форуми фахівців феросплавної промисловості. Вони дають можливість оцінити рівень техніки і технології у феросплавному виробництві, визначити перспективні напрями розвитку галузі загалом і окремих виробників, отримати найбільш повну та актуальну технічну й технологічну інформацію, в тому числі дані про новітні розробки у сферах технологічного обладнання, побудови електропечей тощо.

ПРЯМА МОВА

Сергій Грищенко,
голова Розширеного програмного
комітету ІНФАКОН, професор:

— Враховуючи, що Україна належить до світових лідерів феросплавної промисловості, для нашої держави дуже важливо бути серед тих, хто визначає ці правила. 

Володимир НИКОНЕНКО
для «Урядового кур’єра»