Уряд України затвердив Державну цільову програму «Відновлення та розбудова миру в східних регіонах України», яка передбачає стимулювання соціально-економічного розвитку територіальних громад для підвищення якості життя населення через зміцнення їх спроможності та соціальної стійкості, стимулювання економічної активності. Новий дороговказ коментує в ексклюзивному інтерв’ю голова Луганської облдержадміністрації — керівник обласної військово-цивільної адміністрації Юрій ГАРБУЗ.
— Чи довелося вам як очільнику Луганщини брати участь у розробленні цієї програми? Чи враховано побажання луганців? І які завдання перед вами тепер ставить ця програма?
— Першочергове завдання — це розвиток регіону. Уряд взявся за його розв’язання комплексно. Програма відновлення та розбудови миру в східних регіонах України ґрунтується на засадах сталого розвитку й має три головні напрями: відновлення критичної інфраструктури, економічне та підвищення соціальної стійкості.
Ми подали багато проектів, і переважну частину з них було відібрано. Луганська область за цією програмою лідирує з-поміж інших регіонів за кількістю інфраструктурних та інших проектів. Важливо найближчим часом з’ясувати практичні механізми їх реалізації. Йдеться передусім про фінансування, адже для обласного бюджету, який значно схуд унаслідок економічної «блокади» ОРЛО, деякі суми нині непідйомні.
Відновлення довіри людей до української влади — першочергове завдання. Поліпшення життя на Луганщині, а це — відновлення доріг, розвиток соціальної інфраструктури, створення робочих місць — має відбуватися паралельно з налагодженням діалогу з мирними жителями окупованої території. Коли люди бачать зміни і відчувають, що їх чекають в Україні, вони стають тією силою, яка перетворює нас з об’єкта процесу мирного врегулювання на суб’єкт.
Мої батьки тут, діди-прадіди поховані теж тут, тому відчуваю настрої людей, розумію менталітет місцевих жителів і вболіваю за долю Луганщини, адже своє майбутнє і майбутнє своїх дітей пов’язую з нею.
Саме задля цього в нас працює вже протягом року обласний проект «Луганщина в нас одна». На не підконтрольній українській владі території є багато проукраїнськи налаштованих людей. Навіть в умовах тотального залякування і репресій звучать слова «Слава Україні!», з’являються написи з українською символікою. Щодо сепаратистських настроїв, то їх здебільшого штучно роздмухують. Проросійські настрої теж є, але це — наслідок пропаганди. Ми маємо достукатися насамперед до дітей, молоді і людей середнього віку. Окреслення перспектив майбутнього в Україні — найкраща контрпропаганда.
Багато робимо для зміни світогляду. Я часто повторюю, що можна будувати, перекривати дахи, але важливий зміст, внутрішнє наповнення, свідомість. За півтора року нам вдалося стерти нав’язаний стереотип про несумісність заходу і сходу України, про «бандерівців» і «москалів». Спільно з головою Львівської облради почали проект «Змінимо країну разом!». Його учасниками стали майже 200 вчителів із Львівщини та Луганщини. У першому етапі педагогічних обмінів також брали участь педагоги з Тернопільщини. Наші діти регулярно їздять на оздоровлення в Західну Україну. Тепер до проекту обмінів долучилися також працівники сфери культури. Саме з таких особистих контактів формується канат дружби й довіри, який нікому й ніколи більше не вдасться розрубати.
— Ви із самого початку роботи на посту очільника Луганщини не підтримуєте продуктову та й узагалі торговельну блокаду окупованої частини регіону. Чи легше буде тепер, коли аналогічні завдання є в документах уряду?
— Торік представники деяких політичних сил влаштували на нашій території акцію з підтримання блокади нині окупованих територій. Втрати обласного бюджету через такі дії перевищують півмільярда гривень. Від такої «боротьби» потерпає населення, бо податки йшли на відновлення соціальних об’єктів, побудову лікарень тощо. Для забезпечення життєдіяльності Луганщини нам потрібно розв’язати багато проблем, побудувати нову інфраструктуру замість тієї, що залишилася на тимчасово окупованій території. Наприклад, нам потрібен великий борошномельний цех, який би виробляв 300 — 500 тонн борошна. Потрібно підвищити рівень доходів фермерів, аби вони не вивозили зерно на переробку до Харкова. Виходить, що ми не готові продукцію виробляти, а лише торгувати сировиною. Питання енергобезпеки — одне з головних. Проблеми з Луганським енергетичним об’єднанням (ЛЕО) у нас виникли давно. Я ініціював проведення нарад під головуванням віце-прем’єрів тому, що на місцевому рівні цю ситуацію врегулювати неможливо.
ЛЕО — приватна компанія, яка заборгувала перед енергоринком України значну суму коштів. Борги виникли й через постачання електроенергії на непідконтрольну частину області. НКРЕКП наклало штрафні санкції та заарештувало рахунки ЛЕО, що викликало фінансову кризу в самій компанії. Мені вдалося змусити бюджетні організації області своєчасно оплатити послуги за електроенергію, однак цього мало. ЛЕО не може забезпечити належний технічний стан електромереж області. Я і мої заступники проводили засідання обласної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій. Наслідки знеструмлення в зимовий період можуть бути катастрофічними. Про ситуацію поінформовано перших керівників держави.
Та для відновлення промислових потужностей необхідно, перш за все, забезпечити стабільне енергопостачання. Задля цього триває будівництво ПС «Кремінська», яке плануємо завершити до кінця 2018 року.
— Нові постанови уряду, зокрема Концепція створення державної системи захисту критичної інфраструктури України, допоможуть знайти рішення?
— Сподіваюся на це.
— Ухвалення яких законів дало б змогу суттєво поліпшити ситуацію на Луганщині?
— Ухвалення Закону України від 02.06.2016 № 1406-VIII. Гроші пішли б на розвиток. У чому він полягає? Це робочі місця й житло для переселенців. Їх у нас майже 300 тисяч, які не повернулися додому, коли втікали від війни. Адже ми маємо боротися не за території, а за людей. Сьогодні в нас наприклад немає лікарень третього рівня, тобто спеціалізованих — кардіології, урології чи онкології. Це велика проблема. Багато допомагають міжнародні організації, які ремонтують школи та інші соціальні об’єкти.
Нині займаюся залученням інвестицій у будівництво сонячних електростанцій. Є позитивний результат переговорів зі світовими лідерами в цій галузі. Сподіваюся, у 2018 році отримаємо більше коштів на дороги від держави. З обласного бюджету вперше було спрямовано на державні дороги 265 мільйонів гривень. Частину використали торік, частина перейшла на цей. Думаю, нинішній рік буде роком доріг на Луганщині.
— У зв’язку з ухваленою постановою уряду, чи може Луганщина розраховувати на більш суттєву фінансову допомогу з держбюджету порівняно з іншими регіонами?
— Якщо нам потрібно на електроенергію або дороги, я буду вимагати фінансування, обстоювати свою позицію. А от чи ми чимось вирізняємося серед інших, що нам більше дають або менше, сказати не можу. Ми на рівних з усіма регіонами.
Іванка МІЩЕНКО
для «Урядового кур’є
Ми в Google+