Володимир Висоцький — не просто поет, актор, виконавець. Це ціла епоха в культурному житті 1970-х років. У його вір­шах ямб і хорей розповідали про реалії життя, у них й досі живуть його переживання і сподівання. Володимир Висоцький для багатьох став символом непокори, бунтарства й одночасно був невиправним романтиком. Його енергетика надихає виходити з-під контролю й бігти за прапорці, адже жага до життя сильніша!

Творчість Висоцького на­дихнула 124 митці із 30 країн на створення шаржів і карикатур для XVIII Міжнародного конкурсу карикатур «Незалежність». Їх оцінювали у двох номінаціях: «Шарж на Володимира Висоцького» та «Карикатура за мотивами творів Володимира Висоцького».

Костянтин Казанчев та Єлизавета Логинова завжди готові розгледіти молоді таланти й дати їм шанс проявити себе. Фото Володимира ЗАЇКИ

Протягом літа роботи демонструють у галереї Висоцького (м. Київ, вул. Воздвиженська, 40). Саме тут можна побачити, як Висоцький курить люльку, з якої випурхують ноти, як важко Гамлету підібрати правильну фразу серед десятків підказок суфлерів чи зробити вибір між мікрофоном та амбразурою й не тільки. Вдивляючись у роботи, розумієш, наскільки по-різному бачать метра і відчувають його пісні тепер. І попри це, усвідомлюєш їх актуальність.

Автори фантазували на різноманітні теми, і це робить їхні твори різними. Однак серед них є переможці, як у будь-якому конкурсі. Оцінювали їх Костянтин Казанчев (дизайнер, карикатурист, голова Асоціації українських карикатуристів), Семен Рубчинський (заслужений працівник культури України), Сергій Коннов (адвокат, засновник галереї «Висоцький на Воздвиженській»), Єлизавета Логинова (директор «Висоцький на Воздвиженській»). У номінації «Шарж» першу премію здобула робота Івана Ліри з Венесуели, у номінації «Карикатура» — Георгія Майоренка з України.

Після огляду експозиції не поспішайте додому, адже на відвідувачів галереї чекає невеликий бонус — виступи артистів різноманітних жанрів.

Іванна КУРОВЕЦЬ
для «Урядового кур’єра»