Число прихильників вступу України до Євросоюзу серед українців скоротилося на кілька відсотків, проте однаково становить більшу частину населення країни. Про це свідчать нещодавні соціологічні опитування, які провів Інститут Горшеніна і презентував під час круглого столу на тему «Геополітичні наміри України і українців: куди ми йдемо і де нас чекають?» Дослідження проводили з 8 по 17 лютого, у ньому взяли участь дві тисячі осіб, які проживають на території всіх регіонів України, без урахування населення окупованих територій Криму, Донецької та Луганської областей.

Євросимпатії у відсотках

За даними опитування, вступ України до Євросоюзу підтримують 55,2%, зокрема 12,7% виступають за тісну співпрацю з Митним союзом, 23,3% респондентів висловилися проти інтеграції України і в ЄС, і в МС. Порівняно з минулим роком кількість прихильників євроінтеграції в Україні знизилася на сім відсотків. Поменшало у нас і тих, хто підтримав би вступ України до НАТО. Якби референдум щодо вступу до НАТО проводили зараз, за приєднання до Північноатлантичного альянсу проголосували б 47,1% респондентів (торік прихильників НАТО було 54,1%). Проти вступу до Альянсу висловилися 35,4%, (2015 року — 33,1% ).

Крім цього, соціологи звернулися до опитуваних з проханням висловити своє ставлення до Росії, США, Польщі, Німеччини, Франції, Грузії, Білорусі, Канади, Туреччини та Китаю. З’ясувалося, що найгірше українці ставляться до Росії (точно погане ставлення — 41%, швидше погане — 21%), а найліпше — до Польщі (точно добре ставлення у 36,1%) та Грузії (швидше добре у 48,3% опитаних).

Серед переліку запитань було й таке: «Чи хотіли б ви переїхати на постійне місце проживання в іншу країну?» Понад половина українців (68,4%) не хочуть залишати Батьківщину, решта не проти пошукати щастя на чужині. Симпатії щодо країни, куди потенційні емігранти бажали б виїхати, розподілилися так: Німеччина — 5,3%, Канада — 5,2%, Польща — 4,5%, США — 4%, Росія — 2,9%, Білорусь — 1,9%, Ізраїль — 1,3%.

Без драм і поспішних висновків

Вітчизняні експерти закликають не робити поспішних висновків, грунтуючись на цих даних опитування щодо євроінтеграційних настроїв українців. На думку старшого аналітика групи Geostrategy Володимира Денисюка, стверджувати про масове розчарування українців в політиці зближення з Євросоюзом не можна. «Втрачені кілька відсотків прихильників євроінтеграції — прикрий, але не трагічний факт, якщо брати до уваги те, через що пройшла наша держава за останній рік», — сказав експерт у коментарі «УК». Війна на Донбасі, яка й надалі забирає людські життя, понад мільйон переміщених осіб у межах країни, девальвація гривні, падіння купівельної спроможності та рівня життя громадян — усе це, на думку Володимира Денисюка, могло б відняти десятки відсотків від кількості прихильників євроінтеграції. Натомість українці й надалі вірять у те, що рух до Європи — єдино правильний шлях за нинішніх геополітичних обставин, і це надихає громадянське суспільство на активні дії та має змушувати владу активніше впроваджувати системні реформи в державі, наголосив фахівець.

Нещодавно президент Єврокомісії Жан-Клод Юнкер заявив, що Україні потрібно не менш ніж 20 років, аби приєднатися до Євросоюзу. Ці слова високопосадовця ЄС навряд чи втішили й підживили переконання тих українців, які підтримують євроінтеграцію. Проте, за словами першого заступника голови комітету ВР у закордонних справах Іванни Климпуш-Цинцадзе, яка взяла участь у «круглому столі», не варто буквально сприймати слова президента Єврокомісії, оскільки вони спрямовані передусім на громадян Нідерландів, котрі незабаром на референдумі мають висловити своє ставлення до Угоди про асоціацію між ЄС і Україною. «Голландці з обережністю сприймають розширення ЄС, тому пан Юнкер вирішив таким чином пом’якшити питання», — пояснила політик.

Вона переконана, що для України заява Жана-Клода Юнкера не має жодних наслідків. «Наші європейські друзі можуть називати будь-які часові рамки, які здаються їм правильними, але все залежить від нас самих, і якщо ми будемо готові раніше, то зробимо це через п’ять років», — наголосила Іванна Климпуш-Цинцадзе, закликавши зайвий раз не драматизувати ситуацію.

Її підтримав і посол з особливих доручень МЗС Дмитро Кулеба, який заявив, що слова глави Єврокомісії спрямовано виключно на голландську аудиторію. «Давайте називати речі своїми іменами: відносини України і Європи ніколи ще не були таким хорошими та інтенсивними, як зараз», — заспокоїв дипломат.