Майже півгодинна промова й півторагодинне безпосереднє спілкування з журналістами Президента Петра Порошенка на прес-конференції з промовистою назвою «Виклики-2018» окреслили і здобутки країни впродовж останнього часу, і проблеми, які заважають поступу реформ, і те, що слід зробити в майбутньому. Зробити не лише всім гілкам влади, а й кожному громадянинові, якщо він хоче реальних, а не декларованих змін.
Гілки влади грають на одному полі
Глава держави і суспільство найближчим часом очікують від Верховної Ради важливих рішень, зокрема з кадрових питань. Ідеться про голосування за голову Національного банку, чого вимагають і міжнародні партнери. «Мені дуже приємно, що під час зустрічі фракції пообіцяли підтримати запропонованого мною кандидата на посаду голови Національного банку України», — сказав Петро Порошенко.
Так само він очікує найближчим часом призначення повністю оновленого складу Центральної виборчої комісії. Зробити це слід було вже давно. І Президент небезпідставно сподівається на підтримку народних депутатів.
«Дуже важливо, щоб ми завершили доукомплектування Конституційного Суду. Я днями призначив представників від Президента, які пройшли конкурсний відбір, і чекаю результативного голосування в парламенті, — провадив далі Петро Порошенко. — Важливо, щоб також відбулося призначення аудитора НАБУ, омбудсмена і нового складу Рахункової палати. Бачите, скільки питань треба вирішити вже зараз. Це потребує консолідованої і об’єднаної позиції парламенту і коаліції».
Комітет Верховної Ради з податкової і митної політики підготував законопроект про створення Національного бюро фінансової безпеки — нової аналітичної структури. За словами Президента, документ назавжди «відріже» силові структури від «пасовища», на якому вони десятиліттями «доять український бізнес».
Підтримати Петро Порошенко готовий і законопроект про заміну податку на прибуток новим податком — на виведений капітал. Це дасть змогу посилити економічне зростання й ліквідувати корупційні схеми в адмініструванні податків. «Пропоную податком обкладати тільки ту частину, яка виводиться, частину прибутку для споживання, яка не спрямована на розширення виробництва. Це буде сильнодіюча ін’єкція для економічного зростання і щеплення від корупції», — конкретизував глава держави.
Цивілізаційний вибір консолідує суспільство
Прозвучало дуже цікаве й виразне слово «заякорити». Ідеться про потребу закріпити в Конституції європейську та євроатлантичну інтеграцію. Ці обидві ідеї саме зараз неабияк консолідують суспільство. Останні чотири роки чітко засвідчили прагнення людей до цивілізаційного розвитку, а не до дикості, яку нам дурною силою нав’язують з північного сходу.
Закріпити ці постулати необхідно ще й заради унеможливлення реваншу антиєвропейських політичних рухів. «Поправки до Основного Закону могли б стати страховкою від будь-яких несподіванок та імперативом для всіх політичних сил на роки вперед. Прагнення до членства в ЄС, НАТО можна зафіксувати у преамбулі Конституції. Для чого достатньо підтримки двох третин конституційного складу Верховної Ради. І в стадії голосування законопроекти, які стосуються питань національної оборони та безпеки, дають мені підстави для стриманого оптимізму», — зазначив Президент.
Не можна переоцінити й отримання Україною п’яти траншів МВФ упродовж каденції чинного Президента, і надання безвізового режиму з ЄС, і принципового рішення про готовність США забезпечити наше військо новою летальною зброєю.
«Я прошу: не слухайте тих, хто намагається наврочити призупинення безвізу. Це те саме коло прогнозистів, які пророчили, що нам його ніколи не дадуть. Більше того, писали листи, зверталися до країн-членів Євросоюзу, Європейської комісії, Європейської ради із проханням не надавати нам безвізового режиму», — зі знанням справи наголосив Президент.
Ще одним індикатором позитивного ставлення євроатлантичної спільноти до України він назвав надважливі рішення наших партнерів Сполучених Штатів, Канади, багатьох інших країн, які надають нам змогу отримувати сучасну високоефективну оборонну зброю. «Пам’ятаєте, скільки було розмов, що нам її не дадуть? Усупереч негативним передбаченням багатьох експертів, ми налагодили продуктивний діалог із новою американською адміністрацією, з нашими партнерами з інших країн, і тримати Україну серед пріоритетів зовнішньої політики інших ключових наших партнерів нам таки вдалося», — ці слова глави держави можна сприйняти з особливим піднесенням.
«Перша поставка цього озброєння має відбутися вже через кілька тижнів», — пообіцяв Петро Порошенко, вказавши, що на першому етапі йдеться про постачання засобів снайперської боротьби.
Окремо Петро Порошенко анонсував розгляд законопроекту про валютне регулювання, чим цієї п’ятниці займатиметься Національна рада реформ. Документ покликаний замінити декрети як початку 1990-х років, так і 25-річної давності. То буде революційний закон, який лібералізує валютне регулювання відповідно до Угоди про асоціацію.
У кожного виклику свій характер
Щодо викликів сьогодення, що й мало бути наріжним каменем зустрічі з пресою, їх можна розділити на два напрями. «Я захищу країну від безвідповідальних популістів. Навіть попри те, що вони уклали таємний союз із контрреформаторами і реваншистами. Деяких професійних борців за щастя народу корупціонери-втікачі щедро частують грошима із-за кордону, вкраденими в українців. Ми, на жаль, поки що не все змогли повернути до бюджету, але й ця робота триває», — так Петро Порошенко почав окреслювати перший напрям.
До нього можна також сміливо зарахувати «популізм і отаманщину». Як і 100 років тому, вони роздирають суспільство, розбалансовують патріотичні сили. Тоді наша країна стала, на превелике горе, здобиччю агресора, втративши незалежність. «Місія моя та всієї влади — не допустити повторення тих помилок. Я впевнений, ця місія можлива, ба більше, неминуча та безальтернативна», — останнього дня зими Петро Порошенко був налаштований особливо оптимістично.
Безперечно, здобутком можна вважати торішнє звільнення наших заручників з неволі російсько-терористичних військ, що плюндрують і паплюжать український Донбас. А ось до викликів належить завдання зі звільнення всіх кремлівських бранців. «Хочу скористатися цією прес-конференцією, передавши слова найщирішої підтримки панові Сущенку. Він справжній українець. Не маю жодного сумніву, що він буде вдома. Сподіваюся, це відбудеться одразу після так званого суду в Росії», — заявив Президент.
До кінця року він анонсував звільнення ще двох заручників Кремля. Але згодом виправив самого себе, чим потішив і журналістів у Мистецькому Арсеналі, і всю глядацьку аудиторію: це має статися до кінця поточного тижня! «Усе домовлено — і місце, і дата. Думаю, що процес не зірветься. Це у моєму найвищому пріоритеті, і я цим займаюсь особисто. Можу сказати, що і в Росії рішення ухвалюють на найвищому рівні по кожному», — запевнив глава нашої держави.
Цивільний міністр оборони — реальність
Ухвалений нещодавно закон про реінтеграцію Донбасу дає українському війську більше можливостей у протидії агресії північного сусіди. Загалом Президент так ставить завдання для ЗСУ: «Забезпечити безпеку на всій лінії державного кордону. Посилення бойової спроможності залишиться моїм головним пріоритетом як Верховного Головнокомандувача Збройних сил. Їх слід зміцнити настільки, щоб вони були не лише обороноздатними, а й спроможними визволити окуповані території. Це наше безумовне право, і воно має бути забезпечене достатнім військовим потенціалом».
Щоправда, безальтернативним пріоритетом залишається мирний політико-дипломатичний спосіб відновлення територіальної цілісності, дотримання мінських угод і наполегливість щодо розміщення миротворчої місії ООН на прийнятних для України умовах.
Миротворці — важлива складова мирного врегулювання. «Цю ініціативу я озвучив ще 2015 року, і, на жаль, лише тепер вона здобуває дедалі більшу підтримку серед наших партнерів. Бо більшість тодішніх країн-членів Ради Безпеки ООН була набагато стриманіша. І сьогодні вже навіть країна-агресор її не відкидає, хоч деталі, які вона пропонує, — саме ті, про які й кажуть, що в них криється диявол».
Чи готова Україна прийняти наші кораблі, які залишилися в окупованому Криму, відгукнувшись на пропозицію володаря Кремля? На запитання журналістів Президент відповідав розважливо й докладно. А за білими папірцями з назвами ЗМІ складно було розгледіти самих авторів запитань.
«Ми готові прийняти кораблі з Криму тільки разом із Кримом. Упевнений, що це одностайна позиція і української влади, й українського народу, й українського суспільства», — стало зрозуміло, що цей меседж глави держави було спрямовано не лише українцям.
У день прес-конференції Петро Порошенко подав до Верховної Ради ключовий стратегічний фундаментальний проект закону «Про національну безпеку». «Багато місяців його розробляли в тісний координації з нашими партнерами з НАТО. Він передбачає перехід нашого безпекового сектору на стандарти НАТО, впровадження демократичного цивільного контролю за армією, правоохоронними органами та спецслужбами. Я дуже довго вагався, але ухвалив рішення, що навіть під час війни ми маємо сприйняти призначення цивільного міністра оборони, розділити позиції Головнокомандувача і начальника Генерального штабу. Зробити низку величезних реформ, щоб перевести країну на стандарти НАТО й імплементувати норми, які зазначено у Стратегічному оборонному бюлетені, затвердженому указом Президента».
Лише рухаючись політико-дипломатичним шляхом, наша країна може розраховувати і на міцність проукраїнської коаліції. Досягати продовження антиросійських санкцій нашим дипломатам іноді доводиться в непростих умовах. «Наші партнери: глави держав, керівники урядів, лідери правлячих коаліцій, які обстоюють спільні європейські цінності, — часто мають справу з потужною політичною опозицією, протидією зокрема ділових кіл, які зазнають збитків через недопуск на російський ринок, — наголосив Петро Порошенко. — Врешті-решт визначальною в демократичному суспільстві залишається позиція виборців, а їм, цілком природно, своя сорочка набагато ближча до тіла, а не наша вишиванка».
А ось ділити сорочку з Польщею все одно доведеться. Відносини з сусідами, запевнив Президент, розвиваються динамічно. Ця країна намагається відійти від радикальної риторики, спричиненої одіозним «антибандерівським» законом. Тому Петро Порошенко пропонує політикам перейматися сьогоденням і майбутнім, а минуле залишити історикам. І так буде краще для обох країн.
Багато хто очікував від Петра Порошенка гучних політичних заяв, зокрема на кшталт дострокової зміни складу парламенту. Нічого з цього не справдилося. І, либонь, на краще. Не побачимо прізвища глави держави у парламентських бюлетенях 2019 року. Так само він відповів і щодо участі у президентських перегонах: «Ви кажете, що вже давно чули, ніби я збираюся чи вже пішов у виборчу кампанію, чи збираюся нею займатися? Хочу вас розчарувати. Ви від мене цього не чули, і рішення щодо участі у виборчій кампанії прийматиму тоді, коли кампанію буде розпочато. Обіцяю вас про це докладно поінформувати. Упевнений, що зараз нам треба займатися об’єднанням усіх політичних сил, об’єднанням суспільства, об’єднанням держави. Я не хотів би сперечатися, хто лідирує в рейтингах. Бо займаюся реформуванням держави, обороною, зовнішньою політикою, а не рейтингами, і займаюся цим від самого початку».
«Я помилився. Я точно братиму участь у президентських виборах. Як виборець. Точно голосуватиму. І голосуватиму в Україні, в Києві, — дотепно розповів глава держави. — Можу назвати адресу виборчої дільниці: це буде Будинок офіцерів. Наголошую, що після виборів точно житиму в Україні в будь-якій якості… І я зроблю все, щоб не допустити реваншу».
Але між іншим, для годиться, Петро Порошенко нагадав, що досі не програв жодної виборчої кампанії…
Ми в Google+