Відновлення роботи Комісії стратегічного партнерства України і США й підписання оновленої Хартії стратегічного партнерства вже дало поживу для дискусій аналітикам та політологам в Україні й за кордоном.

Укрінформ по гарячих слідах поставив запитання про ці дві важливі події міністрові закордонних справ України Дмитрові Кулебі, чиїм підписом від імені України було скріплено стратегічний документ, який, сподіватимемося, матиме значний вплив на майбутнє нашої країни та  її відносини з одним з наших ключових партнерів.

— Пане міністре, два місяці тому президенти Зеленський і Байден ухвалили спільну заяву про стратегічне партнерство України і США, в якій ішлося, що оновлена хартія має відзначити підвищений статус партнерства між нашими країнами. Поясніть, будь ласка: статус підписаного вами з держсекретарем США Ентоні Блінкеном документа має більше символічне чи практичне значення? Це протокол про наміри чи план дій?

— Це не протокол про наміри і не план дій, це довгострокова стратегія розвитку відносин України та США на наступні десять років. Загалом нам завжди в Україні бракувало такого планування: не на рік, а на десять років наперед.

Своїми діями ми активно лікуємо хронічну українську короткозорість. На доручення Президента Володимира Зеленського розробили та затвердили першу в історії Стратегію зовнішньополітичної діяльності України; ухвалили довгострокову стратегію деокупації Криму; створили історичну за масштабом «Кримську платформу», спрямовану на довгострокову роботу з повернення Криму; створили нові регіональні альянси — «Люблінський трикутник» з Польщею та Литвою, «Асоційоване тріо» із Грузією й Молдовою, «Квадригу» з Туреччиною. Усе це складові нової проактивної та довгострокової зовнішньої політики, і підписання нової Хартії стратегічного партнерства Україна — США  — важливий крок у цій загальній стратегії.

Я ніколи не покладаюся в дипломатії на щасливий квиток. Реальні великі перемоги здобуваються працею. Наполегливою, системною та довгостроковою. Підписання нової хартії зі США — це, як кажуть, державницьке рішення. Київ та Вашингтон закріпили в офіційному державному документі: ось куди ми йдемо, і в наступні десять років цей курс загалом не буде мінятися. Хоч би хто очолював наші країни, хоч би що відбувалося у світі, авіаносець стратегічного партнерства Україна — США рухатиметься прокладеним курсом.

Хочу окремо наголосити, що такі великі довгострокові домовленості мають ключове значення для протидії російській агресії. Перемогти Росію на дипломатичному фронті голим креативом не вдасться, це можна зробити лише системною працею, послідовними зусиллями та плануванням на роки наперед. Хартія стратегічного партнерства — це приклад саме такої роботи. Нова хартія свідчить і про більш впливову роль України у світі. Наша країна стає проактивним гравцем на міжнародній арені. Крім того, підписання документа відкриває нові перспективи в нашому партнерстві зі США: дасть змогу залучити нові інвестиції, створити нові можливості для бізнесу, збільшити військову допомогу, розвивати нові безпекові формати взаємодії за активної участі і Києва, і Вашингтона.

— У хартії 2008 року теж підтверджено важливість гарантій безпеки, зокрема і з посиланням на Будапештський меморандум. Що у безпековому сенсі змінить для України оновлена хартія? Як вона допоможе нам у протидії російській агресії?

— Хартія 2021 року відповідає новим безпековим реаліям, пов’язаним з агресію Росії проти України. США наголошують на зобов’язаннях щодо підтримки суверенітету, незалежності та територіальної цілісності України у межах її міжнародно визнаних кордонів включно з Кримом. Сполучені Штати вперше зафіксували в документі такого рівня свою довгострокову підтримку діяльності «Кримської платформи». Оновлений документ передбачає розширення взаємодії зі США задля зміцнення обороноздатності України, посилення безпеки, зокрема енергетичної, в Європі загалом та Чорноморському регіоні зокрема. Сполучені Штати в умовах гібридної агресії Росії підтримують прагнення України інтегруватися в ЄС і НАТО. США залишаються нашим стратегічним партнером номер один у галузі безпеки, протидії російській агресії та імперським амбіціям Кремля. Українська дипломатія зміцнює безпеку за трьома основними напрямами, які можемо умовно назвати так: санкції, союзники, зброя.

Звісно, коли йдеться про оборону від російської агресії, маємо покладатися насамперед на власні сили. Не треба мати ілюзій, що хтось замість нас воюватиме за нашу державу чи боронитиме її. Але ми точно можемо зробити Україну сильнішою, а агресора — слабшим. Саме це дипломати роблять уже сьогодні: ми гуртуємо довкола України сильних союзників, підтримуємо і збільшуємо політичний, дипломатичний і санкційний тиск світової спільноти на державу-агресора, домовляємося, щоб в українського війська було дедалі більше нової сучасної зброї.

У цьому плані підписання хартії має велике значення за всіма трьома переліченими напрямами зміцнення безпеки. Документ передбачає розширення військової підтримки, надсилає РФ сильний сигнал політичної підтримки України з боку США та сприяє єдності євроатлантичної спільноти у протистоянні агресивним діям РФ. Важливо розуміти, що безпека та економіка безпосередньо пов’язані, а тому посилення співпраці зі США — це позитивний сигнал для інвесторів і всіх тих, хто прагне вкладати кошти в нашу країну, створювати робочі місця, розвивати довгострокові проєкти.

— Комісія стратегічного партнерства Україна — США відновила роботу після трирічної перерви, але і в цей період ми чули заяви про високий рівень нашого партнерства. Як на нього вплине відновлення засідань комісії?

— Відновлення засідань комісії дасть змогу поглибити та розширити стратегічний діалог України і США. Вересневий візит Володимира Зеленського до Вашингтона та 20 підписаних угод засвідчили, що стратегічне партнерство між Україною і США перебуває на найвищому рівні за всі роки незалежності нашої країни. 2021 року ми повністю змінили на свою користь хід гри в українсько-американських відносинах. Зверніть увагу: токсичні скандали та спроби дестабілізувати наше стратегічне партнерство залишилися позаду, про них уже ніхто не говорить. Ми успішно пройшли цей шторм і зберегли міцну двопартійну підтримку Сполучених Штатів.

Ми дуже вдячні Сполученим Штатам за те, що вони поділяють наш підхід — вигідні двосторонні домовленості, максимум конкретики і проактивна позиція у ключових питаннях. Тому що пріоритет Президента, уряду, Міністерства закордонних справ — це системна й наполеглива робота, і саме така стратегія вже дає Україні реальні економічні та безпекові переваги.

— Питання енергетичної безпеки України теж було одним з пунктів хартії 2008 року, зокрема там ішлося, Україна та США мають намір поглибити тристоронній діалог з Європейським Союзом щодо посиленої енергетичної безпеки. Чи під час засідання комісії сторони аналізували, чому це не спрацювало?

— Гадаю, на той час у світі загалом було менше розуміння, наскільки далеко Володимир Путін готовий зайти у використанні енергоресурсів як зброї. Газові війни, епоха побудови обхідних «потоків» — усе це відбулося вже після підписання першої Хартії стратегічного партнерства 2008 року.

Нині ж ситуація відмінна. Україна дуже наполегливо доводить усім партнерам нашу позицію. Безпека Європи загалом, України та Центральної Європи залежать від диверсифікації джерел енергоносіїв та надійних шляхів постачання. Коли ніхто не має вирішального важеля, всі почуваються в безпеці, а енергоресурси не перетворюються на політичну зброю. 

Українська ГТС — це найнадійніший в Європі шлях постачання енергоресурсів. Багато років Україна вірою і правдою забезпечувала надійний транзит. Ми готові й надалі виконувати цю стратегічну роль. Нині навіть додаткова пропускна спроможність української ГТС удвічі більша за всі можливості «Північного потоку-2» разом узяті. Правда полягає в тому, що в Європі ніколи не було ринкової, економічної потреби у додаткових маршрутах транзиту. Потреба була лише у Кремля, і з економікою вона ніколи не мала нічого спільного. Ми доносимо цю правду до партнерів. Як і правду про те, що нинішня енергетична криза в Європі створена та поглиблена саме Кремлем заради запуску «Північного потоку-2». Нехай ця правда комусь незручна, але ми не мовчатимемо, коли йдеться про безпеку нашої держави та Європи загалом.

— Україна опинилася у складній енергетичній ситуації. Чи обговорювали конкретні кроки США, які могли б допомогти нашій країні уникнути енергетичної кризи цієї зими? 

— Безумовно, енергетична безпека та енергетична стабільність України була однією із ключових тем переговорів. У Вашингтоні чудово розуміють, що газовий шантаж Кремля — це загроза для енергетичної безпеки України та Європейського Союзу. Загрози такого рівня потребують системних зусиль США, ЄС, України.

Росія завжди грає на непорозуміннях і нездатності оперативно й консолідовано реагувати на загрози, хоч би кого вони стосувалися — України, Польщі чи США. Але чого точно не треба робити, то це нагнітати паніку. Насправді Україна цілком успішно долає зовнішні виклики. Світова енергетична криза впливає і на нас, але я переконаний, що всі виклики та загрози вдасться подолати. 

— У зв’язку з енергетичною кризою в експертних колах знов обговорюють питання видобутку сланцевого газу в Україні. Чи йшлося про можливе повернення до співпраці зі США у розвитку проєктів щодо сланцевого газу в нашій країні? У США розроблено пересувні мініАЕС. Чи українська сторона цікавилася цією розробкою і можливістю її закупівлі?

— Відповідь на обидва запитання: ні, не на цих переговорах. Між Україною та США є енергетичний діалог, де ці питання обговорюватимуть. Ми справді провели у Вашингтоні предметну розмову, як зміцнити енергетичну стійкість України цієї зими і що для цього можуть зробити США. Розуміємо, що у наступні зимові місяці енергетичні питання будуть нерозривно пов’язані з безпековими.

— Державний секретар США Ентоні Блінкен у відеозверненні до учасників конференції з питань реформ в Україні у липні назвав п’ять напрямів, на яких США очікують прогресу від української сторони. Ішлося про судову реформу, прозоре корпоративне управління, ухвалення закону про реформування СБУ і притягнення до відповідальності корумпованих високопосадовців, жодного з яких не засудили за корупцію з 2014 року. Чи обговорювали ви з держсекретарем Блінкеном поступ України на цих напрямах? Як його оцінює американська сторона?

— Нова редакція хартії містить позитивну оцінку дій України щодо проведення важливих реформ, зокрема в розвитку системи правосуддя, створення антикорупційних органів, проведення земельної реформи, децентралізації, діджиталізації та деолігархізації. В оновленій хартії закріплено підтримку з боку Сполучених Штатів амбітного плану трансформації економіки України, спрямованого на реформування та модернізацію ключових секторів економіки та залучення інвестицій. Україна проводить реальні реформи в дуже складних умовах. Наші стратегічні партнери, зокрема США, прекрасно це бачать. Нам не треба було нічого доводити у Вашингтоні, бо справи говорять самі за себе.

До прикладу, днями в Україні було створено етичну раду, яка допоможе провести очищення судової системи. Вирішальний голос у ній належить незалежним і авторитетним міжнародним фахівцям. Це довгоочікувана подія, до якої схвально поставилося не лише українське суспільство, її підтримали і наші стратегічні партнери, зокрема США. Безсумнівно, американські партнери підтримують нас на шляху внутрішніх трансформацій і у зміцненні нашої безпеки та підвищенні рівня добробуту українців.

— Напередодні засідання Комісії стратегічного партнерства Україна — США ви заявляли, що вона надішле Москві чітке повідомлення, що Україна не залишиться наодинці з державою-агресором. Водночас МЗС Франції повідомляє про зустріч 12 листопада в Парижі міністрів закордонних справ і міністрів оборони Франції й Росії, на якій обговорюватимуть безпеку в Європі та політичні й військові аспекти регіональних і міжнародних криз. Яке повідомлення надсилають ці контакти Франції й Росії, на думку України і наших американських партнерів?

— Немає проблеми в тому, що Франція чи хтось інший говорить з Росією. Важливо, як саме і що вони говорять. Ми активно працюємо з партнерами, аби під час контактів із країнами Заходу, зокрема Францією, Росія не відчувала жодного потурання її агресії проти України. Переконаний, що Росія не відчує його і в Парижі.

— Як у США оцінюють створену Росією та Білоруссю міграційну кризу загалом і в контексті потенційних загроз для безпеки України?

— Україна та США єдині в негативній оцінці цієї ситуації: це гібридний тиск на Європу, якому ми готові спільно протидіяти.