Усі проекти з облаштування міст слід реалізовувати у тісній співпраці чиновників, жителів міста й представників бізнесу. В цьому переконані німецькі експерти, які взяли участь у щорічній конференції «Київський діалог». Понад 100 учасників з Німеччини та України протягом двох днів обговорювали тему «Громадяни чи населення: хто і як має творити місто, в якому хочеться жити?»

Проект «Київський діалог» започаткували 2005 року науковці, представники неурядових організацій з України й Німеччини за фінансової підтримки зовнішньополітичного відомства ФРН. Відтоді він став майданчиком, де політики й громадські діячі двох країн відверто спілкуються про проблеми України, напрацьовують рекомендації українській владі.

Віднедавна тема децентралізації стала одним із провідних напрямів у діяльності «Київського діалогу». З літа 2017-го цей проект відкрив представництва у восьми великих містах України: Одесі, Харкові, Миколаєві, Дніпрі, Львові, Черкасах, Маріуполі та Слов’янську, охопивши загалом своєю діяльність ще 35 менших міст, розташованих довкола. У межах «Київського діалогу» найкращі німецькі експерти у сфері різноманітних комунальних проектів приїжджають в Україну і діляться досвідом з громадськими активістами, як підготувати і подати свій проект так, щоб його підтримала місцева влада й він зацікавив інвесторів.

Облаштування міських парків – один із найпопулярніших проектів, які успішно реалізовують місцеві активісти. Фото з сайту warm.if.ua

Історії успіху

Завдяки тренінгам і презентаціям, проведеним експертами «Київського діалогу», на заході України буквально за останні кілька місяців вдалося підготувати чотири успішні проекти. Про це «УК» розповів координатор «Київського діалогу» у Львові Станіслав Безушко. Серед цих проектів два буде реалізовано у Дрогобичі. Один з них — стратегія розвитку трьох дрогобицьких парків. До написання цього проекту активісти залучили місцеву молодь, яка особливо зацікавлена в тому, щоб місто мало красиву й сучасну паркову зону, і міськраду, яка незабаром проведе спеціальний архітектурний конкурс і допоможе з пошуком фінансування проекту. У Дрогобичі на базі двох середніх шкіл було ініційовано ще один проект з велограмоти. Громадська організація добилася того, щоб довкола цих шкіл було облаштовано велодоріжки, проведено спеціальні навчання велограмоти серед учнів 6—7 класів.

«Цікаво, що після цього проекту міська влада вирішила внести ідею з розміткою велосипедних смуг до стратегії розвитку міста, а популярність цієї громадської організації у місті зросла, бо люди переконалися: вони можуть робити дуже конкретні речі й на щось впливати», — розповів Станіслав Безушко.

Третій проект «Історичний код міста» ініційовано в Червонограді. Активісти хочуть зруйнувати стереотипне сприйняття Червонограда як шахтарського міста і популяризувати його історичне минуле. Вони знайшли і пронумерували 15 пам’яток міста, на яких буде встановлено спеціальні таблички, згодом створять туристські маршрути і стратегію залучення до міста туристів.

Влада радо зустріла цей проект, готова виготовити й розмістити на фасадах охоронні таблички. Четвертий проект «Креативна галявина» розробили активісти Новограда-Волинського, котрим була небайдужа доля старовинного міського парку, що вже довгий час занепадав. І щойно активісти почали розчищати хащі, встановлювати лавочки, до проекту активно долучилася міська влада і місцевий бізнес.

«Часто буває, що громадська організація і якийсь чиновник працюють над одним і тим самим проектом, але про це навіть не підозрюють. Завдання «Київського діалогу» — показати, що місто — це спільний простір, де можна успішно й ефективно об’єднувати зусилля влади і громади», — пояснює Станіслав Безушко.

Цифри проти гасел

Проблеми, які розв’язують громадські організації столиці Німеччини, дуже подібні до тих, з якими стикаються українські міста: зручна транспортна система, осучаснення морально застарілих будинків, зведення доступного житла.

«І нам також буває дуже важко залучити до розв’язання цих проблем самих жителів міста», — скаржиться експерт Інституту навколишнього середовища та комунальної політики Берліна Альмут Таран.

У такій справі, як санація (модернізація) будинків, обирати правильні рішення необхідно лише за участі їхніх власників і мешканців, а не лише міських органів влади. У цьому переконана наукова співробітниця Центру компетенції з великих житлових масивів Дагмар Вайдемюллер.

«Адже лише самі мешканці найліпше знають, які проблеми в їхньому не надто новому будинку і яким вони хочуть його бачити», — розповідає експерт, пропонуючи громадським активістам українських міст втілювати проекти з енергоощадливості для старих будинків.

Щоб громадяни могли активніше працювати на користь благоустрою свого міста, в Україні мають діяти прозорі й чіткі правила, яким не стає на заваді корупція, вважає Альмут Таран. На перших етапах децентралізації Україні особливо корисним стане досвід Східної Німеччини, яка свого часу також проходила непростий трансформаційний період, вважає вона.

Тож щоб лікувати наші міста, абстрактної інформації про їхні загальні проблеми недостатньо, вважає Кам’янець-Подільський міський голова Михайло Сімашкевич. За його словами, в Україні бракує «якісної повної відцифрованої інформації про стан міст і регіонів».

«Наші політики не звикли оперувати конкретними цифрами, а говорять лише гаслами», — зауважує Михайло Сімашкевич. Він переконаний, що саме німецькі експерти, «відомі своєю скрупульозністю до цифр», розкажуть українцям, як зібрати й проаналізувати об’єктивну інформацію про стан наших міст.

Скомпрометована політична еліта

Низька громадянська активність в ухваленні важливих рішень — характерна ознака східних регіонів України. За інформацією  керівника Південноукраїнського представництва фонду «Відродження» Євгена Попова, з 2014 року понад 80% рішень, які розглядали міські ради у найбільших містах сходу України, депутати ухвалювали. На думку Євгена Попова, це свідчить, що місцева влада не обговорює і не виносить на дебати більшість проблемних питань із життя міста.

«А громадськість має спілкуватися із владою, підштовхувати і стимулювати її діяти там, де вона не звикла цього робити», — переконаний експерт.

У міських громадах сходу країни особливо високий рівень недовіри громадян до влади, оскільки в багатьох міськрадах працюють ті самі політики, які сиділи там і до подій 2014 року. Серед них чимало таких, які відкрито підтримували проросійські сепаратистські настрої.

«Для громадянського суспільства Луганщини й Донеччини дужe важливе усвідомлення власної відповідальності за розвиток цих регіонів, широке залучення громадськості до дeцeнтралізації на місцях і використання європейського досвіду у відносинах державних структур з органами місцевого самоврядування», — вважає голова Луганського обласного правозахисного центру «Альтернатива» Валерій Новіков.

Жителям східних регіонів важко повірити в успішність реформи дeцeнтралізації нe тільки тому, що вони мало їздять до Європи, дe є успішні приклади eфeктивного місцевого самоврядування, а й через те, що живуть фактично в зоні воєнного конфлікту.

«Це також нe сприяє дeцeнтралізації, адже багато активних громадян витрачає сили на волонтeрство, допомогу постраждалим внаслідок конфлікту та інші подібні справи», — розповідає експерт.

У ситуації, коли стара так звана місцева політична еліта чинить спротив, а довіра до центральної влади невисока, довіра громадян до реформ, зокрема децентралізації, яку впроваджує ця влада, не може бути високою, констатує Валерій Новіков.

«Тому важливу роль відіграє активнe громадянськe суспільство, якe здобуває знання та обмінюється інформацією на таких майданчиках, як «Київський діалог», — переконаний він. Адже заходи цього проекту надають упeвнeності, мотивують до продовження діяльності громадських активістів, підвищують рівень знань і дають змогу обмінюватися досвідом та знаходити нових знайомих.

ТОЧКА ЗОРУ

Вільфрід ЇЛЬГЕ,
експерт німецької ради зовнішньої політики:

— У багатьох громадах України реформа децентралізації активно триває. І на цьогорічній конференції було представлено чимало позитивних прикладів.

Загалом на реформу децентралізації в Україні впливають локальні й загальнодержавні чинники. Успіх загальноукраїнських реформ, наприклад у правосудді, прокуратурі, поліції має велике значення для рамкових умов децентралізації, зокрема тих активістів, які намагаються щось змінити на місцях.

Велика проблема з рівнем професійності й політичної свідомості місцевих керівників існує на Донбасі (маю на увазі території, які перебувають під контролем української влади) і на півдні. Якщо там не буде контролю за діями влади й не зросте рівень професійності її представників, як і їхня готовність до діалогу з громадянами, то демократично налаштованим активістам буде важко реалізовувати креативні підходи у розбудові громади або брати участь у виробленні стратегії для свого села чи міста.

На сході країни виникла проблема зміни місцевих еліт. Бо там досі домінують старі клани колишньої Партії регіонів, які нині представляють «Опозиційний блок». Через відсутність незалежної юстиції нерідко на місцях на впливових посадах залишилися ті керівники, які співпрацювали під час так званої російської весни з проросійськими силами та сепаратистами або були пов’язані з корупційними схемами. Такі люди зі старих еліт не тільки не готові використати нові можливості, які відкриває децентралізація, — вони не зацікавлені у прозорості рішень місцевих органів. Тому громадяни не беруть участі в політичному житті місцевого самоврядування.

Проте є позитивні тенденції, які можна спостерігати після Революції гідності. У багатьох районах Донбасу відчутно зросла активність громадянського суспільства. У місцевих радах з’явилися демократично обрані нові обличчя, тож монополії однієї партії влади чи регіонального клану, як раніше, більше не існує. А завдання центральних демократичних сил — більше підтримувати своїх представників на місцях.

Ребекка ГАРМС,
євродепутат від Партії зелених:

— Підтримую реформу децентралізації в Україні, тому беру участь у багатьох заходах «Київського діалогу». Протягом років у межах цього проекту відбувся інтенсивний обмін думками між українською і німецькою сторонами за багатьма напрямами, а тепер, після відкриття офісів «Київського діалогу» в регіонах, наші зв’язки стали ще тіснішими.

На мою думку, суть децентралізації полягає передусім у тому, щоб дати громадам права й повноваження ухвалювати рішення щодо використання бюджету і визначення векторів розвитку свого регіону чи міста. Це дуже важливий крок до відродження довіри громадян до держави та її інститутів.

Якщо одного дня децентралізація почне функціонувати повноцінно, тоді це стане найліпшим інструментом боротьби з корупцією. Адже коли бюджетні витрати й державні закупівлі відбуватимуться відкрито і прозоро, тоді громадськість зможе стежити за цим процесом і вчасно виявляти всі його недоліки.