Монастириський район відомий серед іншого щорічним запалюванням фестивальної лемківської ватри. З настанням нинішньої весни тут розгорілося вогнище коронавірусу, отже біди, тривоги, хвороби. Ця наддністрянська сторона першою в області зіткнулася зі страшною інфекцією й, на жаль, активно збільшує кількість недужих. Станом на ранок 10 квітня інфікованих коронавірусом у районі була 131 особа, а загалом в області — 193. У с. Швейків — 14, Ковалівці — 12. Інфікованих медиків у Монастириському районі — 38, у т.ч. 11 лікарів.

Почалося все з похорону

Спалах коронавірусної інфекції на Монастирищині зафіксовано в березні за кілька днів до оголошення у країні карантину. Нині схиляються до двох фактів, які могли роздмухати його в районі. У селі Швейків відбув похорон, а ось поминки на дев’ятий день були в Ковалівці. Тоді провести в останню путь померлого пароха приїхав і священник з міста Заліщики. Саме він за певний час став першим в області, в якого лабораторно підтверджено коронавірусну інфекцію.

Дізнавшись про це, штаб робіт з ліквідації наслідків медико-біологічної надзвичайної ситуації місцевого рівня у зв’язку з епідемситуацією на території Монастириського району одразу ж поставив завдання: відібрати аналізи в тих людей, хто був на похороні, й негайно провести тестування всього медичного персоналу.

Керівник цього штабу заступник голови райдержадміністрації Павло Дронь вважає, що це було своєчасне й правильне рішення. Нині вже обстежено понад 560 осіб, з них 235 медиків, зокрема працівників господарської служби закладів охорони здоров’я.

Першоджерелом спалаху нової інфекції міг бути хтось із заробітчан, інфікований за кордоном. Адже нині до рідних осель повернулося понад 300 жителів району, які працювали в різних країнах.

17 березня до райлікарні шпиталізували першу хвору, в неї виявили грип типу А. Коли стан здоров’я погіршився, її підключили до апарата штучної вентиляції легень, повторно зробили тест, який і засвідчив коронавірус. Так стало відомо, що першою (і не лише на Монастирищині, а й на Тернопіллі загалом) захворіла на COVID-19 медсестра із Швейкова. Але вона стверджує, що не була на тому похороні, де був присутній священник із Заліщиків. Цікаво інше: нині села Швейків і Ковалівка мають сумну першість серед населених пунктів району в кількості людей, уражених коронавірусом. Станом на 7 квітня в обох населених пунктах було по 11 недужих.

У Ковалівці зафіксували один летальний випадок. Тут COVID-19 забрав життя 68-річного чоловіка. Повернення тіла покійного з тернопільської лікарні набрало великого розголосу в ЗМІ. Адже тоді ще не було оприлюднено офіційних правил поховання таких хворих. І доньки померлого розповідали такі деталі: в лікарні «тіло батька видали у чорному пакеті», «ніхто не допоміг покласти його в труну». І в селі не було охочих викопати могилу, що, м’яко кажучи, якось не по-людськи. На церемонії прощання з померлим на цвинтарі були присутні хіба найближчі родичі, голова об’єднаної територіальної громади, його заступник, яким, до слова, 31 березня лабораторний аналіз теж підтвердив позитивний результат на COVID-19.

Лікарня вийшла із зони дефіциту

Звісно, до такої надзвичайної ситуації не була готова й Монастириська районна лікарня, якщо говорити про її матеріально-технічне забезпечення. Стефанія Підгірна, в.о. директора цього лікувального закладу, каже, що спочатку, крім певної кількості масок, рукавичок, мали у запасі лише десять захисних костюмів і ще п’ять — для медперсоналу реанімаційного відділення. Переглянувши в соцмережах коментарі тих днів волонтерів і жителів, прочитаємо такі: «гола-боса лікарня», «три тижні в нас було пекло».

У цій ситуації, здається, всім районом узялися не просто порушувати, а радше виболювати проблему з нестачею засобів індивідуального захисту, відповідного обладнання та ліків, пробірок і шпателів для забору біоматеріалів. Громада Монастириськ навіть звернулася з відкритим листом до Президента України щодо загострення ситуації через поширення тут коронавірусу. Придбанням необхідного перейнялися благодійники, волонтери, владні органи. Коштів від людей доброї волі надійшло майже 900 тисяч гривень. Близько мільйона гривень надала з бюджету районна рада, стільки само і міськрада.

Отож є змога таки придбати нові апарати штучної вентиляції легень. Поки що використовують апарат «Каріна», який райлікарня отримала 2009 року, і до якого, за словами завідувача реанімаційного відділення Василя Маркевича, не можна підключити дві маски СіПАП. Позичили новіший такий прилад у колег із Заліщиків. Тож з нетерпінням чекають на сучасні апарати ШВЛ.

Препаратів, засобів особистого захисту, експрес-тестів, пробірок і шпателів для забору біоматеріалів, як запевнила очільниця райлікарні Стефанія Підгірна, вистачає, принаймні на найближчий тиждень. Сутужно з кадрами. Днями за власним бажанням звільнилися молодша медсестра і технічний працівник.

Треба додати, що в районі найбільша кількість інфікованих коронавірусом саме медиків. На середину нинішнього тижня їх було 37, серед них 11 лікарів.

Чи доведуть до ладу довгобуд лікарні

Нині йдеться не лише про те, щоб дати собі раду з матеріально-технічним забезпеченням лікарні у зв’язку з поширенням коронавірусної інфекції. Уже давно жителі району чекають на відкриття нового лікувального закладу, адже під різні відділення лікарні пристосували аж шість старих будівель у різних місцях райцентру.

У 1980-х роках взялися зводити новий корпус. Та згодом чи не на чверть століття заморозили спорудження лікувального закладу в Монастириськах. Днями районна рада відправила лист на адресу бюджетного комітету Верховної Ради України з вимогою визначити бюджетні асигнування на незавершене будівництво нової райлікарні, готовність якої — 70 відсотків.

Від монастирищан є ще одна пропозиція до центральної влади. Поки що райлікарня вийшла з тотальної ситуації нестачі засобів, ліків, певного обладнання. Звісно ж, на певний час. Але треба перейматися і днем завтрашнім. На думку керівника робіт з ліквідації наслідків медико-біологічної надзвичайної ситуації природного характеру місцевого рівня у зв’язку з епідемситуацією на території Монастириського району, заступника голови райдержадміністрації Павла Дроня, незабаром найбільшою проблемою, мабуть, буде те, що Тернопільський обласний лабораторний центр не встигатиме обробити вчасно всі зразки біоматеріалів, узятих у підозрілих на COVID-19, контактних та інших осіб. Адже вже зараз чимало таких зразків надходять не лише з Монастириського, а й з інших районів.

До того ж щодня двічі на день треба долати, 90 кілометрів, аби доправити з Монастириськ до Тернополя біоматеріали і привозити звідти відповідні результати. Тож, кажуть, доцільно подбати про розгортання в райцентрі пересувної лабораторії. Це значно прискорило б проведення потрібних досліджень, отже й виявлення тих, кого здолала коронавірусна інфекція.

В.о. директора Тернопільського обласного лабораторного центру, головний державний санітарний лікар області Оксана Чайчук зазначила, що перші дослідження на COVID-19 почали робити 13 березня. Працюють продуктивно, вчасно видають результати досліджень. До 7 квітня зробили таких вже понад 1000. І кількість надходжень біоматеріалів до закладу зростає. Крім Тернополя та Монастириського району, отримували біозразки ще з восьми районів. Тест-систем поки що в лабораторії достатньо. Вона зазначила, що заклади охорони здоров’я області також цілковито забезпечили, принаймні на найближчий період, засобами особистого захисту персоналу й медикаментами для боротьби з COVID-19.

В ізоляції не опинилися

А тим часом коронавірус розширює вогнище і в інших районах Тернопілля, і у селах Монастирищини. З майже 50 населених пунктів випадки зараження людей є в райцентрі та в 14 селах навколо нього.

Наприкінці березня голова Устя-Зеленської сільської ради Зиновій Рущак звернувся в засобах масової інформації до краян по допомогу. Коли «вся публічна увага прикута до Монастириськ і Швейкова», його село «опинилося в повній ізоляції без будь-яких ресурсів протидії епідемії». Тоді Зиновій Степанович ще з радістю повідомляв, що в Усті-Зеленому не зафіксували жодного випадку захворювання на COVID-19. Та не минуло й тижня, як одразу у двох його односельців виявили зараження коронавірусом.

Попри всі загальні складнощі звернення сільського голови мало результат. Місцевій амбулаторії, яка обслуговує жителів семи сіл, надали захисні костюми, маски, певні препарати. Матеріальну підтримку погодилися надати компанія «Контінентал» та фермерське господарство «Калина Лошнівська», які орендують у місцевих пайовиків землі.

У селі діє єдиний у районі геріатричний центр, у якому мешкають 16 осіб поважного віку. Сільський очільник у березні стверджував, що їх не забезпечили масками, дезінфекційними розчинами. Нині тут організували всі необхідні карантинні заходи, потурбувалися й про маски, інші потрібні засоби і речі. Тепер Зиновія Рущака хіба що турбує, що в сільській аптеці так і не спромоглися подбати про захисні маски чи респіратори, аби люди могли їх купити.

Нині ж головне — дотримуватися карантинних заходів. Павло Дронь твердить, що в районі особисто попередили всіх, хто повернувся із закордонних заробітків, самоізолюватися. Поклалися на їхню високу свідомість і відповідальність. Але чи так і буде, залежатиме від кожної конкретної особи, зрештою, й від безкомпромісності самих односельців, близьких, друзів, правоохоронців.