«Ґрунтуючись на Декларації про державний суверенітет України від 16 липня 1990 року…» — так починається текст одного з найважливіших для української державності Закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної», ухваленого Верховною Радою 25 квітня 2019 року і оприлюдненого 16 травня. Він набуває чинності через два місяці після оприлюднення, тобто 16 липня — на 29-й рік після ухвалення Декларації про державний суверенітет. Символічно? Так! Прикро лише, що й на 28-му році Незалежності України маємо захищати своє і доводити очевидне.

На жаль, не лише звичайні співгромадяни, а й чимало посадовців досі не розуміють, що мова — це не лише засіб спілкування. Вона — важливий соціальний чинник, що забезпечує збереження й існування українського етносу, його культури в добу глобалізації. Мова — не лише засіб комунікації, а й спосіб духовної самоідентифікації. Передовсім через мову, а не через інші зовнішні ознаки, людина виявляє свою індивідуальність, духовність, культуру, ставлення до свого й інших народів, зрештою до світу.

Наразі потуги держави-агресора зробити свою мову другою державною в Україні виявилися марними, та через численних своїх адептів за поребриком не відмовляються від цієї ідеї.

Фото з сайту radiosvoboda.org

Всеукраїнська акція «Мова об’єднує» відбудеться сьогодні на всіх наших теренах, у столиці, великих містах і найменших населених пунктах. «16 липня — це наше свято, свято мільйонів людей, об’єднаних українською мовою. Відзначимо цю довгоочікувану радісну подію разом, від заходу до сходу, від столиці до сіл і містечок!» — закликають організатори акції, громадські організації та волонтери. Вони наголошують: завдання закону — об’єднати Україну, гарантувати кожній людині право на отримання інформації і послуг українською мовою в усіх публічних сферах на всій території нашої держави. Він не регулює мову приватного спілкування і не спрямований проти інших мов чи людей будь-якого етнічного походження.

Застосування закону відбуватиметься поступово. Деякі норми почнуть діяти одразу, декотрі — за кілька місяців чи років.

Цим законом створюється Національна комісія зі стандартів державної мови та запроваджується посада уповноваженого із захисту державної мови.

Відповідно до закону, володіти державною мовою та застосовувати її під час виконання службових обов’язків зобов’язані Президент, Голова Верховної Ради та його заступники, Прем’єр-міністр, усі члени уряду, керівники державних установ, підприємств і відомств, народні депутати, державні службовці та посадовці всіх рангів, керівники та особовий склад Нацполіції, судді, адвокати й нотаріуси, керівники закладів освіти, педагоги та медичні працівники державних і комунальних закладів охорони здоров’я.

Законом запроваджується Державна програма сприяння опануванню української мови, а також на державному рівні передбачено організацію курсів української мови для дорослих.

У зворушливому відео на підтримку акції «Мова об’єднує» дівчата-ветеранки з Жіночого ветеранського руху нагадують: «Мова — це броня, мова — це безпека, наша мова — наша зброя, разом легше захищати країну». Пам’ятаймо про це! Говорімо українською і навчаймо цьому наших дітей! Щоб не кортіло посадовцям усіх мастей держави-агресора навіть натякати на різновид російської. А нашим доморощеним какаяразніцам радимо затямити: мова МАЄ значення!

ВАРТО ЗНАТИ

Для деяких типів суб’єктів у Законі «Про забезпечення функціонування української мови як державної» передбачено перехідний період.

Зокрема:

► з 1 січня 2030 року набуває чинності положення «Мовою ЗНО та вступних випробувань є державна мова, крім ЗНО з іноземних мов»;

► через 30 місяців з дня набування чинності — для друкованих засобів масової інформації загальнодержавної і регіональної сфер розповсюдження, та за 60 місяців від дня набування чинності — для друкованих засобів масової інформації місцевої сфери розповсюдження;

► через 36 місяців з дня набрання чинності — для комп’ютерних програм, мобільних застосунків органів державної влади, органів місцевого самоврядування, зареєстрованих в Україні ЗМІ, а також суб’єктів господарювання, що реалізують товари і послуги в Україні. Вони мусять мати версію користувацького інтерфейсу державною мовою;

► через 18 місяців з дня набрання чинності — для сфери обслуговування споживачів.