У квітні цього року в родині моїх знайомих сталося горе: їхня 29-річна донька потрапила у ДТП. У неї був шанс на життя, але чомусь вона своєчасно не звернулася по допомогу до лікарів. Наслідки цієї аварії трагічні. За кілька днів вона померла від травм. Сиротами залишилися троє її малолітніх дітей і вбиті горем батьки...

Під час іншої автопригоди водій іномарки випадково зачепив зовнішнім дзеркалом колегу-водія, який саме відкривав двері свого припаркованого автомобіля. Від удару той упав і як наслідок зазнав незначних тілесних ушкодженнь. Після скоєного обидва вирішили розійтися «по-мирному», попередньо домовившись про компенсацію потерпілому. Але вже наступного дня останньому стало зле. Він звернувся до лікарів, й ті виявили перелом ноги. Про те, що хворий напередодні потрапив у ДТП, промовчав. Минуло п’ять днів, винуватець відтягував з грошима. І тоді потерпілому нічого не лишалося, як звернутися до співробітників ДАІ і все розповісти…

Після скоєної дорожньо-транспортної пригоди винний водій умовив потерпілого не викликати правоохоронців для розслідування, а мирним шляхом вирішити всі питання на місці, до того ж матеріальні збитки від самої аварії незначні, й, на щастя, ніхто з учасників автопригоди не зазнав тяжких тілесних ушкоджень… Чи правильно вчиняє потерпілий, погоджуючись на цю джентльменську угоду? Чи не порушують таким чином сторони Правил дорожнього руху? Чи варто брати як заставу документи? А у разі коли винуватець ДТП не виконає своєї обіцянки, чи можна його притягнути до відповідальності? І чим можуть закінчуватися подібні «мирні» угоди?

На думку юристів, які спеціалізуються  саме на таких ситуаціях, не все так просто, як здається на перший погляд учасникам самої ДТП. Частенько трапляється, що причетні до аварії водії із самого початку порушують Правила дорожнього руху в частині дії водія у разі його причетності до самої ДТП, самостійно домовляючись залагодити непорозуміння за допомогою грошової компенсації. Звичайно, правоохоронців на місце аварії не викликають, сподіваючись на порядність один одного. З одного боку, вони начебто полегшують роботу їм на той момент, коли це трапилося, а з другого — тим самим ускладнюючи, коли винуватець пригоди відразу забуває про усну угоду. А потерпілий уже починає шукати законні шляхи притягнення винного до відповідальності. І ось тоді випливає на поверхню сам факт ДТП, який належним чином слід перевірити. Саме тут і виникають непередбачені складнощі. Адже на місці пригоди транспортних засобів уже немає, так само немає змоги з’ясувати, яким було їхнє розташування на проїжджій частині.

Питання виникнуть і щодо свідків. Де їх тепер шукати? Зважати лише на самих водіїв? Як свідчить практика, пояснення учасників пригоди будуть діаметрально різними. Кожен з них обстоюватиме свою правоту. Інакше кажучи, коментувати автопригоду на свій розсуд з певною зацікавленістю, тим самим перекручувати факти й реальність тих подій. І після цього слідчому дуже важко встановити істину.

Якщо ж учасники ДТП у разі незначної аварії вирішать усе ж таки самостійно розібратися у скоєному, законодавство надає їм таку змогу. Для цього водіям передусім слід спільно заповнити європротокол, який саме і передбачений чинним законодавством для подібних ситуацій, якщо сума завданої автомобілям шкоди не перевищує 10 тисяч гривень. Звичайно, за умови, що немає постраждалих. Головне – не забути про схему ДТП, яку теж потрібно накреслити вдвох, а потім спільно подати документи у страхову компанію водія-винуватця аварії. Якщо починаються якісь непорозуміння, відразу дзвоніть у поліцію. Усі суперечки, які виникають у такому разі, слід розв’язувати законним шляхом.

Володимир ЕННАНОВ
для «Урядового кур’єра»