На круглому столі «Реформування банківського сектору: першочергові кроки», який відбувся в Українському кризовому медіа-центрі, зібралася сила-силенна журналістів. Не очікувала такого ажіотажу навіть сама голова  Нацбанку Валерія Гонтарєва, зізнавшись, що стільки представників ЗМІ в одному місці ще ніколи не бачила. Це й не дивно, адже для населення питанням номер один є зростання  долара, утримання у межах розумного гривні та порятунок регулятором  неліквідних банків.

Хто провокує валютні  гойдалки

Серед причин, які провокують курсові стрибки, — істотне скорочення валютної виручки від експорту, панічні настрої, воєнні дії на сході, спекуляції та введення 0,5% збору в Пенсійний фонд (ПФ) з валютних операцій. На думку експертів, поліпшити ситуацію могли б прозорість процесу курсоутворення шляхом розкриття розрахунку реального ефективного обмінного курсу, стимулювання економічного зростання, чіткіша мета інфляційного таргетування, забезпечення фінстійкості банків та прозорість їх рефінансування.

Заступник голови правління «Сітібанку» Владислав Сочинський зауважив, що з 1 квітня з уведенням у дію 0,5% збору в ПФ з валютних операцій останніх стало менше в рази. «Адже якщо банк купує долар по 12 гривень в іншого банку, то зі збором має заплатити 12,06 гривні. Платять усі, не тільки кінцеві покупці. А ще й банки, які торгують між собою. Ланцюжком додається по піввідсотка — ось і маємо збільшення курсу лише на цьому», — розповів він, додавши, що більшість банків виходять на ринок виключно в інтересах клієнтів, які хочуть продати чи купити валюту. За його даними, на міжбанку активно торгуються 40—50 банків, тоді як в Україні 170 банків, інші купують 5—10 тисяч доларів безпосередньо в НБУ, не зазнаючи операційних витрат.

Як один з варіантів виходу із ситуації банкір запропонував відновити скасований у 2008 році одновідсотковий збір з імпортерів і створити умови, за яких банки повернуться на валютний ринок. Крім того, на думку Владислава Сочинського, доцільне створення інституту маркет-мейкерів та зміна процедури проведення інтервенцій Нацбанку, яка мала б раптовий характер. Для переконливості експерт навів приклад японської єни, яку вдалось укріпити на 10% за два тижні завдяки раптовим інтервенціям центробанку після цунамі у 2011 році. Так було зупинено падіння японської нацвалюти.

Натомість в Україні, як правило, Нацбанк виходить на ринок, щойно курс долара поповзе догори. Це призводить до появи групи учасників ринку, які ледь не щодня підніматимуть курс, провокуючи інтервенцію Нацбанку.

«Деякі банки, знаючи про ліміти Нацбанку, одразу завищують заявки на купівлю валюти, щоб придбати потрібну суму, чим породжують ажіотаж і паніку. «За фактом вони отримують те, що хотіли, а журналістам розповідають, що їм продали 20% потрібного», — резюмував банкір.

Українці оцінюють свій фінансовий стан через курс гривні до долара. Фото з сайту vesti-ua.net

У відповідь голова Нацбанку Валерія Гонтарєва зауважила, що НБУ під час минулого перегляду бюджету просив Мінфін звільнити банки від сплати 0,5% збору в ПФ. Адже обсяги торгів на міжбанку після його введення у квітні скоротилися з 1,2—1,3 мільярда доларів до 200—300 мільйонів. «Пенсійний фонд від цього нічого не втрачає, бо банки не роблять цих угод, працює лише експорт-імпорт, — пояснила вона. — Зараз ринок залишився з експортерами та імпортерами наодинці. Середньоринковий обсяг торгів — від 200 до 300 мільйонів доларів. Для країни з 45-мільйонним населенням я б назвала це навіть чимось непристойним».

Тож актуальне питання пошуку заміщення цього збору, приміром благодійними внесками тощо. Бо імпортери навряд чи позитивно сприймуть додаткове 1 чи 1,5% навантаження з продажу.

Подолати різкі стрибки курсу долару допоможе введення Нацбанком маркет-мейкерів. Очікується, що ними стануть 15 банків. Цю ідею вже два тижні обговорюють із місією МВФ. Такий інститут може запрацювати вже за кілька тижнів.

«Тоді ні банкіри, ні тим більше 15 найбільших маркет-мейкерів справді не знатимуть, коли Нацбанк виходитиме на ринок. Останні триматимуть дуже тверді котирування на великі суми з дуже низьким спредом, і ми подивимося, чи гратиме хтось по-крупному проти Нацбанку», — додала Валерія Гонтарєва. 

Регулятор  гаситиме  пожежу й надалі

На жаль, попереду ще багато панічних настроїв та атак на нашу грошову одиницю. За словами голови Нацбанку з посиланням на дані голови СБУ Валентина Наливайченка, на розхитування банківської системи і курсу працює 200 агентів ФСБ. Тож завдання нині — створити таку інфраструктуру ринку, за якої Нацбанк зможе втихомирювати паніку, використовуючи свої резерви.

Вимушене адміністративне підвищення Нацбанком норми обов’язкового продажу валютної виручки з 50% до 100% показало: українські експортери, «які можуть ховати 50% виручки, так само можуть ховати і 100%», але НБУ боротиметься з цим шляхом аналізу вдаваних операцій. Головний банкір країни також визнала, що валютна виручка справді впала через істотне зниження обсягів промвиробництва на Донбасі, тоді як сільське господарство лише розпочало активний експорт.

«Ми розраховуємо, що жодних перерв і приховувань не буде і зараз піде кеш», — з надією зауважила вона.

На сьогодні ж значні обсяги експортної виручки хочуть приховати. Як правило, вона осідає у швейцарських трейдерів, її не заводять у країну. Щоб виправити ситуацію, вкрай потрібно ухвалити закон про трансфертне ціноутворення.

На запитання колишнього заступника голови Нацбанку Сергія Яременка про те, який у нас все-таки курс — плаваючий чи фіксований, голова Нацбанку зазначила: «Гнучкий. Він не буде жорстко прив’язаний до долара та євро чи кошика інших валют, бо наша економіка повністю експортноорієнтована і не зможе винести такої прив’язки».

Незалежний експерт «Реанімаційного пакета реформ» Ілля Несходовський зауважив, що процедуру рефінансування банків треба зробити прозорою, бо через те, що у попереднього голови НБУ були з цим проблеми, погіршилась довіра до банківської системи.

Валерія Гонтарєва виступила на захист Степана Кубіва. За її словами, у ситуації, коли з банківської системи масово тікали депозити, зокрема в Криму було мінус 88%, Донецьку і Луганську — мінус 35% і в усій країні — мінус 25% вкладів, або мінус 1 мільярд гривень загалом, треба було гасити пожежу, рятувати банки рефінансуванням. Інакше була б ще більша пожежа.

«Інше питання до застав. Нацбанку дали всю непотрібну нерухомість ще й за завищеними цінами, тоді як можна було брати більш ліквідні застави, приміром цілісні майнові комплекси, валютну виручку тощо», — констатувала Валерія Гонтарєва. Заплановано удосконалити постанову №327, аби саме так і робити. Поки що рефінансування отримують ті фінустанови, які мають високоліквідну заставу у вигляді цінних  держпаперів. Санаційних кредитів фінустанови поки що не отримували, але це не означає, що так буде й далі.