Провокативні дії Росії в Азовському морі давно викликають занепокоєння світової спільноти. З європейських столиць, структур та інституцій раз по раз звучать заклики до Кремля отямитися, сісти за стіл переговорів і повернутися в русло міжнародного права.
З одного боку, не для того РФ окупувала й анексувала Крим і виграє м’язами перед усім світом, щоб дослухатися до демократичних рекомендацій, резолюцій і вмовлянь. Щоправда, як у Старому, так і в Новому світі поступово, але невідворотно приходить розуміння, з ким саме їм доводиться мати справу. А з іншого — кожна резолюція чи пакет санкцій так чи інакше поступово перетворюється на цвяхи в труну путінського режиму. Хоч би як за кремлівськими мурами намагалися надувати щоки, прагнучи зберігати гарну міну за поганої гри.
.jpg)
Ухвалена у Страсбурзі чергова законодавча резолюція Європарламенту засуджує дії Росії в Азовському морі, яка на порушення міжнародного морського права блокує там судноплавство. Бо кораблі під багатьма прапорами, зокрема ЄС, не можуть потрапити до українських портів, зазнають обшуків, утисків, приниження з боку російських прикордонників. Тому в документі окремо наголошено на підтримці економічних інтересів України у Чорному та Азовському морях.
Євродепутати також засудили будівництво Росією Керченського мосту й закликати Захід і Євросоюз рішуче діяти у відповідь на таку поведінку РФ. Адже неправомірні дії можуть призвести до ескалації конфлікту в Європі.
З огляду на некерованість Кремля здоровим глуздом і міжнародними правом Європейський парламент закликає всі країни-члени Європейського Союзу в Раді ЄС посилити санкції проти Російської Федерації, якщо та не перестане нагнітати свою військову присутність у Азовському морі.
У документі зокрема йдеться про незаконність спорудження Керченського мосту і схвально оцінено рішення Європейської Ради щодо запровадження обмежувальних заходів до шести компаній, залучених до його побудови. Європарламент наполегливо закликає віце-президента, високого представника Євросоюзу з питань зовнішньої політики та політики безпеки Федеріку Могеріні разом із країнами-членами ЄС у Європейській Раді чітко роз’яснити, що цілеспрямовані санкції проти Росії буде посилено, якщо конфлікт в Азовському морі загостриться ще більше.
Євродепутати висловили стурбованість щодо участі європейських компаній у спорудженні мосту через Керченську протоку, оскільки ця участь «свідомо чи несвідомо підриває санкційний режим ЄС». Саме тому Європарламент закликає Європейську комісію вивчити й перевірити дотримання чинних обмежувальних заходів ЄС, а країни-члени — здійснити обмін інформацією про відкриття чи, навпаки, саботажу кримінальних справ у разі ймовірних порушень санкційного режиму ЄС європейськими компаніями.
Цікавими були й дебати напередодні ухвалення резолюції. Німецький депутат Ребекка Гармс заявила, що перебіг ситуації в Азовському морі слід розглядати в контексті окупації Криму, який Росія використовує як місце для своєї воєнної присутності. «Це спільна проблема на східному рубежі, — цитує УНІАН слова євродепутата. — Вважаю, ОБСЄ має отримати змогу спостерігати за ситуацією в Азовському морі».
На її думку, ЄС мусить підтримати правову позицію України у міжнародних судах та в ОБСЄ, припинити будь-яку технічну й військову взаємодію з агресором, а також ретельно вивчити проекти з посилення портів у Маріуполі й Бердянську.
Латвійський депутат Сандра Калнієте не вважає кричущі порушення Росією норм міжнародного права чимось новим, навпаки, притаманним імперії. Але «продовження анексії Азовського моря та часткова блокада українських портів стали ще одним серйозним викликом нашій рішучості підтримувати європейський порядок миру», — нагадала вона, додавши, що ситуація в Азовському морі впливає на європейську безпеку й комерційні інтереси. «Але очевидно, що це набагато серйозніше за комерційне та правове питання. Ситуація в Азовському морі поступово переходить до ще одного відкритого конфлікту уповільненої дії», — констатувала пані Калнієте.
А тим часом за день до голосування РФ завела до Азовського моря ще два військові кораблі — сторожовики «Сиктивкар» і «Кизляр», повідомляє Укрінформ. Їх внутрішніми водами доправили до порту Азов. На підході ще одне судно такого типу — «Стерегущий».
За даними голови Держприкордонслужби Петра Цигикала, крім цих кораблів, Росія в акваторії вже має угруповання з понад 120 кораблів і катерів. «На сьогодні ситуація достатньо серйозна і загрозлива», — визнає головний прикордонник.
Ми в Google+