Звертаючись до присутніх, Прем’єр попросив говорити про проблеми, які має розв’язувати Кабінет Міністрів. А їх непочатий край. Адже йшлося про виконання програми діяльності уряду «Стратегія сталого розвитку» в галузі культури.

Зауваживши, що із 44 завдань, поставлених Кабінетом Міністрів, 14 уже виконано, віце-прем’єр-міністр — міністр культури В’ячеслав Кириленко зупинився на найактуальніших. Сказав про те, що ще не завершено обговорення стратегії розвитку галузі, адже міністерство відкрите для дискусії з громадськістю і прагне виробити документ, прийнятний для всіх. Лише такий буде реальним для виконання.

Учасники наради висловили своє бачення розвитку української культури. Фото з УНІАН

Окрема тема — охорона пам’яток культури. Міністерство планує передати частину своїх повноважень у цій сфері місцевим органам влади, а уряд погоджуватиме лише питання, що стосуються національних пам’яток. Для цього розробляють законопроект про охорону культурної спадщини.

Загострюється питання реформування кіногалузі. Щоб залучити в її розвиток додаткові кошти, планували запровадити кінозбір. Але, за словами В’ячеслава Кириленка, ніхто платити його не хоче. Змушувати уряд не збирається. Тому триває пошук можливих варіантів для залучення позабюджетних коштів на розвиток кіно. Зокрема, вже дозволено 100% доходів від оренди приміщень кіностудій залишати їм на розвиток.

Укотре наголошували на необхідності пропаганди української культури за кордоном. Нині в цій справі бракує системи. Тому пропонують створити український інститут, який координуватиме таку діяльність.

В’ячеслав Кириленко повідомив про необхідність відстрочки передачі національних колективів культури на утримання місцевих бюджетів. За його словами, це може спричинити їхню загибель. Як і передача навчальних закладів Міністерства культури Міністерству освіти. З огляду на їхню специфіку підпорядкованість змінювати недоцільно, вважає посадовець.

Віце-прем’єр-міністр — міністр культури порушив питання про запровадження податкових стимулів для спонсорів і меценатів культури. Без цього годі сподіватися на значні фінансові надходження.

Промовці звернули увагу на необхідність визначення у стратегії розвитку галузі першоосновою українські цінності. Адже ми цікаві світові саме з цих позицій. Євроінтеграційні процеси мають привести не до розчинення нашої культури в інших, а до її зміцнення і розвитку. Для цього, крім усього, слід дбати про патріотичне виховання.

Зважаючи на прохання Прем’єр-міністра вносити пропозиції, учасники зустрічі, серед іншого, говорили про потребу займатися не лише стратегією, а й буднями, наприклад забезпеченням бібліотек сучасними книжками, посиленням охорони культурної спадщини і боротьбою з чорними археологами, нарікали на біди творчих спілок — а вони об’єднують 1,5 мільйона творців і пропагандистів культури. Наголошували, що, розв’язуючи стратегічні завдання, слід слухати і чути не лише молодь, а й митців старшого покоління.

Арсеній Яценюк наголосив, що Мінкультури має неформальну назву: міністерство генетичного коду України, українського духу, незалежності і боротьби. Рік тому, сказав він, у нас майже не було армії, а був дух і сила української культури. Це допомогло нам вистояти. Наша мова, історія і дух сильніші за зброю агресора, підкреслив Прем’єр-міністр.

Нинішнє протистояння на Донбасі він визначив не як війну армії з армією, а протистояння світла і темряви. Майбутнє бореться проти минулого. Ми боремося за виживання цивілізації, вільний світ. Гени українців сильніші за зброю агресора. Наш код слід закріпити, щоб ріс і розвивався. А для цього потрібно робити реальні кроки до душі кожного.

Україна може бути конкурентоспроможною і сильною. Для цього різні політичні сили мають згуртуватися. Тоді можна буде витягти з «тіні» бізнес і додатково фінансувати культуру.

Торкнувшись проблеми Криму, Прем’єр-міністр закликав присутніх «зробити все для збереження державного музейного українського фонду на території АРК. Ми туди повернемося, але там повинні бути збережені всі наші культурні цінності. Прошу задіяти всі міжнародно-правові механізми, щоб усе українське, що залишилося в Криму, було під охороною».

Глава уряду також згадав про розв’язання питання з поверненням Україні скіфського золота. «Міністерство юстиції разом з Міністерством культури нині веде судовий спір щодо скіфського золота, і очікую, він завершиться на нашу користь. Принаймні жодного аргумента проти України немає. Наша історична культурна спадщина повинна бути повернута в Україну», — зазначив Прем’єр.

Він також повідомив про необхідність підготовки до відзначення наступного року сумної дати — 75-річчя трагедії в Бабиному Яру. «Прошу розпорядженням уряду створити оргкомітет. Настав час будівництва нового меморіалу в Бабиному Яру», — сказав Арсеній Яценюк, звертаючись до віце-прем’єр-міністра — міністра культури В’ячеслава Кириленка.

Прем’єр-міністр також вважає, що в Україні треба створити інтернет-проект «ІТ-українська культура».