Росія вже в «надцятий» раз фактично оголосила про торговельну війну з Україною. Проте цього і варто було чекати. Політика продовжує грати ключову роль у, здавалося б, суто економічних питаннях, які, до речі, є взаємовигідними для розвитку обох країн. Проте так не складається. 

Россільгоспнагляд висловив схвильованість стосовно дієздатності Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України (Держветслужби).

Чума як привід родом з РФ

Глава російського відомства Сергій Данкверт припускає, що Російська Федерація і Митний союз можуть ввести тимчасові обмеження на постачання продукції підвищеного ризику з України. А саме введення таких заходів Россільгоспнагляд пояснює тим, що в нашій країні нині, можливо, істотно знижено рівень контролю безпеки продукції.

«Ми з нашим білоруським колегою вкрай схвильовані, адже умови, за яких працюють українські експерти, викликають велику тривогу і сумніви щодо їхньої дієздатності», — заявив пан Данкверт.

Слід зазначити, що в російської сторони була дуже гарна «заготовка» щодо аргументів такого досить критичного та несправедливого висновку: в Україні зареєстровано випадки захворювання тварин на африканську чуму свиней (АЧС). Тож, міркують росіяни, якщо з’явилася така напасть, отже наші ветслужби не спроможні, а фахівці нікудишні. Слід нагадати фахівцям із Росії, що перший випадок АЧС  зафіксували 5 січня 2014 року під час контролю державного кордону України з Росією фахівцями Держкордонслужби Станично-Луганського району Луганської області. Тоді знайшли тушу дикого кабана в річці біля українського берега (4 метри від лінії кордону, який проходить по фарватеру річки). Отже хвороба не з’явилася в Україні сама по собі, а прийшла, хоч як це дивно для російської сторони, саме з РФ.

Тому наші фахівці-ветслужбовці і взагалі широкий загал експертів також мають право засумніватися в дієздатності ветеринарних служб Росії, які не лише погано боролися з АЧС на своїй території, а й допустили проникнення цієї хвороби до нас. Можна додати лише одне: Держветслужба України оперативно відреагувала на боротьбу з поширенням АЧС і вжила всіх заходів щодо її подолання.

На захист свого відомства, честі і професіоналізму працівників голова Держветслужби Володимир Горжеєв запевнив російського колегу, що його організація зберегла цілковитий контроль у сфері своїх державних повноважень, у тому числі і щодо поширення АЧС. Але розмову з цього приводу, як видно, ще не закінчено — її продовжать після консультацій російської сторони з білоруськими колегами.

Таким чином, «свиняча» хвороба стає в черговий раз яскравим прикладом для можливого введення масового «вето» на низку українських товарів, які традиційно експортували в Росію.

Це підтверджує кореспондентові «УК» й аналітик консалтингової агенції «ААА» Марія Колесник. «Усі ми розуміємо: те, що робить наш сусід, — це чистої води політика. Під дивним формулюванням «тимчасові обмеження на постачання продукції підвищеного ризику з України» РФ може ввести обмеження або заборону на будь-які продукти харчування і сировину. А це стосується м’яса, молока, цукерок, сирів тощо. Нам треба готуватися до нової великої торговельної війни з Росією», — зазначила вона.

І вагони, і лиття…

Також ще за кілька днів до кривавих подій у столиці та фактичної зміни влади в Україні віце-прем’єр РФ Аркадій Дворкович заявив про посилення вимог до українських виробників лиття та вагонів. Начебто наша країна робить неякісні литі деталі для вантажних вагонів. Пан Дворкович доручив російським відомствам провести консультації з Україною щодо «забезпечення якості продукції вагонобудування», в тому числі і лиття, до 1 березня цього року.

Чому саме РФ так активно взялася за «неякісність» нашої продукції в цьому сегменті виробництва, зрозуміти не важко. Адже Україна є одним із ключових імпортерів вагонів і лиття до Росії. І такі «дружні» співбесіди на цю тему між нашими сторонами виникають далеко не вперше. Так, зовсім нещодавно, наприкінці осені 2013 року, Ространснагляд вводив заборону на експлуатацію 1,5 тисячі вантажних вагонів, які було оснащено литтям Кременчуцького сталеливарного заводу. Як відомо, нещодавно російська сторона звинувачувала українських виробників у тому, що начебто через неякісне лиття «Азовелектросталі» в Амурській області зійшов з рейок поїзд, що перевозив нафту.

Українські фахівці впевнені: претензії російської сторони до якості лиття для наших вагонів і самих вагонів  — це продовження торговельних війн. «Я згоден, що, можливо, і є певне зниження якості лиття, проте аварії на залізницях Росії виникають не лише з вагонами українського, а й російського виробництва. Першопричина криється зовсім в іншому — у торговельній війні. Додам, що наші вагони успішно експлуатують у Казахстані, Білорусі, й, наскільки мені відомо, там ніхто на них не скаржився», — зазначає кореспондентові «УК» експерт Центру транспортних стратегій Дмитро Ягелло. 

Щось додати з цього приводу після таких влучних коментарів експертів немає сенсу. Економічну незалежність Україні, мабуть, доведеться й надалі дуже важко виборювати. Але головне, на мій погляд, — треба негайно вибудувати нову стратегію зовнішньоекономічних відносин із Росією, залучивши до цього низку найвпливовіших фахівців. І час усерйоз замислитись про нові ніші збуту нашої продукції.