Україна потребує допомоги світу в подоланні екологічних наслідків гібридної війни на Донбасі. Про це заявив Президент Петро Порошенко, виступаючи у Парижі на 21-й сесії Конференції з питань зміни клімату. Так дипломатично він укотре привернув увагу світового співтовариства до ситуації в регіоні.
Він запропонував головні принципи нової Глобальної кліматичної угоди словами: «У нас є дуже багато проблем: тероризм, війни, міграція. Але є тільки одна проблема, що робить нас рівними за вразливістю. Це проблема зміни клімату. Її розв’язання — іспит для всіх народів».
Петро Порошенко констатував, що Україна стала об’єктом гібридної війни, наслідки якої теж будуть гібридними. Один із них — загроза екологічної катастрофи у східній частині України, на Донбасі. «Підтримувані Росією терористи затопили багато шахт у цьому регіоні. Їх злочинні дії призвели до отруєння питної води, грунту, флори та фауни регіону. Донбас став полігоном для російських та проросійських військ. Як наслідок, земля й атмосфера дуже забруднені від вибухів і пошкодження хімічних та інших промислових заводів», — наголосив він.
Саме тому питання захисту довкілля в умовах конфлікту не можна залишати без відповідної реакції міжнародного співтовариства. Ця проблема зокрема буде в центрі уваги діяльності України в межах відповідної програми ООН.
Президент запевнив присутніх, що, попри всі виклики, Україна й надалі буде відданою зобов’язанням Рамкової конвенції ООН про зміну клімату та Кіотському протоколу. Навіть попри величезний обсяг роботи з відновлення Донбасу, Україна пообіцяла не перевищувати ліміт рівня викидів парникових газів.
За словами глави держави, шлях до відновлення Донбасу пролягає через врегулювання конфлікту на сході мирним шляхом і в суворій відповідності до мінських угод. У цьому питанні особливі надії покладаються на міжнародних партнерів України та трансатлантичну солідарність, включно з наданням фінансових ресурсів. «Ці ресурси можна розглядати як інвестиції у боротьбу зі зміною клімату. Тому що новий український Донбас має бути зосереджений на енергоефективності», — передає слова Президента його прес-служба.
Глобальна кліматична угода буде
Під час виступу Петро Порошенко закликав учасників конференції дати поштовх досягненню компромісу щодо нової Глобальної кліматичної угоди, аби вона набула чинності у 2020 році. Україна бере активну участь у розробці цього ключового документа.
Він запропонував кілька принципів. Так, угоди повинні дотримуватися всі країни, диференціація в ній має грунтуватися на економічних і соціальних показниках, вона має бути гнучкою та юридично обов’язковою. Потрібно, щоб документ надавав ринкові й неринкові інструменти для виконання зобов’язань, і кожна країна повинна мати рівний і недискримінаційний доступ до цих інструментів. Також угода мусить передбачати зміцнення міжнародного співробітництва щодо адаптації до зміни клімату, зокрема обмін інформацією про найкращі доступні інструменти й технології.
«Нова глобальна кліматична угода повинна бути динамічною, щоб оперативно адаптуватися до еволюції в соціально-економічному розвитку сторін, амбіцій щодо їхнього очікуваного національно визначеного внеску (ОНВВ), а також зміни клімату», — означив позицію Петро Порошенко.
Того самого дня глава держави провів зустріч з Федеральним канцлером Німеччини Ангелою Меркель. Він поінформував її про розвиток ситуації на Донбасі. Сторони занепокоєні збільшенням останнім часом порушень режиму припинення вогню. Вони наголосили на необхідності повного й неухильного виконання мінських домовленостей Росією.
Підсумки цієї зустрічі Президент підбив під час спілкування з представниками ЗМІ. Переговори були ефективними, засвідчено підтримку зусиль у реформуванні України і підтверджено, що Німеччина — надійний партнер нашої держави. Йшлося також про конкретні кроки і скоординовані дії в межах нормандського формату, означено й подальші кроки для підвищення безпеки в районі лінії зіткнення та підвищення ефективності Тристоронньої контактної групи й Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ.
Новий етап відносин із Туреччиною
На початку наступного року Президент планує відвідати з візитом Турецьку Республіку та продемонструвати низку напрацювань в питаннях економічного, політичного та безпекового співробітництва з Туреччиною.
Під час зустрічі турецький колега Реджеп Таїп Ердоган повідомив Петру Порошенку подробиці порушення повітряного простору його країни російським літаком СУ-24. Високопосадовці зазначили, що ніколи не визнають анексії українського Криму Росією. Вони засудили порушення фундаментальних прав і свобод українців, кримських татар та інших жителів Криму окупаційною російською владою, а потім домовилися активізувати торговельно-економічну співпрацю. Спершу планується провести десяте засідання Міжурядової українсько-турецької комісії з торговельно-економічного співробітництва.
Зустрівся глава держави і з Президентом Європейської ради Дональдом Туском. Він наголосив, що Росія та підтримувані нею бойовики й надалі ігнорують мінські домовленості. Петро Порошенко і Дональд Туск погодилися, що санкції проти Росії варто продовжити до повного виконання її зобов’язань. За словами Дональда Туска, всі країни ЄС високо цінують свою єдність у ставленні до агресії проти України.
Говорили сторони і про розвиток ситуації в Сирії. Їхня думка така: участь Росії в операції швидше створює проблеми, ніж сприяє врегулюванню конфлікту.
З Президентом Європейської комісії Жаном-Клодом Юнкером глава держави обговорював виконання Україною критеріїв для запровадження Євросоюзом безвізового режиму та прогрес у реалізації антикорупційної реформи.
Сторони підтвердили незмінність домовленості про започаткування поглибленої та всеосяжної зони вільної торгівлі (ЗВТ) та скоординували позиції напередодні завершального раунду міністерських тристоронніх консультацій Україна — ЄК — Росія щодо імплементації ЗВТ.
Ми в Google+